Постанова № 73016990, 22.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/32991/17 Суддя (судді) першої інстанції: Макаренко І.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_3 та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у внесенні в Містобудівний кадастр м. Києва інформації про нове функціональне призначення земельної ділянки площею 1,08 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) - «території житлово-громадської забудови»; зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести в Містобудівний кадастр м. Києва інформацію про нове функціональне призначення земельної ділянки площею 1,08 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), а саме - «території житлово-громадської забудови».

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за даними Містобудівного кадастру міста Києва земельна ділянка площею 1,08 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування.

Рішенням Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 24 квітня 2003 року №411/571, зі змінами від 6 жовтня 2005 року №166/3630, Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Етрекс» було передано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 1,08 га на АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торгівельно-розважального комплексу за рахунок земель міської забудови.

У подальшому, прийнято Рішення Київської міської ради від 14 червня 2007 року №811/1472, відповідно до якого земельна ділянка площею 1,08 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, продана Компанії «Етрекс» за 10949840 грн для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торгівельно-розважального комплексу.

На підставі договору купівлі-продажу цієї ділянки, укладеного Київською міською радою та Компанією «Етрекс», посвідченого 14.08.2007 за №455, у встановленому законодавством порядку був зареєстрований Державний акт на право власності на земельну ділянку від 11.09.2007 серія НОМЕР_2 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №05-8-00066, в якому зазначено цільове призначення ділянки - «для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торгівельно-розважального комплексу».

28 квітня 2012 року позивач набув право власності на вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торгівельно-розважального комплексу, що відповідає функціональному зонуванню території - громадських будівель та споруд, яке дозволяє зазначений вище вид використання території.

Таким чином, позивач вказує, що положення Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони за період до 2020 р. були змінені рішеннями Київської міської ради від 24 квітня 2003 року №411/571 та від 14 червня 2007 року №811/1472, які були прийняті пізніше Генерального плану міста Києва, оскільки архітектурно-планувальним завданням та містобудівним обґрунтуванням фактично було здійснена зміна функціонального призначення земельної ділянки.

Так, на думку позивача, у рішеннях Київської міської ради від 24 квітня 2003 року №411/571 від 14 червня 2007 року №811/1472 відсутній пункт, який вносив би зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони за період до 2020 р. в частині зміни функціонального призначення земельної ділянки.

При цьому, листом від 02.06.2017 №055-9461 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовив позивачу привести у відповідність до рішень Київської міської ради та Державного акту на право власності на земельну ділянку від 11 вересня 2007 року функціональне призначення земельної ділянки площею 1,08 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), а саме: визначення в Містобудівному кадастрі м. Києва, що функціональне призначення цієї ділянки - території житлово-громадської забудови.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_3, який не приймав участь у даній справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації відноситься до виключної компетенції місцевих рад, тобто це є дискреційні повноваження Київської міської ради, тому оскільки Київська міська рада не приймала рішень ні про розроблення проекту внесення змін до Генерального плану м. Києва по земельній ділянці на АДРЕСА_1, ні про його прийняття, відтак оскаржуване рішення порушує його права та підлягає скасуванню.

Крім того, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, відповідач посилався на те, що у відповідності до статтей 16 та 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміни до генерального плану вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Також порядок внесення змін до генерального плану населеного пункту врегулюваний розділом 6 ДБН Б.1.1-15:2012.

До набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» питання внесення змін до містобудівної документації були врегульовані Законом України «Про планування і забудову територій» та Правилами забудови міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 №11/2587, згідно з якими внесення змін до містобудівної документації, в тому числі генерального плану населеного пункту вносяться рішенням ради, яка затвердила містобудівну документацію.

Однак, рішень про внесення змін до діючого генерального плану міста в частині заміни функціонального статусу ділянки (із переведенням із території зелених насаджень загального користування до території громадських будівель), про затвердження містобудівного обґрунтування із внесенням змін до діючого Генерального плану міста Києва Київська міська рада не приймала.

Таким чином, суд першої інстанції фактично здійснив підміну повноважень Київської міської ради в частині внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 позивач зазначив, що внесення змін до генеральних планів населених пунктів на час прийняття рішення Київської міської ради від 14.06.2007 №811/1472 регулювалось Законом України «Про планування і забудову територій», ДБН Б.1-3-97 та ДБН Б.1.1-4-2002.

Згідно вказаних норм не було передбачено громадського обговорення змін до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року.

При цьому, апелянтом не наведено в апеляційній скарзі положень нормативно-правових актів, які б передбачали проведення громадських слухань та/або обговорень при внесенні змін до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року.

Крім того, зважаючи на рішення Київської міської ради від 14.06.2007 №811/1472 про встановлення нового цільового та функціонального призначення земельної ділянки площею 1, 08 га на АДРЕСА_1, процедура внесення змін до Генерального плану міста Києва була пройдена в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради позивачем зазначено, що рішення Київської міської ради від 14.06.2007 №811/1472 встановлено нове цільове та функціональне призначення земельної ділянки площею 1, 08 га на АДРЕСА_1, у відповідності до розробленого містобудівного обґрунтування внесення змін до містобудівної документації.

При цьому, саме Київська міська рада була відповідальною за чітке та правильне формулювання положень своїх рішень від 24.04.2003 №411/571 та від 14.06.2007 №811/1472 відповідно до встановленої процедури та законодавства України.

Отже, відсутність у вказаних рішеннях положень про зміну функціонального призначення не є наслідком дій чи бездіяльності ТОВ «Компанія «Етрекс», а є наслідком недбалих дій Київської міської ради, що призводить до втручання у право позивача на мирне володіння та користування своїм майном.

За правилами частини першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради від 06.10.2005 №166/3630, ТОВ «Компанія Етрекс» передано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 1,08 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельно-розважального комплексу на АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

Згідно Рішення Київської міської ради від 14 червня 2007 року №811/1472, Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Етрекс» продано земельну ділянку площею 1,0846 га за 10949840 грн (десять мільйонів дев'ятсот сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок) для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельно-розважального комплексу на АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва, яка перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Етрекс» згідно з договором оренди від 13.04.2006 №75-6-00285 (а.с. 33).

Відповідно до довідки Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про сплату відновної (балансової) вартості за зелені насадження від 30.08.2007 №148-1830, ТОВ «Компанія Етрекс» сплачена вартість в сумі 91890 грн. за зелені насадження, які перебувають на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1 (а.с. 34).

На підставі рішення Київської міської ради від 14.06.2007 №811/1472, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано ТОВ «Компанія Етрекс» державний акт на право власності на земельну ділянку від 11.09.2007 Серія КБ №137552 (а.с.35).

Згідно із розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 07.08.2008 №1122, ТОВ «Компанія Етрекс» дозволено видалити 147 дерев, 100 кв. м. порослі та 1540 кв. м. газону звичайного на АДРЕСА_1 у Святошинському районі згідно з актом обстеження зелених насаджень від 23.10.2007 №142 (а.с. 42).

Позитивним висновком комплексної державної експертизи проекту «Будівництво офісно-торговельно-розважального комплексу на АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва» Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба української державної будівельної експертизи» Київська міська філія «Київдержбудекспертиза» від 27 жовтня 2008 року, за наслідками перевірки проектних матеріалів і зняття зауважень висновків комплексної державної експертизи від 14.05.2008 за №6160 та від 07.08.2008 за №6160-Д встановлено, що вищезазначена проектна документація відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження (а.с. 44).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО Балковою-Петренко 29.04.2012 за реєстровим номером №620 право власності на земельну ділянку набув ОСОБА_4, про що здійснено запис на Державному акті та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку 14.05.2012 за №05-7-04475 (а.с. 45-46).

Рішенням Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 24 квітня 2003 року №411/571, зі змінами від 6 жовтня 2005 року №166/3630, Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Етрекс» було передано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 1,08 га на АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торгівельно-розважального комплексу за рахунок земель міської забудови.

У подальшому, 01 червня 2017 року позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням привести у відповідність до рішень Київської міської ради та Державного акту на право власності на земельну ділянку від 11 вересня 2007 року функціональне призначення земельної ділянки площею 1,08 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), а саме: визначити в Містобудівному кадастрі м. Києва, що функціональне призначення цієї ділянки - території житлово-громадської забудови (а.с.58).

Листом від 02.06.2017 №055-9461 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки інформації щодо прийнятого рішення Київською міською радою щодо затвердження містобудівного обґрунтування внесення змін до містобудівної документації та переведення території з території зелених насаджень загального користування на територію громадських будівель та споруд з можливим розміщенням житлово-офісно-торговельного-розважального комплексу у Департаменті містобудування та архітектури відсутня та до Генерального плану м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 Київською міською радою рішення щодо внесення змін не приймались, тому відсутні підстави внесення інформації в містобудівний кадастр міста Києва (а.с. 59).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішеннями Київської міської ради від 24 квітня 2003 року №411/571 та від 14 червня 2007 року №811/1472 були фактично внесені зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року в частині зміни функціонального призначення земельної ділянки площею 1,08 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) на «території житлово-громадської забудови», то дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо невнесення змін про функціональне призначення до Містобудівного кадастру м. Києва є протиправними.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, такий Закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону №3038-VI проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва; планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин.

Статтею 22 Закону №3038-VI визначено, що містобудівний кадастр - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.

Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру.

Типове положення про службу містобудівного кадастру затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно Положення про службу містобудівного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №559 містобудівний кадастр - державна система зберігання та використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.

Пунктом 30 вказаного Положення визначено, що на міському рівні в систему містобудівного кадастру вводяться відомості про: єдину цифрову топографічну основу території міста на підставі топографічних карт і планів та планово-картографічної основи державного земельного кадастру на територію міста, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершеного будівництвом об'єктів інфраструктури та результатів містобудівного моніторингу; межі населеного пункту та його адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних державного земельного кадастру; Генеральний план міста, плани зонування (зонінги) територій, історико-архітектурний опорний план міста та детальні плани територій; межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної грошової оцінки земель міста, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках), цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (зазначається форма власності та вид речового права), обмеження у використанні земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру; інженерно-транспортну інфраструктуру на підставі топографічних карт і планів, даних експлуатаційних служб у сфері інженерно-транспортної інфраструктури, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершених будівництвом об'єктів інфраструктури; будинки і споруди, їх правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність на підставі топографічних карт і планів, даних технічної інвентаризації та проектних рішень таких об'єктів; пам'ятки історико-культурної спадщини на підставі даних обліку пам'яток, що ведеться відповідним органом охорони культурної спадщини; реєстр назв вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості на підставі топографічних планів, офіційних довідників та рішень органів місцевого самоврядування про найменування (перейменування) вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості; реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об'єктів на території міста; затверджені містобудівні програми, схеми та проекти розвитку інфраструктури, охорони пам'яток історії, культури і природи, озеленення, благоустрою та захисту території, інвестиційні програми та проекти на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування про їх затвердження (погодження); іншу містобудівну документацію, матеріали проектної документації, дозволи (декларації) про будівництво, акти контрольних перевірок, документи на прийняття об'єктів в експлуатацію на підставі рішень про затвердження (погодження) відповідної документації, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та інших документів щодо об'єктів містобудування і будівництва відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії та лінії регулювання забудови; екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість провадження на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень на підставі відповідної містобудівної документації, даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень, а також на підставі даних, отриманих з відповідних галузевих кадастрів та інформаційних систем щодо питань використання територій, їх екологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території міста; нормативно-правові акти у сфері містобудування, а також будівельні норми, державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.

Частиною першою статті 16 Закону №3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситись не частіше, ніж один раз на п'ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

У відповідності до вимог розділу 4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації», рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

До набрання чинності Закону №3038-VI питання внесенні змін до містобудівної документації врегульовувались Законом України «Про планування і забудову територій» та Правилами забудови міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 №11/2587.

Згідно статті 10 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 №1699-III, чинного до 12.03.2011, планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.

Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням ради, яка затвердила містобудівну документацію, після погодження з відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Частиною першою статті 26 вказаного Закону передбачено, що суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися регіональних та місцевих правил забудови.

У відповідності до Правил забудови міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 №11/2587 (надалі - Правила №11/2587) містобудівне обґрунтування - текстові та графічні матеріали, які розробляються з метою внесення змін до містобудівної документації, принципового визначення можливостей розміщення (реконструкції) об'єкта містобудування в системі забудови міста, граничних параметрів об'єкта, узгодження з існуючою забудовою з урахуванням потреб у об'єктах соціальної інфраструктури, закладах охорони здоров'я, торгівлі, культури, розміщення зон відпочинку, уточнення орієнтовної площі та конфігурації земельної ділянки, яка передбачається для відведення, встановлення умов та обмежень її використання.

Згідно пункту 2.1.4 Правил №11/2587 у разі відсутності затвердженого детального плану території або необхідності внесення змін до містобудівної документації для принципового визначення граничних параметрів об'єкта містобудування розробляється містобудівне обґрунтування.

Пунктом 2.1.5 Правил №11/2587 визначено, що необхідність розроблення містобудівного обґрунтування визначається в кожному конкретному випадку Головкиївархітектурою та/або інвестором під час вибору земельних ділянок для розміщення об'єкта містобудування, підготовки висновку з питань відведення земельної ділянки, уточнення граничних параметрів об'єкта.

У відповідності до пункту 2.1.6 Правил №11/2587 зміст і завдання, обсяги матеріалів відповідного містобудівного обґрунтування розміщення (реконструкції) об'єкта містобудування, уточнення його граничних параметрів, внесення змін до містобудівної документації визначається відповідно до вимог ДБН Б.1.1-4-2002 р. «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування».

Містобудівне обґрунтування розробляється організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання таких проектних робіт.

Розроблення містобудівного обґрунтування на замовлення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) здійснюється за рахунок коштів міського бюджету; районної у м. Києві державної адміністрації - районного в місті Києві бюджету; на замовлення юридичних і фізичних осіб - коштів замовників (юридичних та фізичних осіб).

Розроблення та погодження містобудівного обґрунтування забезпечується замовником за участю розробника.

Містобудівне обґрунтування погоджується Головкиївархітектурою, іншими органами державного нагляду, інститутом - розробником Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, в залежності від мети містобудівного обґрунтування та містобудівної ситуації згідно з вимогами ДБН Б.1.1-4-2002 р.

Проект рішення про затвердження зміни до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, іншої містобудівної документації за наявності відповідного висновку Головкиївархітектури подається на розгляд та затвердження Київради.

Зміни до містобудівної документації після її затвердження Київрадою стають невід'ємною частиною містобудівної документації і зберігаються Головкиївархітектурою, відповідною районною в м. Києві державною адміністрацією, проектувальником і замовником для подальшого використання в містобудівній діяльності.

Таким чином, внесення змін до містобудівної документації, в тому числі генерального плану населеного пункту вносяться рішенням ради, яка затвердила містобудівну документацію.

Згідно Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки площею 1,08 га на АДРЕСА_1, було визначене як територія зелених насаджень загального користування.

Рішенням Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 24 квітня 2003 року №411/571, зі змінами від 6 жовтня 2005 року №166/3630, Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Етрекс» було передано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 1,08 га на АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торгівельно-розважального комплексу за рахунок земель міської забудови.

У подальшому, прийнято Рішення Київської міської ради від 14 червня 2007 року №811/1472, відповідно до якого земельна ділянка площею 1,08 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, продана Компанії «Етрекс» за 10949840,00 грн. для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торгівельно-розважального комплексу.

Відповідно до частини другої статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

На підставі архітектурно-планувального завдання від 21.06.2006 №06-1451 було розроблено Містобудівне обґрунтування внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів об'єкту будівництва офісно-торговельно-розважального комплексу на АДРЕСА_1 в Святошинському районі м. Києва, відповідно до Державних будівельних норм Б.1.1.-4-2002. «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування». Містобудівне обґрунтування було затверджене на засіданні секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради про Головному управлінні містобудування, архітектури та дизану міського середовища 07.06.2007.

