Ухвала суду № 73014649, 28.03.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2599/14-к

Номер провадження 1-кс/404/578/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Ремез О.Ю., слідчого Торшина Х.К., захисника підозрюваної – адвоката ОСОБА_1, підозрюваної ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні і місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області ОСОБА_3, про застосування підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12014120020001160 стосовно:

ОСОБА_2, яка народилась 25.03.1983 року в м. Кіровограді, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває в цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштованої, матері двох малолітніх дітей, з 02.04.2014 року лікується в КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня», зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_2 та фактично проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимої вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.11.2013 року за ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненої від відбування покарання з випробуванням на 1 рік,

підозрюваної у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по зазначеному кримінальному провадженню, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, яка підозрюється у тому, що вона 01.03.2014 року придбала та зберігала вогнепальну зброю, придатну для стрільби без передбаченого законом дозволу.

Того ж дня о 19-00 год. ОСОБА_2 по провулку Березовий, 9 в м. Кіровограді, висловила реальну погрозу ОСОБА_4 направивши вогнепальну зброю в напрямку підозрюваного, що він сприйняв як реальну погрозу вбивством.

Слідчий з прокурором заявлені у клопотанні вимоги підтримали.

Підозрювана і захисник заперечують можливість застосування запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою через: відсутність ризиків невиконання нею процесуальних обов’язків, слідству вона не перешкоджає, має постійне місце проживання, з 02.04.2014 року перебуває на лікуванні, тому просить застосувати до неї запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом за її фактичним місцем проживання.

Термін «обґрунтована підозра», означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки обставини зафіксовані в протоколах: допиту потерпілого та свідків, висновок експерта №38 від 20.03.2014 року, в сукупності містять достатньо даних, про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_2 за ознаками ч. 1 ст.263, ч.1 ст. 129 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточна оцінка доказів є прерогативою суду. При вирішенні цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред’явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Злочини по яких ОСОБА_2 пред’явлено повідомлення про підозру є: умисними, тяжким (ч.1 ст.263 КК України) та невеликої тяжкості (ч.1 ст.129 КК України). Посягає на суспільні інтереси проти громадської безпеки, життя та здоров’я потерпілого.

У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі: завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, тощо (ст.2 КПК України).

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч.4 ст.194 КПК України)

Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст.22 та ст.26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв’язку із чим переконаний у необхідності забезпечення ОСОБА_2 гарантованого їй права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. (ст.29 Конституції України). Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.

Дійсно, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування більш м’яких видів запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_2 має місце постійного проживання, мешкає в родині, має сталі соціальні зв’язки, має намір працевлаштуватись, зобов’язується беззастережно виконувати покладені на неї обов’язки під час досудового розслідування та сприяти з’ясуванню обставин подій. Ознаки протиправної поведінки припинила, конфлікт з потерпілим вичерпаний, розкаюється, усвідомлює суспільну небезпеку вчиненого, запевняє у недопущенні подібних дій у майбутньому.

Вказані обставини переконують у достатньому рівні репутації підозрюваної, яка не має негативних характеристик з місця проживання, відсутні й обтяжуючі обставини. Тому, слідчим суддею не вбачаються підстави для застосування ОСОБА_2 найсуворішого виду запобіжного заходу.

Визнання пред’явленої підозри свідчить про відсутність підстав для приховування, перешкоджання чи перекручування визначальних обставин у справі, тобто така її поведінка позитивно позначиться на розумних строках.

Від учасників провадження не надходило заяв про вплив на них з боку підозрюваної. Такий факт спростовує твердження ініціатора клопотання про намір сторони захисту незаконно вплинути на результати досудового розслідування.

Ухвала Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 травня 2014 року в сукупності з тотожною за змістом ухвалою колегії суддів апеляційного суду Кіровоградської області, що набрали законної сили в цьому кримінальному провадженні переконливо свідчать , що суд не зміг викликати обвинувачену ОСОБА_2 в судові засідання, через неправильність визначення фактичного місця проживання ОСОБА_2 Внаслідок такого порушення при складанні обвинувального акту, суди обох інстанцій були позбавлені можливості забезпечити належний виклик останньої в судові засідання. Таким чином, стороною обвинувачення не надано доказів умисного ухилення ОСОБА_2 від прокурора і суду, тобто не існує потреб у застосуванні до підозрюваної найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Сторона захисту надала копії довідок з КОПЛ про тривале систематичне лікування підозрюваної та її перебування на стаціонарному лікуванні з приводу граничного психічного розладу.

У демократичному суспільстві граничний психічний розлад є захворюванням, що потребує особливої уваги та забезпечення соціальних гарантій. Проте, прокурор і слідчий замість гуманного ставлення та забезпечення хворому найбільш сприятливих умов лікування, вимагає застосувати ОСОБА_2 виключний і найтяжчий запобіжний захід - тримання під вартою, що є неприйнятним.

На орган досудового розслідування покладається обов’язок організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов’язків, пов’язаних з виконанням застосованого щодо підозрюваної виду запобіжного заходу. Таким чином, застосування менш суворого заходу забезпечення та контроль з боку органу поліції зможуть попередити існуючі ризики.

Відповідно до вимог ст.ст.36 та 40 КПК України, на слідчого з прокурором покладається організація проведення ефективного досудового розслідування та обов’язок збору доказів. Від початку цього кримінального провадження останні мали достатньо часу оглянути/вилучити/процесуально зафіксувати докази. Тобто не існує законних передумов для знищення, перетворення доказів, а відтак і законних підстав для звернення з клопотанням про застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.

З урахуванням можливих наслідків процесуального вирішення цього кримінального провадження, ступеню суспільної небезпеки та особи підозрюваної, обґрунтовано вважаю, що на час досудового розслідування ОСОБА_2 достатньо застосувати домашній арешт у певний період доби, що забезпечить реалізацію права на її лікування, працю, виховання дітей та попередить заявлені у клопотанні ризики.

Згідно ч.1, 2 та 6 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

ОСОБА_2, як правомірний користувач, погодилась на безперешкодний доступ працівниками поліції до житла, що перебуває у її володінні.

Застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваної та обставинами пред’явленої їй підозри, у тому числі забезпечить права підозрюваної та повністю буде запобігати ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечить виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків.

25.03.2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру, а 27.03.2014 досудове розслідування зупинено. 15.07.2014 року – відновлено, а 17.07.2014 року-зупинено. 26.11.2016 року відновлено, а 28.11.2016 року - зупинено, 23.09.2017 року відновлено, а 25.09.2017 року - зупинено. 27.03 2018 року відновлено, тобто разом використано девять днів досудового розслідування. (60-9=51) Таким чином, граничний строк дії запобіжного заходу не може перевищувати 51 день.

Керуючись ст.ст. 181,193-195, 196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою, відмовити.

Застосувати підозрюваній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у виді тримання її під домашнім арештом у певний період доби строком на п’ятдесят один день.

Початок строку дії ухвали про застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання її під домашнім арештом в певний період доби, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали.

Застосований ОСОБА_2 запобіжний захід в виді домашнього арешту в певний період доби припиняє свою дію 17 травня 2018 року.

У період дії запобіжного заходу покласти на підозрювану ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- заборонити залишати місце постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин;

- надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної з’являтись за місцем її проживання в домоволодіння по вул. Чапаєва, 61, с. Краснопілля, Олександівського району Кіровоградської області та вимагати від неї пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти ) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утриматись від спілкування з потерпілою стороною і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- при слідуванні за викликом до правоохоронних органів або суду і поверненні під домашній арешт не відвідувати магазини, кіоски, громадські розважальні заклади;

- носити електронний засіб контролю.

Роз’яснити підозрюваній правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на неї вище наведених обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділення Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_2

Копію ухвали вручити підозрюваній, слідчому для виконання та постановления на облік ОСОБА_2 і здійснення за нею контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній