Рішення № 73015488, 28.03.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 р. Справа № 818/588/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу №818/588/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мінюст) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльності відповідача при розгляді заяв позивача від 21.12.2017 та 01.02.2018;

- зобов'язати відповідача направити на адресу позивача короткий виклад рішення "AFFAIRE BURMICH ET AUTRES c. UKRAINE" і Перелік документів, необхідних для виконання розв'язку "AFFAIRE BURMICH ET AUTRES c. UKRAINE" у Департаменті державної виконавчої служби України.

Свої вимоги мотивував тим, що 21.12.2017, а згодом і 01.02.2018 ним було направлено листи до відповідача з проханням направити короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.) і Перелік документів, необхідних для виконання Рішення Європейського суду з прав людини і виплати присуджених йому коштів, оскільки 3-місячний строк, передбачений для виконання рішення Україною, спливає 11.01.2018.

05.02.2018 на адресу позивача надійшов від відповідача лист на його заяви, однак Рішення та Переліку документів, необхідних для виконання Рішення, надіслано не було. Таку бездіяльність позивач вважає протиправною та такою, що не відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян". На переконання позивача, ненадання йому запитуваної інформації є порушенням Закону України «Про звернення громадян», що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Ухвалою суду від 26.02.2018 відкрито провадження у справі № 818/588/18, відповідачу встановлений 15-денний строк з моменту отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву, розгляд справи, на підставі ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення осіб.

19.03.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.12-19), у якій Міністерство юстиції України зазначило, що діяло правомірно, в межах наданих повноважень, відповідно до чинного законодавства, яке регулює відносини, пов'язані з розглядом заяви позивача, а тому, просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1

27.03.18 позивачем надано до суду відповідь на відзив відповідача (а.с.22-23).

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 21 грудня 2017 року звернувся до Міністерства юстиції України з заявою, в якій просив надати йому короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requеtes nos 46852/13 et al.) та Перелік документів, необхідних для виконання цього Рішення (а.с. 4). Не отримавши відповіді на вказану заяву, позивач 01 лютого 2018 року повторно звернувся до відповідача з заявою про надання згаданої інформації (зворотній бік а.с. 4).

Листом №2703/Д-32129/5.2.1 від 24.01.2018, у відповідь на заяви позивача, Міністерство юстиції України повідомило, що 12.10.2017 Великою Палатою Європейського суду було ухвалено остаточне рішення у справі «Бурмич та інші проти України» (заяви №№ 46852/13 та інші), згідно якого суд постановив вилучити зі свого реєстру 12 148 заяв, що стосуються системної проблеми невиконання рішень національних судів в Україні, та передати їх Комітету Міністрів Ради Європи, який здійснюватиме подальший нагляд за їх виконанням в контексті вжиття заходів загального характеру. Зазначеним рішенням Європейський суд не присуджував справедливу сатисфакцію жодному із заявників, у зв'язку з чим воно не підлягає встановленій процедурі виконання (а.с.5).

Також, відповідач повідомив, що Україна у співпраці з Комітетом Міністрів Ради Європи веде активну роботу щодо розроблення відповідної стратегії вирішення вказаної проблеми та запровадження механізму надання відповідного і достатнього відшкодування за порушення прав, гарантованих Конвенцією.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд зазначає таке.

Законом України «Про звернення громадян» регулюються питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозицією (зауваженням) є звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитом на інформацію є прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

З системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що листи ОСОБА_1 від 21.12.2017 та 01.02.2018 (а.с. 4 зі зворотом) з проханням надати короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requеtes nos 46852/13 et al.) та Перелік документів, необхідних для виконання цього Рішення, за своєю правовою природою, не є заявами (клопотаннями), поданими в рамках Закону України «Про звернення громадян», а є запитами на інформацію, порядок розгляду яких визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Так, частинами 4, 5 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що письмовий запит подається в довільній формі та має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату.

На виконання ст. 20 вказаного Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі та в ній має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що листи ОСОБА_1 від 21.12.2017 та 01.02.2018 (а.с. 4 зі зворотом) відповідають вимогам, встановленим статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», та містять прохання надати короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requеtes nos 46852/13 et al.) з переліком документів, необхідних для його виконання.

За результатами розгляду вказаних листів, протягом п'яти робочих днів Міністерство юстиції України ні запитуваної інформації, ні вмотивованої відмови в задоволенні запитів, позивачу не надало, чим порушило вимоги ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Як вбачається з листа відповідача №2703/Д-32129/5.2.1 від 24.01.2018 (а.с. 5), він не містить короткого викладу Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requеtes nos 46852/13 et al.) та переліку документів, необхідних для виконання цього рішення, які запитувались позивачем його заявами від 21.12.2017 та від 01.02.2018. Як в листі так і у відзиві відповідач наголошує, що рішення "Бурмич та інші проти України" є лише рішенням про вилучення заяв з реєстру та ним не передбачено виплату справедливої сатисфакції заявникам. Однак, така відповідь є відповіддю не по суті запиту та, у розумінні ч.2 ст.22 Закону "Про доступ до публічної інформації", вважається неправомірною відмовою у наданні інформації. У зв'язку з цим доводи відповідача і з цього приводу не приймаються судом до уваги.

На виконання ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Міністерство юстиції України, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї відмови у наданні запитуваної позивачем інформації.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України при розгляді заяв ОСОБА_4 від 21.12.2017, від 01.02.2018 та зобов'язати направити на адресу ОСОБА_4 короткий виклад рішення ("AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c.UKRAINE" (Requetes nos 46852/13 et al.) та Перелік документів, необхідний для виконання Рішення ("AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c.UKRAINE" (Requetes nos 46852/13 et al.) у Департаменті державної виконавчої служби України.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 21.12.2017 та від 01.02.2018.

Зобов'язати Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код 00015622) надати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requetes nos 46852/13 et al.), а також Перелік документів, необхідних для виконання Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requetes nos 46852/13 et al.). у Департаменті державної виконавчої служби України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець