Ухвала суду № 73007144, 22.03.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1453/18

Провадження № 2/204/857/18

УХВАЛА

іменем України

22 березня 2018 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш А.В., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Разом з позовом позивач надав заяву про відстрочення терміну сплати судового збору до ухвалення рішення у справі. В обґрунтування заяви про відстрочення терміну сплати судового збору зазначив, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» визнано неплатоспроможним, тому відсутня можливість сплачувати судовий збір у зв’язку з важким фінансовим становищем. На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 З поміж іншого, в заяві зазначено, що відповідно до положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позбавлені пільг на оплату судового збору в той час, як уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку до 01 вересня 2015 року відносилась до пільгових категорій та була звільнена від сплати судового збору на підставі п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи викладене, ПАТ «ВіЕйБі Банк» не може надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у зв’язку з важким фінансовим становищем та відсутністю можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Роз’ясненнями, викладеними у п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Посилання позивача на незадовільний фінансовий стан не підтверджене жодним доказом, отже останнім не доведені визначені законом фактичні обставини для відстрочення сплати судового збору.

Також позивачем не обґрунтовано та не зазначено відповідних доказів стосовно того, яким чином він зможе сплатити судовий збір до ухвалення рішення у справі.

На підставі викладеного, у задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Таким чином, позивачем до суду подано позовну заяву, яка не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.

В порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зміст пред’явлених позовних вимог містить суперечливу інформацію, а саме у позовній заяві відповідачем2 зазначено ОСОБА_4, однак заборгованість за кредитним договором позивач просить стягнути з ОСОБА_5, хоча до позовної заяви позивач долучає копію паспорту та ідентифікаційного номера ОСОБА_6.

Також у порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви та до її копій не додано копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів. Так, до позовної заяви та до її копій не додано копію ідентифікаційного коду відповідача ОСОБА_3, який зазначено в додатках (до позовної заяви та до її копій додана ксерокопія зазначеного документу в нечитаємому вигляді).

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, позивачу необхідно сплатити 310625,38 грн. на р/р 31216206700008, код отримувача (МФО) 805012, ОСОБА_1 отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код отримувача (ЄДРПОУ) 37989253, отримувач коштів УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч. 1 ст. 136, ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: