Постанова № 73017546, 28.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Справа № 826/14327/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Рудюк С.А.,

представника відповідача Кондратенко О.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Радіо-Авто» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2018 року у справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«Радіо-Авто»

до Національної ради України

з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіо-Авто» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2017 р. № 1865 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Радіо-Авто», м. Херсон (НР №00341-м від 09.09.2009, ефірне мовлення, позивні: «Авторадіо»).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що законодавством не передбачено повноваження відповідача на звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано конкретної норми, яку порушив позивач і що зміна кінцевого бенефіціарного власника не є зміною умов діяльності ліцензіата.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та, зокрема зазначає, що доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Радіо-Авто» (далі - ТОВ «Радіо-Авто») (код ЄДРПОУ 24106252), місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, селище Степанівка, вул. Шкільна, буд. 76, кв. 21, зареєстроване в якості юридичної особи 11.06.1996 р.; має ліцензію на мовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР №00341-м від 09.09.2009 р.

26.05.2017 р. від Громадської організації «Детектор Медіа» до відповідача надійшла заява № 260517-1 з проханням перевірити, чи вчасно були подані заяви про переоформлення ліцензій та документів або їх завірені копії, які підтверджують зміни кінцевого бенефіціарного власника.

У зв'язку з цим відповідачем було прийнято рішення від 01.07.2017 р. № 826 про призначення позапланової перевірки діяльності ТОВ «Авто Радіо», м. Херсон, ліцензія НР №00341-м від 09.09.2009 р. з метою дотримання вимог ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 2 ПП/ХН/С/12.07.2017 позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії від 12.07.2017 р.

У зазначеному акті перевірки відповідачем встановлено, що згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.07.2017 р. кінцевим бенефіціарним власником контролером товариства є ОСОБА_4 (61171, АДРЕСА_2), але станом на 31.05.2017 р. позивачем не подано заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв'язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених копій, що підтверджують таку зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, відповідно до ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», рішення Нацради від 18.12.2013 р. № 2434.

05.10.2017 р. Нацрадою на підставі вказаного акту перевірки було прийнято рішення № 1865 (протокол № 33) «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Радіо-Авто», м. Херсон, (НР №00341-м від 09.09.2009 р., ефірне мовлення, позивні: «Авторадіо»), згідно згідно з яким на підставі ст. 35, п. «б» ч. 5 ст. 37, ч. 1 ст. 70, ч. 1, 2, 5 та 6 ст. 72, ч. 1 та 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 та 2 ст. 75 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ст. 13 та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» вирішено:

1) визнати факт неподання ТОВ «Радіо-Авто», м. Херсон, ліцензії НР №00341-м від 09.09.2009 р. у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата;

2) звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення ТОВ «Радіо-Авто», м. Херсон, НР №00341-м від 09.09.2009 р.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі прийняте відповідачем рішення про визнання порушення і застосування передбаченої цим Законом санкції, якщо ця санкція не може бути застосована самою Нацрадою, а є лише підставою для звернення до суду, не є тим рішенням, яке безпосередньо створює права та обов'язки для ліцензіата, тоді як таким рішенням є лише рішення про визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій, що можуть бути застосовані самою Нацрадою.

Крім того, судом зазначено, що попередня оцінка дій (бездіяльності) ліцензіата щодо недотримання ним вимог законодавства, навіть оформлена у вигляді окремого рішення, а не висловлена в акті перевірки, в будь-якому випадку потребує наступного підтвердження судовим рішенням у справі про анулювання ліцензії.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р. № 3759-XII (далі - Закон № 3759-ХІІ), «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23.09.1997 р. № 538/97-ВР (далі - Закон № 538/97-ВР).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.ст. 1, 13, 24 Закону № 538/97-ВР Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Національна рада здійснює, в тому числі: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов'язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Засідання Національної ради скликаються головою Національної ради відповідно до Регламенту Національної ради за власною ініціативою або на вимогу не менше трьох членів Національної ради. Виключно на засіданнях Національної ради приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії.

Засідання Національної ради є відкритими.

Засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради.

Розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 35 Закону № 3759-ХІІ (в редакції станом на 05.10.2017 р.) у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п'ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути, в тому числі, а) зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; ґ) зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

У разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов'язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону № 3759-ХІІ Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі: б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

У ст. 72 Закону № 3759-ХІІ передбачено, що санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

У разі порушення законодавства про телебачення і радіомовлення іншими юридичними або фізичними особами Національна рада звертається до суду або до інших органів державної влади для усунення цих порушень у визначеному законодавством порядку.

Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

Згідно зі ст. 74 Закону № 3759-ХІІ за результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про: а) визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій; б) проведення додаткової перевірки; в) відсутність фактів порушення.

Таким чином, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавство наділяє Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Нацрада) повноваженням за результатом здійснення нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення прийняти рішення про визнання порушення і звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії.

При цьому, Нацрада не уповноважена самостійно приймати рішення про анулювання ліцензії суб'єкта господарювання у разі виявлення порушення ст. 35 Закону № 3759-ХІІ.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що, як було правильно встановлено судом першої інстанції, оскаржуване позивачем рішення Нацради від 05.10.2017 р. № 1865 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Радіо-Авто» фактично зводиться до підтвердження висновків попередньо проведеної перевірки, а наявність підстав для застосування санкції у вигляді анулювання ліцензії має бути встановлена виключно в судовому порядку під час вирішення питання про анулювання ліцензії.

Тож, саме по собі прийняте Нацрадою на підставі ст. 74 Закону № 3759-ХІІ рішення про визнання порушення і звернення до суду з приводу анулювання ліцензії, тобто з приводу застосування санкції, оскільки така санкція не може бути застосована самою Нацрадою, не є тим рішенням, яке безпосередньо створює права та обов'язки для ліцензіата (позивача), а є лише рішенням про визнання порушення і необхідність звернення до суду.

Відтак, попередня оцінка дій (бездіяльності) ліцензіата щодо недотримання ним вимог законодавства, навіть оформлена у вигляді окремого рішення, а не висловлена в акті перевірки, в будь-якому випадку потребує наступного підтвердження судовим рішенням у справі про анулювання ліцензії, тому питання щодо правомірності застосування відповідачем положень ст. 35 Закону № 3759-ХІІ і щодо дотримання позивачем покладеного на нього як ліцензіата обов'язку з приводу переоформлення ліцензії мають бути перевірені та оцінені судом під час розгляду справи про застосування до позивача санкції у вигляді анулювання ліцензії.

Водночас, Нацрада як суб'єкт владних повноважень може на власний розсуд приймати рішення про звернення до суду з таким позовом, і саме по собі визнання Нацрадою певних фактів встановленими та достатніми для звернення до суду на теперішній час носить декларативний характер та не є самостійною підставою для анулювання ліцензії позивача.

Враховуючи вищевикладене та норми ст. 2 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апелянта про те, що законодавством не передбачено повноваження відповідача на звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії, є безпідставними та суперечать ст.ст. 47, 72, 74 Закону № 3759-ХІІ.

Посилання апелянта на те, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано конкретної норми, яку він порушив і що зміна кінцевого бенефіціарного власника не є зміною умов діяльності ліцензіата, апеляційний суд до уваги не приймає з підстав, зазначених вище.

Такими чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, не переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та вважає, що судом було повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Радіо-Авто» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Радіо-Авто» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 28 березня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: