Ухвала суду № 7301620, 24.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Смагар С.В.

Суддя-доповідач Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

24 грудня 2009 року справа № 2а-15505/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В. суддів

при секретарі

за участі

представника відповідача Дяченко С.П., Нікуліна О.П.

Крючковій К.М.

Мочкаєва Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2009 року по справі № 2а-15505/09 за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахто прохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14 серпня 2009 року № 0003311510/0, від 8 вересня 2009 року №0003761510/0.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати податку на прибуток, донарахованого повідомленням-рішенням від 2 лютого 2009 року № 0000012310.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2009 року позов було задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ в м. Торезі подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки позивачем порушені граничні строки сплати податку. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення. повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження.

Позивач є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00180338.

3 серпня 2009 року відповідачем складений акт № 640/15-0/00180338 про результати невиїзної документальної перевірки позивача стосовно несвоєчасної сплати, в тому числі податку на прибуток. 25 серпня 2009 року відповідачем складений акт № 723/15-0/00180338 про результати невиїзної документальної перевірки позивача стосовно несвоєчасної сплати, в тому числі податку на прибуток.

Як вбачається з вищенаведених актів, відповідач визначив, що позивач порушив граничні строки сплати податку на прибуток, донарахованого повідомленням-рішенням від 2 лютого 2009 року № 0000012310, по строку сплати 12 лютого 2009 року.

На підставі зазначених актів перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

від 14 серпня 2009 року № 0003311510/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3868 грн. 36 коп. за затримку на 127 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 7736 грн. 70 коп. за платежем: податок на прибуток;

від 8 вересня 2009 року № 0003761510/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4219 грн. 85 коп. за затримку на 181 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 8439 грн. 67 коп. за платежем: податок на прибуток.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон №2181).

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проблемою даного спору є наявність або відсутність об'єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з акту перевірки об'єктом застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями стала сплата позивачем сум податку на прибуток платіжними дорученнями від 23 квітня 2009 року № 10 в сумі 5000 грн., від 19 червня 2009 року № 45 в сумі 5000 грн., меморіальним ордером від 20 травня 2009 року в сумі 5000 грн., платіжними дорученнями від 20 липня 2009 року № 74 в сумі 5000 грн., від 11 серпня 2009 року № 92 в сумі 5000 грн., дати та суми сплати співпадають з даними зворотного боку облікової картки позивача.

Призначенням платежу, як вбачається з платіжних доручень, є сплата податку на прибуток згідно наданої податковим органом розстрочки.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у будь-якому випадку відповідач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов'язань інших податкових періодів. Як вбачається з платіжного доручення від 12 лютого 2009 року № 83, позивач сплатив за податковим повідомленням-рішенням від 2 лютого 2009 року донарахований податок на прибуток у розмірі 21934 грн. 65 коп.

Місцевий суд вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи зазначене, відповідач не довів склад правопорушення, за яке ним застосовані штрафні (фінансові) санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на правильність цих висновків, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області - залишити без задоволення .

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2009 року у справі № 2а-15505/09 за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахто прохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області «про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.А.Нікулін