Постанова № 73017548, 26.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 742/3787/17 Суддя (судді) першої інстанції: Ільченко Олександр Іванович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. ст. 183-2 КАС України в редакції, чинній на час прийняття судового рішення суду першої інстанції, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України в редакції, чинній на час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, тобто тієї же категорії справ.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Отже, апеляційний розгляд даної категорії справ, прийнятих як у скороченому так і спрощеному позовному провадженні, має здійснюватись в порядку письмового провадження.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, Прилуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2017 року позивач звернувся до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду з заявою про призначення йому пенсії за віком.

Листом № 4261/05 від 13.09.2017 року відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки його страховий стаж становить 10 років 2 місяці 18 днів.

Крім того, листом №133/10/Ю-3 від 31.10.2017 року позивачу роз'яснено, що оскільки в записах його трудової книжки виявлені неточні записи про роботу, то підстави для зарахування відповідних періодів до страхового стажу відсутні (а.с.12-14).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що із записів трудової книжки вбачається, що з 10.05.1973 року по 15.05.1975 рік - позивач проходив службу в армії; 29.05.1975 року - прийнятий на посаду водія 3-го класу в Калінінський районний комітет по фізкультурі і спорту (наказ №22 від 29.05.1973 року; 12.06.1980 року - переведений водієм 2-го класу (наказ № 94 від 12.06.1980 року); 20.04.1981 року - звільнений з посади водія згідно з поданою заяви; з 28.10.1981 року по 13.02.1982 рік - працював водієм Горлівського РСУ «Горжилуправления»; з 01.04.1982 року по 26.04.1982 рік - водій Нікітовского п/о «Артемуголь»; з 28.04.1982 року по 28.07.1982 рік - навчання в автошколі; з 26.08.1982 року по 20.05.1983 рік - водій Горлівського ШСУМ № 5 п/о «Артемуголь»; з 02.09.1983 року по 20.10.1986 рік - служба в ВПО МВС м. Горлівка; з 01.09.1987 року по 29.02.1988 рік - навчання в курсовой групі продавців нової підготовки; з 25.04.1988 року по 15.08.1988 рік - прийомщик склопосуду маг. №49 в Горлівському продовольчому ОРСПО «Артемуголь»; з 01.12.1988 року по 10.07.1989 рік - молодший продавець в магазині № 10 Горлівского міськкоопторг; з 06.05.1990 року по 15.07.1996 рік - різноробочий в кооперативі «Милосердие»; з 19.08.2014 року по 31.08.2014 рік - охоронник у СТОВ «Дружба - Нова»; з 26.08.2015 року по 04.09.2017 року - водій пожежного автомобіля Линовицького цукрокомбінату.

Згідно з цивільно-правовим договором від 01.09.2014 року - працював охоронцем об'єктів у СТОВ «Дружба - Нова» з 01.09.2014 року по 30.11.2016 рік.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі- Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У п.20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що період роботи позивача з 29.05.1975 року по 20.04.1981 є підтвердженим відповідно до даних трудової книжки, а тому відповідачем неправомірно не зараховано зазначений стаж позивачу.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Файдюк В.В.