Згідно п. 1.1. Державних будівельних норм України «Система містобудівної документації. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України від 25.09.1997 №164 (надалі - ДБН Б.1-3-97) Генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.

У відповідності до п.1.2 ДБН Б.1-3-97 міські і селищні ради, їх виконавчі органи, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують розробку та затвердження генеральних планів населених пунктів і керуються ними при:

- здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового призначення земельних ділянок;

- виборі, вилученні, передачі у власність, наданні у користування, купівлі, продажу земель;

- вирішенні питань зміни використання і забудови земельних ділянок фізичними та юридичними особами;

- встановленні умов використання та забудови земельних ділянок;

- розміщенні усіх видів будівництва та попередньому погодженні місця їх розташування, наданні дозволу на будівництво (забудову) та інші види використання земельних ділянок.

Генеральний план повинен відповідати вимогам: щодо узгодження приватних, громадських та державних інтересів (п. 1.4 ДБН Б.1-3-97).

Однак, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішень про внесення змін до діючого генерального плану міста в частині заміни функціонального статусу ділянки (із переведенням із території зелених насаджень загального користування до території громадських будівель), про затвердження містобудівного обґрунтування із внесенням змін до діючого Генерального плану міста Києва Київська міська рада не приймала, що свідчить про необґрунтованість вимог про визнання протиправними дій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у внесенні в Містобудівний кадастр м. Києва інформації про нове функціональне призначення земельної ділянки площею 1,08 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) - «території житлово-громадської забудови».

Крім того, позовні вимоги про зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести в Містобудівний кадастр м. Києва інформацію про нове функціональне призначення земельної ділянки площею 1,08 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), а саме - «території житлово-громадської забудови» є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки впливає на право вибору при прийнятті відповідного рішення.

Колегія суддів відноситься критично до посилань представника позивача на не порушення прав апелянта ОСОБА_3 рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, з огляду на наступні обставини справи.

Апелянт в судовому засіданні послався на те, що він є жителем міста Києва, а отже, і членом територіальної громади міста Києва, тому він має право на участь в громадському обговоренні проектів рішень, які приймаються Київською міською радою.

Згідно Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 №371/1805, з наступними змінами, зареєстрованому Міністерством юстиції України - Київська міська рада є повноважним представником територіальної громади міста Києва.

Територіальна громада міста Києва є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень.

Згідно статті 13 вказаного Статуту члени територіальної громади міста Києва мають право проводити громадські слухання.

Громадські слухання з питань, віднесених до відання Київського міського голови та Київської міської ради, проводяться не рідше одного разу на рік, а з питань, віднесених до відання районної у місті Києві ради, - не рідше двох разів на рік.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 25 травня 2011 року №555.

Частинами першою-четвертою статті 21 Закону №3038-VI передбачено, що громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

При вирішенні відповідно до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення);

4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відтак, рішення, яким затверджено генеральний план є нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування, у зв'язку із чим генеральний план має ознаки регуляторного акта, тому повинен проходити процедуру прийняття відповідно до законодавства про регуляторну діяльність та бути оприлюдненим і пройти обговорення.

Таким чином, з урахуванням норм чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції порушує права апелянта ОСОБА_3, оскільки зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести в Містобудівний кадастр м. Києва інформацію про нове функціональне призначення земельної ділянки площею 1,08 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), а саме - «території житлово-громадської забудови», без дотримання встановленого законом порядку та без громадського обговорення є порушенням прав громадянина ОСОБА_3 як члена територіальної громад міста Києва.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм права, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційних скарг та приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при постановленні рішення, що оскаржується, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Крім того, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 невірно обрано спосіб захисту порушених на його думку прав відповідачем, оскільки в твердженнях позивача відсутні будь-які доводи, які б свідчили про порушення його прав саме через дії Департаменту.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційних скарг та відповідно у скасуванні постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Л.О. Костюк,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 27 березня 2018 року.