Постанова № 73017001, 22.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5080/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Губської Л.В. Кондратенко Я.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ОККО-Бізнес Контракт» до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «ОККО-Бізнес Контракт» звернувся до суду з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017р. № 0000409030.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Енергетичної митниці ДФС від 28.03.2017р. № 0000409030.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Енергетична митниця Державної фіскальної служби України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 березня 2017 року Енергетичною митницею Державної фіскальної служби України на підставі Акта перевірки від 24.03.2017р., у зв'язку з неподанням позивачем додаткової митної декларації у визначений законодавством термін за митною декларацією від 30.05.2016р. № 903070000/2016/001973, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000409030, яким за порушення ст. ст.ст. 260, 261 Митного кодексу України, до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 170 грн.

Підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в зазначеній сумі, стали наступні обставини.

Так, 30.05.2016р. до митного поста «Сарни-енергетичний» ПП «ОККО-Бізнес Контракт», у відповідності до ст. 260 Митного кодексу України, була подана митна декларація типу ІМ 40 ТН на вантаж «Паливо для реактивних двигунів марки JET А-1» в кількості 647870 кг. Реєстраційний номер даної МД 903070000/2016/001973.

Згідно статті 260 Митного кодексу України, протягом 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації декларант має подати додаткову митну декларацію. На 45 день, а саме 14.07.2016р. така декларація позивачем була подана та зареєстрована за № 903070000/2016/002693. Однак, в гр.31 декларації були зазначені (згідно паспорту заводу виробника) дані відмінні від наданих у висновку СЛЕД (щодо густини товару). По даному факту складено протокол про ПМП та відмовлено в митному оформленні.

У зв'язку з вищевикладеним, станом на 24.03.2017р. (дата складання Акту) митна декларація типу ІМ 40 ТН від 30.05.2016р. № 903070000/2016/001973 вважається контролюючим органом, як не закрита, внаслідок чого до позивача застосовано штраф в сумі 170 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 261 Митного кодексу України, у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Таким чином, правовий аналіз вказаних норм в контексті спірних правовідносин дає підстави дійти висновку, що позивач зобов'язаний був подати контролюючому органу додаткову митну декларацію у строк до 14.07.2016р. включно, оскільки, тимчасова митна декларація була подана 30.05.2016р.

Як зазначено відповідачем в Акті від 24.03.2017р., на 45 день, а саме 14.07.2017р., така додаткова декларація була подана позивачем та зареєстрована за № 903070000/2016/002693.

Однак, вказана декларація не була прийнята контролюючим органом, оскільки в графі 31 декларації були зазначені дані щодо густини товару, відмінні від даних щодо густини, зазначених у висновку СЛЕД.

Так, передумовою виникнення спірних правовідносин стало не прийняття контролюючим органом додаткової декларації № 903070000/2016/001952 (до попередньої декларації № 903070000/2016/001859), з урахуванням чого, для уникнення простою цистерн з товаром, позивачем і була подана тимчасова митна декларація № 903070000/2016/001973 до вперше поданої попередньої декларації № 903070000/2016/001859.

Натомість, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2017р. у справі № 826/10913/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017р., адміністративний позов Приватного підприємства «ОККО-Бізнес Контракт» було задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації № 903070000/2016/00033 від 12.07.2016р. Зобов'язано Енергетичну митницю ДФС здійснити митне оформлення товару «Паливо для реактивних двигунів JET А-1 виробництва АО «Орлен Летува», Литовська Республіка», згідно з даними митної декларації № ІМ 40 ДЕ 903070000/2016/001952 від 30.05.2016р.

Вказаними рішеннями було встановлено, що за результатами проведення призначеної у справі фізико-хімічної експертизи (випробування зразків палива для реактивних двигунів марки JET A-1, опломбованих пломбою « 903 №055», що відібрані працівниками митного органу у ході оформлення митної декларації ПП «ОККО-Бізнес Контракт» № ІМ 40 ДЕ 903070000/2016/001952 від 30.05.2016р.) до суду від 10 Хіммотологічного центру (військова частина А2609) Міністерства оборони України надійшов лист вих. № 284 від 25.10.2016р. разом із протоколом випробувань № 589/16КР від 25.10.2016р.

Як вбачається з протоколу випробувань № 589/16КР від 25.10.2016р., густина випробуваного зразка нафтопродукту за температури 15°С становить 799,2 кг/м3, що підтверджує достовірність показника густини палива, відображеного ПП «ОККО-Бізнес Контракт» у графі 31 МД № ІМ 40 ДЕ UA903140/2017/001623.»

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що під час розгляду справи № 826/10913/16 судами встановлено помилковість доводів контролюючого органу з приводу невірного зазначення позивачем в гр. 31 МД 903070000/2016/001952 даних щодо густини товару, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність неприйняття відповідачем до уваги додаткової митної декларації, поданої позивачем та зареєстрованої за № 903070000/2016/002693 14 липня 2016 року, з підстав невідповідності густини товару в гр.31 такої декларації висновку СЛЕД.

Посилання апелянта на те, що лише 26.04.2017р. позивач надав МД UA903140/2017/001623 до МД 903070000/2016/001973, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, по-перше: декларація UA903140/2017/001623 не була предметом дослідження в рамках Акту від 24.03.2017р.; по-друге: як вбачається з доповнень до графи 44 МД, дана декларація подана за наслідками набрання законної сили (11.04.2017р.) постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2017р. № 826/10913/16; по-третє: подання МД UA903140/2017/001623 26.04.2017р. відбулось внаслідок протиправної відмови відповідача в прийняття МД № 903070000/2016/001952 від 30.05.2016р., а відтак, не може розглядатись як порушення строків подання додаткової декларації.

Оскільки, інших підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, крім посилань на відмінності в густині товару, Акт від 24.03.2017р. не містить, податкове повідомлення-рішення № 0000409030 від 28.03.2017р. правомірно визнано протиправним та скасовано судом першої інстанції.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства «ОККО-Бізнес Контракт» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Губська Л.В.Повний текст постанови виготовлено 27.03.2018 року