Постанова № 73016891, 21.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2018 рокусправа № 804/5019/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельника В.В.

судді: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2018 року у справі № 804/5019/17 (суддя – Верба І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк»

до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк» (далі по тексту – Позивач) звернулося до суду з позовом до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі по тексту – Відповідач), в якому просило, з урахуванням уточненого адміністративного позову:

- визнати незаконними дії Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо складання неправомірних платіжних вимог: від 20.07.2017 року №В11-31 у сумі 16182404,11 грн.; від 20.07.2017 року №В11-32 у сумі 4429606,12 грн.; від 20.07.2017 року №В11-33 у сумі 2760021,47 грн.; від 20.07.2017 року № В11-34 у сумі 3522372,06 грн.; від 20.07.2017 року №В11-35 у сумі 3223324,49 грн.; від 20.07.2017 року №В11-36 у сумі 926066,08 грн.; від 21.07.2017 року №В11-37 у сумі 211347,01 грн.; від 21.07.2017 року №В11-38 у сумі 1722812,22 грн.; від 21.07.2017 року №В11-39 у сумі 2793136,78 грн.; від 21.07.2017 року №В11-40 у сумі 2222379,40 грн.; від 22.07.2017 року №В11-41 у сумі 16235701,47 грн.; від 24.07.2017 року №В11-41 у сумі 16235701,47 грн.; від 24.07.2017 року №В11-42 у сумі 352230,57 грн.; від 24.07.2017 року №В11-43 у сумі 3566706,63 грн. в межах зведеного виконавчого провадження 11355726;

- зобов'язати Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернути безпідставно стягнуті кошти.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року відкрито провадження у справі № 804/5019/17.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено про неправомірність складених Відповідачем платіжних вимог з огляду на факти скасування рішень, за якими було видано виконавчі документи, забороною виконання рішень у зв’язку з їх зупиненням касаційною інстанції, виконанням рішень суду Банком як боржником, а платіжна вимога від 24.07.2017 року № В11-41 виставлена двічі.

Також 14 серпня 2017 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання незаконними дії Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління у Дніпропетровській області щодо здійснення заходів примусового стягнення в межах зведеного виконавчого провадження 11355726 та такими, що були вчинені під час дії ухвали про забезпечення позову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року в межах справи №804/4187/17.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/5152/17.

Позовні вимоги у провадженні № 804/5152/17 обгрунтовано тим, що станом на дату подання адміністративного позову ухвала Дніпропетровського окружного адмінітсратвиного суду від 04.07.2017 року у справі № 804/4187/17,якою було заборонено вчиняти дії по стягненню в межах зведеного виконавчого провадження № 11355726 до винесення рішення по справі № 804/4187/17, є діючою, що свідчить про протиправність дій Відповідача щодо вчинення дій по стягненню в межах зазначеного зведеного виконавчого провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року об’єднано позовні вимоги в одне провадження № 804/5019/17 в адміністративних справах № 804/5019/17 та № 804/5152/17 за адміністративними позовами Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про:

- визнання незаконними дії Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо складання неправомірних платіжних вимог:

від 20.07.2017 року №В11-31 у сумі 16182404,11 грн.;

від 20.07.2017 року № В11-32 у сумі 4429606,12 грн.;

від 20.07.2017 року № В11-33 у сумі 2760021,47 грн.;

від 20.07.2017 року № В11-34 у сумі 3522 372,06 грн.;

від 20.07.2017 року № В11-35 у сумі 3223324,49 грн.;

від 20.07.2017 року № В11-36 у сумі 926066,08 грн.;

від 21.07.2017 року №В11-37 у сумі 211347,01 грн.;

від 21.07.2017 року № В11-38 у сумі 1722812,22 грн.;

від 21.07.2017 року № В11-39 у сумі 2793136,78 грн.;

від 21.07.2017 року № В11-40 у сумі 2222379,40 грн.;

від 22.07.2017 року №В11-41 у сумі 16235701,47 грн.;

від 24.07.2017 року № В11-41 у сумі 16235701,47 грн.;

від 24.07.2017 року №В11-42 у сумі 352230, 57 грн.;

від 24.07.2017 року №В11-43 у сумі 3566706,63 грн. в межах зведеного виконавчого провадження 11355726;

- зобов'язання Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернути безпідставно стягнуті кошти;

- визнання незаконними дії Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління у Дніпропетровській області щодо здійснення заходів примусового стягнення в межах зведеного виконавчого провадження 11355726 та такими, що були вчинені під час дії ухвали про забезпечення позову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року в межах справи № 804/4187/17.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2018 року у справі № 804/5019/17 у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскільки ухвалою суду першої інстанції від 17 липня 2017 року в адміністративній справі № 804/4187/17 скасовані заходи забезпечення позову, попередньо застосовані ухвалою від 4 липня 2017 року, і така ухвала про скасування заходів забезпечення позову також підлягала негайному виконанню, є необґрунтованими доводи позивача про зберігання сили вказаними заходами, оскільки 17 липня 2017 року судом прийнято ухвалу про залишення позову без розгляду, що не є тотожнім винесенню постанови про відмову у задоволенні позову, у зв'язку із чим відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених частиною 4 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому Позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, у разі якщо останній заявляє про безпідставне стягнення коштів державним виконавцем по кожному із заявлених Позивачем виконавчих проваджень.

Позивач – Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2018 року у справі № 804/5019/17 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що Відповідачем вчинено незаконні дії в межах зведеного виконавчого провадження № 11355726 під час дії судової заборони вчиняти дії по стягненню в межах зазначеного зведеного виконавчого провадження. Крім того, Відповідачем не надано повних розрахунків за кожною платіжною вимогою. Зауважено, що платіжні вимоги № В11-32, В11-37, В11-39, В11-40 направлені задля виконання виконавчих документів на загальну суму, що перевищує загальну суму сягнення у зведеному виконавчому провадженні. При цьому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку стосовно того, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, що спростовується постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010 року. Зазначено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року у справі № 804/1323/17 вказано про підсудність такиї спорів саме адміністративним судам.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не направив.

Особи які беруть участь у справі, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 4 серпня 2017 року на виконання умов договору про кореспондентський рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» у Національному банку України, банк було повідомлено, що 3 серпня 2017 до управління супроводження розрахунків у національній валюті надійшло 17 платіжних вимог щодо списання коштів з ПАТ КБ «ПриватБанк» (т.1 а.с.10, 33).

Вимоги сформовані на підставі виконавчих документів, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № 11355726, відповідно до ст.ст. 30, 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись з діями Відповідача щодо складення платіжних вимог в межах зведеного виконавчого провадження № 11355726, а також стягнення коштів в період дії ухвали про забезпечення позову, Позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогами щодо визнання незаконними вказаних платіжним вимог та дій по вчиненню примусових заходв щодо стягнення та повернення безпідставно стягнутих коштів в межах зазначеного виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку діям суб’єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 6 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно пункту 1.39 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за платіжною вимогою.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлює Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976 (далі - Інструкція № 22).

Пунктом 5.5 Інструкції № 22 встановлено, що для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції та цій главі. У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа. Якщо в реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги зазначено характер сум, що підлягають списанню згідно з виконавчим документом, то платіжна вимога виконується відповідно до пункту 2.22 глави 2 цієї Інструкції. Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, банку не подається.

В силу пункту 10.1. Інструкції № 22, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Згідно пункту 10.10. Інструкції № 22, у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

З аналізу поданих Позивачаем заяв та платіжних вимог, винесених Відповідачем, встановлено наступне.

Так, до Позивача надійшли до наступні платіжні вимоги:

1) Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 31.07.2017 року: №8136/15 на суму 7 412,23 грн. згідно з виконавчим листом Апеляційного суду Полтавської області від 14.03.2014 року №533/961/16-ц; №9799/15 на суму 183734,47 грн. згідно з наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2017 року №910/19498/16; №8151/15 на суму 13716,24 грн. згідно з наказом Господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 року №924/1390/15;

2) Соборного ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області:

- від 20.07.2017 №В11-31 у сумі 16182404,11 грн.;

- від 20.07.2017 № В11-32 у сумі 4429606,12 грн.;

- від 20.07.2017 № В11-33 у сумі 2760021,47 грн.;

- від 20.07.2017 № В11-34 у сумі 3522372,06 грн.;

- від 20.07.2017 № В11-35 у сумі 3223324,49 грн.;

- від 20.07.2017 № В11-36 у сумі 926066,08 грн.;

- від 21.07.2017 №В11-37 у сумі 211347,01 грн.;

- від 21.07.2017 №В11-38 у сумі 1722812,22 грн.;

- від 21.07.2017 № В11-39 у сумі 2793136,78 грн.;

- від 21.07.2017 № В11-40 у сумі 2222379,40 грн.;

- від 22.07.2017 № В11-41 у сумі 16 235701,47 грн.;

- від 24.07.2017 № В11-41 у сумі 16 235701,47 грн.;

- від 24.07.2017 № В11-42 у сумі 352230,57 грн.;

- від 24.07.2017 № В11-43 у сумі 3566706,63 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжні вимоги:

- В11-31, В11-32, В11-33, В11-34, В11-35, В11-36 направлені Соборним ВДВС м. Дніпра та отримані ДКС України 28.07.2017 року згідно реєстру платіжних вимог №В11 від 20.07.2017 року (т.1 а.с.38-52);

- платіжні вимоги В11-37, В11-38, В11-39, В11-40 направлені Соборним ВДВС м. Дніпра та отримані ДКС України 28.07.2017 року згідно реєстру платіжних вимог №В11 від 21.07.2017 року (т.1 а.с.53-59);

- платіжні вимоги В11-41, В11-42, В11-43 направлені Соборним ВДВС м. Дніпра та отримані ДКС України 31.07.2017 року згідно реєстру платіжних вимог №В11 від 24.07.2017 року (т.1 а.с.58-62);

- платіжна вимога В11-41 направлена Соборним ВДВС м. Дніпра та отримана ДКС України 22.07.2017 року згідно реєстру платіжних вимог №В11 від 20.07.2017 року (т.1 а.с.38-52);

- платіжна вимога В11-41 направлена Соборним ВДВС м. Дніпра та отримана ДКС України 31.07.2017 року згідно реєстру платіжних вимог №В11 від 22.07.2017 року (т.1 а.с.77).

03 серпня Соборним відділом ВДВС м. Дніпро відкликано платіжну вимогу В11-41 від 22.07.2017 року у зв'язку із здвоєнням сум для списання, однак, вказану платіжну вимогу повернуто без виконання НБУ, про що повідомлено листом від 04.08.2017 року №55-0007/54286.

Вказаним листом НБУ від 04.08.2017 року №55-0007/54286 повернуті без виконання платіжні вимоги (т.1 а.с.70):

- від 20.07.2017 року №В11-31 у сумі 16182404,11 грн.;

- від 21.07.2017 року №В11-38 у сумі 1722812,22 грн.;

- від 22.07.2017 року №В11-41 у сумі 16235701,47 грн.;

- від 24.07.2017 року №В11-41 у сумі 16235701,47 грн.;

- від 24.07.2017 роу №В11-42 у сумі 352230,57 грн.;

- від 24.07.2017 року №В11-43 у сумі 3566706,63 грн.

Таким чином, складенням вищевказаних платіжних вимог не порушені права позивача, вказані вимоги повернуті без виконання, у зв'язку із чим суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову в частині позовних вимог, що стосуються таких платіжних вимог.

Заявляючи про порушення прав Позивача, як сторони виконавчого провадження, зазначено наступне (т.1 а.с.96-98, т.2 а.с.4-5):

1) по платіжній вимозі від 20.07.2017 року №В11-32 у сумі 4429606,12 грн.:

- ВП 50660978, згідно довідки з АСВП постанова про стягнення виконавчого збору не виносилась;

- ВП 50719884, було подано заяву про зупинення виконання на підставі ухвали ВССУ, як наслідок ВССУ було скасовано рішення на підставі якого було видано виконавчий документ;

2) по платіжній вимозі від 20.07.2017 року №В11-33 у сумі 2760021,47 грн.:

- справа №720/1712/15-ц ПАТ КБ «Приватбанк» не є стороною по справі (аліменти);

- ВП 50956693, згідно довідки з АСВП постанова про стягнення виконавчого збору не виносилась;

- ВЛ 592/6332/15-ц, було подано заяву про зупинення виконання на підставі ухвали ВССУ;

- ВЛ 704/1101/15-ц, було подано заяву про зупинення виконання на підставі ухвали ВССУ, окремо 07.10.2016 стягнення на користь держави банком було сплачено самостійно;

3) по платіжній вимозі від 20.07.2017 року №В11-34 у сумі 3522372,06 грн.;

- ВП 52217163, згідно матеріалів ВП та довідки з АСВП відсутня постанова про стягнення штрафу за повторне невиконання;

