Рішення № 73017140, 23.03.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Заочне Рішення

Іменем України

23 березня 2018 року

смт Краснопілля

справа № 578/1037/17

провадження № 2/578/57/18

Краснопільський районний суду Сумської області у складі головуючого судді Косар А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції з Зарічним районним судом м. Суми цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» /далі-Банк/ в особі представника за дорученням ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

учасники судового процесу:

секретар судового засідання Авраменко О.Є.

представник позивача ОСОБА_3

Суть питання

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України / далі - ЦПК/, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким введена в дію нова редакція Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1розділу X111»Перехідні положення» ЦПК, справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2017 року Банк через свого представника за довіреністю від 31 серпня 2017 року №8332-К-Н-О /ас 40/ ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи її тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 06.11.2014 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 26878,27 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця Відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між нею та банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Як на підставу своїх вимог позивач посилався на те, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. В свою чергу, відповідач, в порушення норм закону та умов угоди, свої зобов'язання не виконав, не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, та допустив утворення заборгованості, яка станом на 03.09.2017 становить загальною сумою 70690,00 грн, і складається з: 26878,27 грн - заборгованості за кредитом; 13882,61 грн – по процентам за користування кредитом; 29136,16 грн – за пенею та комісією, 792,96 грн – штраф відповідно до п.2.2. Генеральної угоди, і у добровільному порядку не погашена.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що Генеральна угода є новим кредитом, укладена з метою погашення заборгованості шляхом зменшення пені. Відповідачу було видано нову картку, на яку встановлено ліміт 26878,27 грн (мінусовий баланс). За порушення умов погашення заборгованості сторони погодили неустойку у вигляді штрафу, що передбачено п. 2.2 Генеральної угоди.

Відповідач повторно не з'явився в судове засідання, повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, заперечень проти позовних вимог на адресу суду не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності та клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло.

Зі згоди представника позивача суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача в порядку заочного розгляду справи,

Встановлені обставини та мотиви Суду

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною третьою статті 12, чч. першою, шостою статті 81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що

Суд встановив, що 05.11.2014 між Банком та ОСОБА_2 з метою створення сприятливих умов для виконання відповідачем зобов’язань за кредитними договорами №б/н від 11.07.2013 та № SAMDN34000022018263 від 27.05.2008 було укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і Правил надання продукту кредитних карт, за якою банк надав позичальнику ОСОБА_2 строкові кредити в сумі 14515,31 грн та 15822,96 грн на строк 36 місяців з 06.11.2014 по 30.11.2017до 30.11.2017 шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 26878,27 грн в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 1,5 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту у вказані в заяві, Умовах та правилах строки.

/ас 11/.

Погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: починаючи з 01 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 975,14 грн, для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат відповідно до Умов і правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 30.11.2017 р.

Згідно п.2.2 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт при порушенні позичальником строків погашення заборгованості зазначених у цій угоді, Умовах і правилах, більше ніж на 31 день, зобов’язання, строк яких не настав. Сторони домовились, що строк повернення кредиту вважається 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за кредитом починаючи з 32 дня порушення вважається простроченою, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 792,96 грн.

Згідно п.2.10 зазначеної угоди, позичальник поручає банку без додаткової угоди перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту у сумі3560,00 грн на любий відкритий у банку рахунок.

Інформації щодо визнання даної угоди недійсною суд не має.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому угодою, разом з цим відповідач належним чином умови не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 03.09.2017 у розмірі 70690,00 грн, і складається з: 26878,27 грн - заборгованості за кредитом; 13882,61 грн – по процентам за користування кредитом; 29136,16 грн – за пенею та комісією, 792,96 грн – штраф відповідно до п.2.2. Генеральної угоди.

Згідно положень статей 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України /далі - ЦК/ за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами першою та другою статті 638 ЦК передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина друга статті 207 ЦК передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

Суд розглядає справу у відповідності до вимог статті 13 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами у відповідності до вимог статей 81, 84 ЦПК України, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

Оскільки, на день розгляду справи, з боку відповідача не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками, штрафом, оскільки його розмір чітко встановлений договором, а тому його нарахування не викликає сумнівів, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим та обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення з відповідача пені та комісії в розмірі 29136,16 грн задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про стягнення одного із видів неустойки, суд виходить з того, що в розрахунку заборгованості в одній колонці зазначена сума комісії та пені. Однак із розрахунку не вбачається за яку кількість днів розрахована пеня, скільки в цій сумі саме пені, а скільки комісії. Враховуючи, що представник позивача в судове засідання не з’явився, а тому суд вважає, що саме пеня зазначена в даній колонкі, та не підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-2003цс15.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що позивачем застосована до відповідача цивільно-правова відповідальність у виді стягнення як пені, так і штрафу за одне і те саме порушення, а саме несвоєчасне виконання зобов`язання по сплаті платежів в рахунок погашення заборгованості, суд вважає, що дані обставини є порушенням статті 61 Конституції, а тому вимога Банку про стягнення пені не підлягає задоволенню.

Згідно до частини другої статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, суд, знаходить позов таким, що підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 41553,84 грн заборгованості за Генеральною угодою від 06.11.2014, яка складається з: 26878,27 грн заборгованості за кредитом; 13882,61 грн – по процентам за користування кредитом,762,96 грн - штраф відповідно п.2.2. Генеральної угоди.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому частиною першою статті 141 ЦПК України, згідно до Закону України “Про судовий збір”, тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 940,48 грн судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог /58,78 % від 1600 грн/.

З цих підстав, керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 282-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

Ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 41553 грн 84 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.11.2014, яка складається з: 26878,27 грн заборгованості за кредитом; 13882,61 грн – по процентам за користування кредитом,762,96 грн - штраф відповідно п.2.2. Генеральної угоди, а також 940,48 грн судових витрат, а усього 42494/ сорок дві тисячі чотириста дев’яносто чотири / гривні 32 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Краснопільський районний суд Сумської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини другої статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28.03.2018.

Суддя А.І.Косар