Постанова № 73015975, 22.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1456/17 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Карпушової О.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Желізняк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28.07.2017 №1973 в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції; від 03.10.2017 № 264 о/с про його звільнення зі служби в поліції; поновити на посаді інспектора СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час як позивач та його представник проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу № 1493 від 06.06.2017 «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин події, що сталася 06.06.2017 по вул. Січовій в м. Золотоноша Черкаської області за участю інспектора СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ОСОБА_3, відповідно п. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та п.п. 2.2.8 п.2.6 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 № 230, проведено службове розслідування.

За наслідками проведеного службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 складено висновок, в якому зазначено, що 06.06.2017 інспектор СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 перебуваючи поза службою, керував автомобілем Chevrolet Aveo р.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння.

Вказана подія зареєстрована у журналі ЄО Золотоніського відділу поліції за № 3595, та на місце події було направлено слідчо-оперативну групу та екіпаж сектору реагування патрульної поліції.

Крім того, за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відносно ОСОБА_3 складено протокол (серії АП1 № 694359) про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, який 20.06.2017 направлений до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

За наслідками проведеного службового розслідування у зв'язку із скоєнням інспектором СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, що виразився у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, порушенні вимог ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України, вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги і Правил поведінки працівника апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС від 28.04.2016 № 326, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, яке полягає у негідній поведінці в позаслужбовий час, принизливому ставленні до колег по службі, недотриманні норм професійної і службової етики, тобто за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби, Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області прийнято наказ від 28.07.2017 № 1973 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

В подальшому, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 03.10.2017 № 264 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 цього Закону (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України).

Вважаючи вищезазначені накази протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх рішень, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580 (далі - Закон №580).

Відповідно до ч.1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1,2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону.

Згідно пункту 4 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-ІV від 22.02.2006 (далі - Статут).

Згідно ст.ст.1,2 Статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У статті 5 Статуту зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 7 Статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 12 Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу

Визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12 березня 2013 року затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за № 541/23073.

Згідно з п. 2.1. Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

За змістом розділу ІІІ Інструкції, підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 06.06.2017 №1493 призначено службове розслідування у зв'язку із складанням відносно позивача адміністративних матеріалів.

Відповідно до п.п. 5.3. та 5.4 Інструкції, завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.

Результати службового розслідування оформлені висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та у зв'язку із складанням стосовно останнього адміністративних матеріалів.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що за наслідками обставини, що сталася 06.06.2017 за участю позивача, складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.06.2017 серії АП1 № 694359, яким його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння.

Вказаний протокол був направлений на розгляд Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області та постановою суду від 01.09.2017 (справа № 695/1850/17), яка 14.09.2017 набрала законної сили, провадження в адміністративній справі закрито за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, судом було встановлено, що позивач автомобілем не керував та взагалі перебував у тверезому стані.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, судом апеляційної інстанції було оглянуто відеозапис з нагрудного відеореєстратора співробітника патрульної поліції Золотоніського ВП СРПП № 1 за 06.06.2017, що здійснював оформлення протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, на який посилався відповідач як на доказ неналежної поведінки ОСОБА_3

Проте, з даного відеозапису не вбачається порушення позивачем Присяги і Правил поведінки працівника апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС від 28.04.2016 № 326, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, яке полягає у негідній поведінці в позаслужбовий час, принизливому ставленні до колег по службі, недотриманні норм професійної і службової етики.

При цьому інших доказів на підтвердження такої поведінки ОСОБА_3 відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних наказів та, як наслідок, обґрунтованість позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 235 КЗпП України, в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, при цьому, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеній в постанові від 14.01.2014р. у справі № 21-395а13, суд ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Так, відповідно до пункту 32 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995 року за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема, абзацу 3 пункту 2 Порядку , середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно із пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З урахуванням довідки Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 13 листопада 2017 року №923 (а.с.111) судом першої інстанції розрахована сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 27 березня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

О.В.Карпушова