- ВП 52137622, згідно довідки з АСВП постанова про стягнення виконавчого збору не виносилась;

- ВП 51734026, згідно довідки з АСВП постанова про стягнення виконавчого збору не виносилась;

- ВП 49169195, згідно АСВП штраф скасовано;

- ВЛ 161/17918/15-ц, було подано заяву про зупинення виконання на підставі ухвали ВССУ;

- ВЛ 904/7152/15, повинен був бути повернений у зв'язку з поновленням строків на апеляційне оскарження частина 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція), заява до ДВС подавалась;

- ВЛ 904/3578/16, рішення на підставі якого видано виконавчий документ скасовано ВГСУ;

- ВЛ 2/316/383/16, рішення на підставі якого видано виконавчий документ скасовано апеляційною інстанцією;

- ВЛ 539/168/16-ц, рішення на підставі якого видано виконавчий документ скасовано апеляційною інстанцією;

4) по платіжній вимозі від 20.07.2017 року №В11-35 у сумі 3223324,49 грн.:

- ВП 53006462, ВП 53084002, ВП 53035200 рішення самостійно виконано банком про що подано заяву до ДВС 09.02.2017 року;

5) по платіжній вимозі від 20.07.2017 року №В11-36 у сумі 926066,08 грн.:

- ВП 53164956, 25.01.2017 рішення самостійно виконано банком, згідно АСВП постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не виносились;

- ВП 53164908, 25.01.2017 рішення самостійно виконано банком, згідно АСВП постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не виносились;

- ВП 53164845, 25.01.2017 рішення самостійно виконано банком, згідно АСВП постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не виносились;

- ВП 53164809, 25.01.2017 рішення самостійно виконано банком, згідно АСВП постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не виносились;

- ВП 53164654, 25.01.2017 рішення самостійно виконано банком, згідно АСВП постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не виносились;

- ВП 53133573, 27.01.2017 рішення самостійно виконано банком, згідно АСВП постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не виносились;

- ВП 53132210, 27.01.2017 рішення самостійно виконано банком про що подано заяву до ДВС 09.02.2017 року, згідно АСВП постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не виносились;

- ВП 53084587, ВП 52930032, ВП 53164845, ВП 53164809, ВП 53164654, ВП 53164908, ВП 53164956 рішення самостійно виконано банком про що подано заяву до ДВС 09.02.2017 року;

- ВЛ 342/168/15-ц, виконання рішення суду зупинено ухвалою ВССУ;

- ВЛ 201/503/16-ц, виконання рішення суду зупинено ухвалою ВССУ;

- ВЛ 904/1428/16, банк не сторона по справі;

- ВЛ 911/1873/16, провадження по справі зупинено до проведення перевірки слідчими органами;

- ВЛ 754/931/15-ц - виконання рішення суду зупинено ухвалою ВССУ;

6) по платіжній вимозі від 20.07.2017 року №В11-36 у сумі 926066,08 грн.:

- ВЛ 761/34628/15-ц, виконання рішення суду зупинено ухвалою ВССУ;

- ВЛ 183/6757/14-ц, виконання рішення суду зупинено ухвалою ВССУ;

- ВЛ 761/3129/16-ц, рішення на підставі якого видано виконавчий документ скасовано апеляційною інстанцією;

7) по платіжній вимозі від 21.07.2017 року №В11-37 у сумі 211347,01 грн.:

- ВП 53165542, ВП 53165487, ВП 53165303, ВП 53165157, ВП 53165041 27.01.2017 рік рішення самостійно виконано банком, згідно АСВП постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не виносились;

- ВП 53165216, ВП 53165089, ВП 53165010, 25.01.2017 рік рішення самостійно виконано банком, згідно АСВП постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не виносились;

- ВП 53165216, ВП 53165089, ВП 53165157, ВП 53165303, ВП 53165542, ВП 53165487, ВП 53218641 рішення самостійно виконано банком, про що подано заяву до ДВС 09.02.2017 року;

- ВЛ 760/3445/15-ц, виконання рішення суду зупинено ухвалою ВССУ;

8) по платіжній вимозі від 21.07.2017 року № В11-39 у сумі 2793136,78 грн.:

- ВЛ 130/233/16-ц повинен був бути повернений у зв'язку з поновленням строків на апеляційне оскарження стаття 38 Закону України «Про виконавче провадження»;

- BJI 201/15021/14-ц, було подано заяву про зупинення виконання на підставі ухвали ВССУ;

- ВЛ 201/15021/14-ц,- виконання рішення суду зупинено ухвалою ВССУ;

- ВЛ 414/1235/16-ц, рішення на підставі якого видано виконавчий документ скасовано апеляційною інстанцією;

- ВЛ 2/335/3523/15 виконавчий документ не існує, оскільки не існує такої справі згідно державних реєстрів;

9) по платіжні вимозі від 21.07.2017 року № В11-40 у сумі 2222379,40 грн.:

- ВЛ 176/2439/15-ц, виконання рішення суду зупинено ухвалою ВССУ;

- ВЛ 201/13881/15-ц, виконання рішення суду зупинено ухвалою ВССУ;

- ВЛ 2-1382/11, банк не сторона по справі.

Так, відповідно до пункту 14 Розділу ІІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, далі - Інструкція) у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.

Розділом VII Інструкції визначено порядок обліку і звітності за сумами на рахунках органів державної виконавчої служби та приватних виконавців.

Так, стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, у тому числі в іноземній валюті, відкриті Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування.

При надходженні коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок авансового внеску відповідальна особа повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу державної виконавчої служби, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Після цього не пізніше наступного робочого дня відповідальна особа повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум.

Розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження».

Розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог Закону.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», здійснюється в міру їх стягнення.

Порядок черговості задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів врегульовано статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 вказаного Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов'язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

У разі якщо виконавчі документи щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов'язаних із трудовими правовідносинами, надійшли протягом одного дня і стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог за такими виконавчими документами, відповідні вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

Перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних доручень.

Пунктом 15 розділу VII Інструкції встановлено, що у разі надходження суми, яка не задовольняє вимоги усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження виконавець складає розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, суму, що залишилась після відрахування витрат виконавчого провадження, перелік стягувачів кожної черги, визначених статтею 46 Закону, та суму коштів, яка перераховується кожному стягувачу, суму стягненого виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, штрафів у разі винесення відповідних постанов. Розрахунок долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження.

Розрахунок державного виконавця затверджується начальником органу державної виконавчої служби (кошти розподіляються на підставі розрахунку державного виконавця та перераховуються на підставі розпорядження).

Відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

Згідно частини 6 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

З системного аналізу наведених норм права, якими врегульовано порядок стягнення з рахунків боржника коштів, які в подальшому направлятимуться на виконання виконавчих документів, які входять до складу зведеного виконавчого провадження, вбачається, що державний виконавець не наділений свободою вибору щодо черговості погашення вимог стягувачів, та така черговість визначена законом та не поставлена в залежність від переліку документів, на підставі яких здійснюється стягнення у графі «Призначення платежу» платіжних вимог державного виконавця.

Таким чином, складення платіжних вимог, отримання з рахунків боржника грошових коштів, задля виконання вимог у зведеному виконавчому провадженні, не призводить до порушення прав боржника, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжні вимоги №В11-32 - В11-37, В11-39, В11-40 направлені задля виконання виконавчих документів на загальну суму 20 088 253,41 грн., в той час, як загальна сума у зведеному виконавчому провадженні ЗВП №11355726 з виконання 881 виконавчого провадження становила 88955937,89 грн., 3361772 доларів США, 71339,75 Євро, 66465 руб. РФ., що значно перевищує суму стягнення за платіжними вимогами.

Надаючи оцінку аргументам позивача щодо наявності самостійно виконаних виконавчих документів, скасованих виконавчих документів та рішень, на підставі яких видавались виконавчі документи, інших вищенаведених підстав, що виключають задоволення за рахунок боржника, колегія суддів апеляційного суду зауважує наступне.

Механізм виконання виконавчих документів, які об'єднані у зведене, включає виконання кожного виконавчого документу окремо на відповідній стадії, перевірку наявності підстав для прийняття відповідних рішень у виконавчому провадженні.

Пунктами 16 та 19 розділу ІІІ Інструкції №512/5 визначено, що за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Таким чином, державний виконавець при виконанні кожного виконавчого документу перевіряє наявність підстав для зупинення виконання, повернення виконавчого документу, закінчення виконавчого провадження, перерахування коштів задля задоволення вимог стягувача, у тому числі на підставі поданих боржником документів.

