Рішення № 73016622, 20.03.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/75/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю секретаря судового засідання Козак В.Ю.,

сторін:

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Чехова, 8/1, Чернівці, Чернівецька область, 58000) до Головного управління пенсійного фонду України Чернівецької області (вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить: 1) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Чернівецької області у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити починаючи з 21.04.2017 року пенсію за віком зі зниження пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії.

21.04.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 02.10.2017 року №17705/24 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі вказаного закону з мотивів відсутності підтвердження факту роботи в зоні відчуження у 1986 році, а листом від 01.12.2017 року за №23877/24 додатково повідомлено про необхідність звернення до органів праці та соціального захисту населення для встановлення відповідного статусу особи, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач вважає відмову відповідача у призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ протиправною.

Так, при призначенні пенсії за віком на підставі ст, 55 Закону №796-ХІІ пенсійним фондом повинні прийматись до уваги не тільки довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року №122, а інші документи відповідно до переліку, передбаченого п. 2.1 п.п. 5 Порядку №22-1.

Згідно довідки Чернівецької облдержадміністрації від 19.04.1994 року №38 з 30.05.1986 по 14.06.1986 року позивач працював в зоні відчуження Чорнобильської АЕС в с. Луб'янка Поліського району Київської області. Згідно з Додатком N 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" даний населений пункт віднесено до зони відчуження Чорнобильської АЕС.

Департамент соціального захисту населення на запит відповідача своїм листом від 11.12.2017 року за № 02.1-35/6077 повідомив, що статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу присвоєний на підставі довідки Чернівецької ОДА про період роботи та населений пункт зони відчуження, а також довідки про виплату підвищеної заробітної плати за цей період. Крім того, факт отримання підвищеної заробітної плати за червень 1986 року підтверджується копією відомості на виплату заробітної плати.

Таким чином, позивач вважає, що він як особа яка народилась 17.05.1959 року і не досягла загального пенсійного віку в 60 років, відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ, має право на зниження пенсійного віку на 10 років, оскільки приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження з 30.05.1986 року по 14.06.1986 року.

Позивач вважає, що оскільки його заява про призначення пенсії прийнята відповідачем 21.04.2017 року, способом захисту його порушеного права є зобов'язання відповідача у призначенні пенсії з вказаної дати.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмовий відзив проти позову в якому зазначає, що 21.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України 2Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно розпорядження від 02.10.2017 № 2688 позивачу відмовлено в призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з відсутністю необхідної кількості днів в 1986 році перебування у зоні відчуження.

Відповідач звертав увагу суду на те, що право на пенсію із зниженням пенсійного віку на 10 років мають особи, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів. З наданих документів вбачається, що позивач був відряджений для робіт в ОСОБА_4 ЦРЛ з 30.05.1986 року по 14.06.1986 року. Постановою КМУ від 15.11.1996 року №1391 затверджено перелік місць за межами зони відчуження, де за урядовим завданням у 1986-1987 роках виконувались роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків на ЧК, зокрема, в переліку є ОСОБА_4

На думку відповідача, заявник матиме право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 2 роки як особа, яка працювала за урядовим завданням за межами зони відчуження виключно у разі встановлення відповідного статусу органами соціального захисту населення. Позивача проінформовано про норми законодавства та про можливість звернення до органів праці та соціального захисту щодо встановлення відповідного статусу для можливості призначення дострокової пенсії як особі, яка у 1986 році брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за урядовим завданням за межами зони відчуження.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106, смт. Поліське Київської області віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.

Таким чином, відповідач вважає, що наданими документами не підтверджено факту перебування позивача саме в зоні відчуження. Поряд з цим, на запит Головного управління надійшла відповідь Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про надання інформації з приводу правомірності встановлення Позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2. У вказаному листі зазначено, що документами, на підставі яких ОСОБА_1 було підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та проведено перереєстрацію його посвідчення, слугували довідка про підвищену оплату праці за час відрядження в ОСОБА_4 ЦРЛ від 13.01.1993 № 68 та довідка від 19.04.1994 року № 38.

Отже, у зв'язку з відсутністю підтвердження перебування в 1986 році в зоні відчуження позивачу відмовлено в призначенні пенсії згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи вищенаведені обставини, відповідач вважає, що в його діях не вбачається жодних протиправних дій по відношенню до позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив на позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, народився 17.05.1959 року в с. Долиняни Хотинського району, Червінькової області, ідентифікаційний номер — НОМЕР_1 (а.с. 8-9).

20.03.2017 року позивачу видано Дублікат Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року (категорія 2) серії А№219442С, замість Посвідчення № 313012 від 25.11.1997 року (а.с. 10).

21.04.2017 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 30).

Розпорядженням від 02.10.2017 року №2688 позивачу відмовлено в призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з відсутністю необхідної кількості днів в 1986 році перебування у зоні відчуження (а.с. 54).

Розглянувши заяву позивача щодо призначення пенсії, листом від 02.10.2017 року №17706/14 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з відсутністю необхідної кількості днів в 1986 році перебування в зоні відчуження йому відмовлено в призначенні пенсії (а.с. 31).

Листом від 01.12.2017 року №23777/14 відповідач додатково повідомив позивача про те, що йому необхідно звернутися до органів праці та соціального захисту населення щодо встановлення відповідного статусу для можливості призначення дострокової пенсії як особі, яка у1986 році брала участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС за урядовим завданням (а.с. 34).

В матеріалах справи наявні письмові докази, які підтверджують перебування позивача в період з 30.05.1986 року по 14.06.1986 року в зоні відчуження Чорнобильської АЕС в с. Луб’янка Поліського району Київської області, а саме:

- Довідка №91 видана Обласною комунальної установою "Лікарня швидкої медичної допомоги" від 06.06.2017 року за вих.№799 (а.с.32);

- Відрядне посвідчення (а.с. 33);

- Довідка Міської лікарні №1 міста Чернівці від 13.01.1993 року №68 (а.с. 37);

- Довідка Чернівецької обласної державної адміністрації №38 від 19.04.1994 року (а.с. 35);

- Відомість про виплату заробітної плати за 1986 рік (а.с. 38);

- Наказ Міської клінічної лікарні №1 від 30.05.1986 року про відрядження позивача в Київську область (а.с. 66);

- Витяг з протоколу №5 засідання Тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 07.07.1997 року (а.с.72).

Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (Закон №796).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

Відповідно до статті 55 Закону №796 передбачено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

Згідно п. 2.1 п.п. 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року за №2-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивач перебував у статусі учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та Дублікатом Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року (категорія 2) серії А№219442С, виданого замість Посвідчення № 313012 від 25.11.1997 року.

При цьому позивачем при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України були надані всі необхідні документи, які підтверджують надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, доказів неправомірності рішень про надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідачем не надано.

Враховуючи наведені вище норми та встановлені обставини справи, суд вважає, що дії позивача, направлені на реалізацію встановленого законом права в призначенні пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, узгоджуються із положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відмова відповідача в призначенні цієї пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку є протиправною, і такою, що грубо порушує таке право.

Відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв'язку з викладеним, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю, з урахуванням того, що відповідачем не спростовано наведених обґрунтувань позивачем.

Враховуючи те, що позивач в даній категорії справ звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України Чернівецької області від 02.10.2017 року №2688 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яке надіслано листом від 02.10.2017 року за №17706/24.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022) призначити ОСОБА_1 (ід. код 21686000272, вул. Чехова, 8/1, Чернівці, Чернівецька область, 58000) пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 21.04.2017 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш

Повний текст судового рішення складено 27 березня 2018 року.