Ухвала суду № 73013918, 28.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3352/18

Провадження №2/369/2024/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., дослідивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування арешту майна.

Відповідно до позовної заяви просить зняти арешт та скасувати заборону на його відчуження, який накладено на невизначене майно (все рухоме та нерухоме майно), яке належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), що накладено Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесеною 02.06.2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2, і внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за номером запису про обтяження: 5877227 від 03.06.2014 року та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 14301030).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Крім того, згідно роз’яснень постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року, відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Як роз’яснив в пункті 5 своєї постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" № 5 від 03 червня 2016 року у разі якщо опис та арешт майна проводиться державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК.

Позивачем в позовної заяви не вказано, чи звертався позивач до Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з відповідною заявою про зняття арешту з його майна, якщо так, позивачу необхідно було надати інформацію щодо наслідків його звернення, однак вказаної інформації до суду позивач не надав.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Крім того відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Разом з тим, позивач просить зняти арешт зі всього рухомого та нерухомого майна, але не конкретизує з якого саме просить зняти арешт та де воно розташоване. Лише по тексту позовної заяви згадується про земельну ділянку, яка знаходиться на території Києво-Святошинського району. На підставі викладеного неможливо встановити підсудність даного спору Києво-Святошинському районному суду Київської області.

На підставі викладеного позивачу необхідно уточнити підстави та предмет позову, уточнити суб’єктний склад позовної заяви та надати докази звернення до відділу ДВС з вимогою про скасування арешту майна.

Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суддя робить висновок, що дану позовну заяву належить залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, шляхом зазначення відповідної інформації у позовній заяві.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування арешту майна залишити без руху.

Надати позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Пінкевич