Згідно частини 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

У разі порушення прав боржника у виконавчому провадженні, яке об'єднано у зведене, зокрема, шляхом допущення бездіяльності або винесення неправомірних рішень, вказані права мають захищатись у відповідному порядку із формулюванням предмету спору відносно кожного порушено права.

Таким чином, у разі заявлення відповідних спорів, суд при їх вирішенні має надавати оцінку рішенням, діям або бездіяльності державного виконавця щодо кожного із виконавчих проваджень, залучаючи до участі у справі стягувачів за такими виконавчими провадженнями.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у платіжних вимогах задля виконання виконавчих проваджень об'єднані платіжні вимоги, що заявлені на підставі виконавчих документів, виданих (складених) у порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства, безпосередньо державним виконавцем, іншими державними органами та їх посадовими особами.

При цьому додані до позову Позивачем заяви , на підставі яких останній вважає незаконним дії державного виконавця щодо складання платіжних вимог, стосуються саме конкретних рішень винесених на підставі ЦПК України та ГПК України.

Відповідно до приписів ч.1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обрання Позивачем неналежного способу захисту порушеного права, у разі, якщо Позивач заявляє про безпідставне стягнення коштів державним виконавцем по кожному із заявлених позивачем виконавчих проваджень, які відкриті на підставі судових рішень, прийнятих в порядку господарського, цивільного та адміністративного судовчинства.

З приводу доводів апеляційної скарги щодо правомірності складення платіжних вимог як складової частини вчинення виконавчих дій у зв'язку із винесенням судом ухвали про забезпечення позову в адміністративній справі №804/4187/17, колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідстанвми та необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, ПАТ КБ «ПриватБанк» є боржником у зведеному виконавчому провадженні №11355726, яке перебуває на виконанні у Соборному відділі ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області та включало на час виникнення спірних правовідносин 881 виконавче провадження на загальну суму стягнення 88955937,89 грн., 3361772 дол.США, 71339,75 Євро, 66465 ОСОБА_2

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року в адміністративній справі №804/4187/17 клопотання Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» про забезпечення позову було задоволено:

- заборонено вчиняти дії по стягненню в межах зведеного виконавчого провадження №11355726 до винесення рішення по адміністративній справі №804/4187/17;

- заборонено Державній казначейській службі України у м. Київ здійснювати переказ коштів стягнутих на підставі платіжних вимог В11-1, В11-2, В11-3, В11-4, В11-5, В11-6, В11-7, В11-8, В11-9, В11-10, В11-11, В11-12, В11-13, В11-14, В11-15, В11-16, В11-17, В11-18, В11-19, В11-20, В11-21, В11-22, В11-23, В11-24, В11-25, В11-26, В11-27, В11-28, В11-29, В11-30.

17 липня 2017 року в адміністративній справі №804/4187/17 Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено ухвалу, якою:

- адміністративний позов ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без розгляду;

- скасовано заходи забезпечення позову, застосовані у вигляді заборони вчиняти дії по стягненню в межах зведеного виконавчого провадження №11355726 до винесення рішення по адміністративній справі №804/4187/17 та заборони Державній казначейській службі України у м. Київ здійснювати переказ коштів стягнутих на підставі платіжних вимог В11-1, В11-2, В11-3, В11-4, В11-5, В11-6, В11-7, В11-8, В11-9, В11-10, В11-11, В11-12, В11-13, В11-14, В11-15, В11-16, В11-17, В11-18, В11-19, В11-20, В11-21, В11-22, В11-23, В11-24, В11-25, В11-26, В11-27, В11-28, В11-29, В11-30;

- зазначено, що ухвала суду в частині скасування заходів забезпечення позову підлягає негайному виконанню відповідно до частини 5 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України.

14 серпня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2017 року в справі №804/4187/17 задовольнив:

- ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2017 року в справі №804/4187/17 скасував;

- направив справу №804/4187/17 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у задоволенні клопотання відповідача щодо скасування заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії по стягненню в межах зведеного виконавчого провадження №11355726 до винесення рішення по адміністративній справі № 804/4187/17 та заборони Державній казначейській службі України у м. Київ здійснювати переказ коштів стягнутих на підставі платіжних вимог В11-1, В11-2, В11-3, В11-4, В11-5, В11-6, В11-7, В11-8, В11-9, В11-10, В11-11, В11-12, В11-13, В11-14, В11-15, В11-16, В11-17, В11-18, В11-19, В11-20, В11-21, В11-22, В11-23, В11-24, В11-25, В11-26, В11-27, В11-28, В11-29, В11-30 - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2017 року по справі №804/4187/17, залишеною без змін апеляційним судом ухвалою від 22 листопада 2017 року:

- у задоволенні адміністративного позову ПАТ КБ «Приватбанк» до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено;

- скасовано заходи забезпечення позову, застосовані у вигляді заборони вчиняти дії по стягненню в межах зведеного виконавчого провадження №11355726 до винесення рішення по адміністративній справі №804/4187/17 та заборони Державній казначейській службі України у м. Київ здійснювати переказ коштів стягнутих на підставі платіжних вимог В11-1, В11-2, В11-3, В11-4, В11-5, В11-6, В11-7, В11-8, В11-9, В11-10, В11-11, В11-12, В11-13, В11-14, В11-15, В11-16, В11-17, В11-18, В11-19, В11-20, В11-21, В11-22, В11-23, В11-24, В11-25, В11-26, В11-27, В11-28, В11-29, В11-30.

Адміністративним судом у справі №804/4187/17 встановлено, що 8 червня 2017 року Соборний ВДВС м. Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо виконавчих документів виданих місцевими та господарськими судами України, склав платіжні вимоги та направив їх на виконання Державній казначейській службі України в м. Київ, а саме платіжні вимоги: №В11-1 на суму 128528,62 грн., № В11-2 на суму 99827,15 грн., №В11-3 на суму 72044,53 грн., №В11-4 на суму 5073337,60, №В11-5 на суму 3633128,77 грн., №В11-6 на суму 2380051,18 грн., №В11-7 на суму 1629142,76 грн.,№ В11-8 на суму 1129350,45 грн., №В11-9 на суму 5302188,01 грн., №В11-10 на суму 913727,72 грн., №В11-11 на суму 7027,32 грн., №В11-12 на суму 10179502,34 грн., №В11-13 на суму 11323680,31 грн., №В11-14 на суму 11277128,53 грн., №В11-15 на суму 10495186,37 грн., №В11-16 на суму 4899133,73 грн., №В11-17 на суму 2036766,25 грн., № В11-18 на суму 7538700,27 грн., №В11-19 на суму 3158943,03 грн., В11-20 на суму 11597639,68 грн., В11-21 на суму 988441,86 грн., №В11-22 на суму 3927139,88 грн., №В11-23 на суму 1104924,76 грн., №В11-24 на суму 45539,21, №В11-25 на суму 29326,06, №В11-26 на суму 29215,38 грн., №В11-27 на суму 34845,94 грн., №В11-28 на суму 29825,71 грн., №В11-29 на суму 28025,41 грн., №В11-30 на суму 52125,11 грн., у яких зазначено реквізити Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк», банк платника Національний банк України у м. Києві, код банку 30001, рах.№32003102901026 та банк стягувача - Державна казначейська служба України в м. Києві. Вимоги сформовані на підставі виконавчих документів, які входять до складу зведеного виконавчого провадження №11355726.

Порядок забезпечення адміністративного позову, у період виникнення спірних правовідносин, був врегульований статтею 118 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно частин 4, 5, 6 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (у попередній редакції):

4) якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим;

5) виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень;

6) ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно наведеної частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції на час дії спірних правовідносин, ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, оскільки ухвалою суду першої інстанції від 17 липня 2017 року в адміністративній справі №804/4187/17 скасовані заходи забезпечення позову, попередньо застосовані ухвалою від 4 липня 2017 року, і така ухвала про скасування заходів забезпечення позову також підлягала негайному виконанню, є необґрунтованими доводи позивача про зберігання сили вказаними заходами, оскільки 17 липня 2017 року судом прийнято ухвалу про залишення позову без розгляду, що не є тотожнім винесенню постанови про відмову у задоволенні позову, у зв'язку із чим відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених частиною 4 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позови у цій справі подані 7 та 14 серпня 2017 року, а судовому захисту підлягають лише порушені права, тобто порушення яких відбулось до подання позовів.

Оскільки заходи забезпечення позову були скасовані ухвалою від 17 липня 2017 року, яка підлягала негайному виконанню, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність порушень прав Позивача.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2018 року у справі № 804/5019/17 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 бан «ПриватБанк»- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2018 року у справі № 804/5019/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 26 березня 2018 р.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова