Ухвала суду № 73016140, 27.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/21537/16-а

УХВАЛА

27 березня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 р. у справі за заявою ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року заяву задоволено.

Не погодившись із зазначеною постановою, 13.03.2018 відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 та 296 КАС України.

Так, згідно пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 (далі по тексту Закону №3674-VІ).

Відповідно до п.2 частини третьої ст. 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у грудні 2016 року. Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону №3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить (1378*0,4)*150% = 826,80 грн.

Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, Київський апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101.

Також суд звертає увагу на те, що Законом №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта, оскільки Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII (вступив у дію з 15.12.2017) виключено пункт 18 частини першої статті 5 Закону №3674-VІ, на підставі якого Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору.

У відповідності до частини другої ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини другої ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з частиною першою ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, Законом України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта.

Відповідно до постанови Пленуму ВАСУ від 05.02.2016 №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень ЗУ "Про судовий збір" обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення такої особи від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Крім того, за правилами частини першої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2018 апелянтом до канцелярії суду подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що оскаржувана постанова отримана ним 06.03.2018, що підтверджується карткою вхідної кореспонденції, що додається. Однак із доданої картки неможливо встановити, що вона відображає дані з отримання саме постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року.

Водночас, відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого відправлення апелянт отримав оскаржувану постанову 26.02.2018 (а.с.159).

До апеляційної скарги апелянт додає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте не надає належних доказів отримання оскаржуваної постанови чи поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги

Виходячи з наведеного, апеляційна скарга подана поза межами строків на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до частини другої ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений вище строк в частині ненадання належних підстав пропуску строку буде вирішуватись питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання, або питання про повернення апеляційної скарги у разі невиконання інших вимог ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Троян