Рішення № 73006683, 28.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/427/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЯДА-СЕРВІС» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001371212 від 04.01.2018 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЯДА-СЕРВІС» до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001371212 від 04.01.2018 року Головного управління ДФС в Одеській області про нарахування суми штрафу у розмірі 167 739,64 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, п. 76.3. ст. 76 ПК України, головним державним ревізором-інспектором камеральних перевірок податкової звітності було проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних, дата виписки яких припадає на період - березень, квітень 2017р. За наслідками вказаної перевірки було складено акт №13814/15-32-12-12/39776698 від 07.12.2017 року на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001371212 від 04.01.2018р. про нарахування штрафу у розмірі 167739,64 грн.

Вказаним актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрації податкових накладних, встановлених ст.ст. 120-1, 201 ПК України.

Позивач не погоджується із вказаним актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням.

Так, представник позивача вказує, що Товариством було укладено Договір №39776698 "Про визнання електронних документів" від 01.07.2015 року, про що були отримані відповідні квитанції.

В період березень-квітень 2017 року, порядку, визначеному податковим законодавством, Товариство складало та направляло на реєстрацію податкові накладні до ЄРПН. Після направлення відповідної податкової накладної Товариством отримувалися квитанції №1 із написом "Документ не прийнято". В якості помилки в квитанціях було вказано "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, а саме: -... можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів". Отже, підставою для не прийняття податкових накладних в квитанціях №1 зазначалося припинення дії Договору про визнання електронних документів.

Враховуючи зміст квитанцій про не прийняття податкових накладних із зазначенням причини, а саме припинення строку дії Договору про визнання електронних документів, Товариством було направлено на реєстрацію новий Договір №130320171 "Про визнання електронних документів" від 13.03.2017 року, після чого отримано квитанції №1 із написом "Документ не прийнято". В якості помилки в квитанції №1 було вказано "Діє Договір про визнання електронних документів від 01.07.2015 року". Окрім цього, відповідно до змісту вказаної квитанції сертифікат директора із діючого договору є чинним.

Враховуючи відсутність підстав для припинення Договору про визнання електронних документів, передбачених Наказом №557, приймаючи до уваги зміст Квитанції №1 від 13.03.2017 року, на момент направлення податкових накладних в період з березня по квітень 2017 року діяв Договір про визнання електронних документів від 01.07.2015 року.

Представник позивача зазначає, що разом з тим, з невідомих причин податкові накладні не приймалися на реєстрацію із зазначенням причини не прийняття: припинення дії Договору про визнання електронних документів.

З метою врегулювання ситуацію, що виникла, позивач направив лист до відповідача, в якому просив прийняти та зареєструвати податкові накладні за березень 2017 року. Вказаний лист залишився з боку Відповідача поза уваги.

Крім цього, Позивач намагаючись виконати зобов'язання платника податків щодо своєчасного звітування, формування та направлення на реєстрацію податкових накладних втретє 29.03.2017 року направив до Відповідача заяву про приєднання з метою укладання договору про визнання електронних документів. Того ж дня Позивачем було отримано , квитанцію №1 із відміткою "Документ збережено на центральному рівні", проте з невідомих причин квитанція №2 із відміткою "Документ прийнято", що свідчить про укладання Договору про визнання електронних документів, була отримана позивачем лише 22.05.2017 року. З метою прискорення процесу укладання Договору про визнання електронних документів, позивач направив лист вих. №25 від 27.04.2017 року із проханням до відповідача оформити договір про визнання електронних документів. Вказаний лист, також, був залишений відповідачем поза уваги.

27.02.2018 року від відповідача через канцелярію суду за вх. № 5676/18 надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДФС в Одеській області не погоджується з доводами позивача, оскільки відповідно до фактичних обставин справи, фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області було проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на березень, квітень 2017 року, за результатами якої складено акт від 07.12.2017 року № 13814/15-32-12-12/39776698. За результатами перевірки, встановлено порушення вимог ст. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень та квітень 2017 року: з порушенням терміну реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 160 569,43 грн., з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 229 010,56 грн., з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 352935,25 грн.

20.12.2017 року ТОВ «Наяда - Сервіс» отримано акт перевірки від 07.12.2017 року № 13814/15-32-12-12/39776698.

Не погоджуючись з висновком акту перевірки від 07.12.2017 року № 13814/15-32- 12-12/39776698, ТОВ «Наяда - Сервіс» надано заперечення до ГУ ДФС в Одеській області. Але заперечення до акту перевірки було залишено без розгляду на підставі п. 86.7 ст. 86 ПК України, у зв'язку із порушенням п'ятиденного строку для подання заперечень.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 120-1. 1 ст. 120-1 ПК України Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено ППР від 04.01.2018 року №0001371212 у розмірі 167 739,64 грн., в т. ч. у розмірі 16 056,94 (160 569,43 х 10%) за порушення терміну реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів. 45 802,12 грн. (229 010,56 х 20%) за порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів та 352 935,25 (105 880,58 х 30%) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів.

Представник відповідача, також зазначив, що позивач обґрунтовує свою позицію тим що при спробі зареєструвати податкові накладні в період за березень-квітень 2017 року - отримано квитанції № 1, де вказано що документ (податкову накладну) доставлено до центрального рівня ДПС України, але документ не прийнято, у зв'язку із виявленням помилки, а саме: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку «Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності».

Згідно Договору № 39776698 від 01.07.2015 року про визнання електронних документів, укладений між ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та ТОВ «Наяда - Сервіс» в особі Циш Н.М., договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Позивач не надав відомості щодо строків чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Також, Договором № 39776698 від 01.07.2015 року про визнання електронних документів передбачений порядок вирішення спірних питань. П. 5.1 договору передбачено, що у разі виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення, заінтересована Сторона Договору направляє іншій Стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причини своєї вимоги та вказівкою дати і номера електронного документа, що є предметом спору (Вимога). Але Позивач проігнорував порядок вирішення спірних питань, передбачений договором № 39776698 від 01.07.2015 року.

15.03.2018 року через канцелярію суду за вх. № 7349/18 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, з огляду на яку позивач вказав, що термін дії посиленого сертифікату ключів позивача на підставі яких укладено договір № 39776698 від 01.07.2015 року складав два роки та був дійсний з 02.06.2015 року до 01.06.2017 року. Тобто, на момент безпідставного розірвання договору з боку Відповідача, діяв посилений сертифікат відкритих ключів. Сертифікати передаються до органів ДФС автоматично при підписанні в спеціалізованому програмному забезпеченні "ДФС Захист звітності" електронного договору "Про визнання електронних документів". Законодавство не зобов'язує платника податків при використанні зазначеного сервісу подавати до органів ДФС посилені сертифікати ключів особисто.

Пунктом 5.1. Договору, передбачено право сторони у разі виникнення спірних питань, пов'язаних із автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення направити іншій Стороні повідомлення з обґрунтуванням причини своєї вимоги та вказівкою дати і номера електронного документа, що є предметом спору. Разом із тим, у Позивача не виникало спірних питань щодо автентичності податкових документів та часу їх відправлення, оскільки електронні документи Позивача не були прийняті з причини розірвання договору з боку Відповідача в односторонньому порядку. Крім цього, наявність порядку вирішення спірних питань в умовах договору не позбавляє платника податків права на звернення до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 05.02.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 05.03.2018 року о 10 год. 00 хвл.

05.03.2018 року розгляд справи відкладено до 19.03.2018 року у зв'язку з клопотанням представника позивача про надання часу для підготовки відповіді на відзив відповідача.

19.03.2018 року сторони у судове засідання не з'явилися, належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце судового розгляду, через канцелярію суду від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд робить наступні висновки.

01.07.2015 року між ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області та ТОВ «НАЯДА-СЕРВІС» укладено договір № 39776698 про визнання електронних документів.

Відповідно до п. 1 розділу 1 договору, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно з пп. 3.2 п. 3 розділу 3 Договору, орган ДФС зобов'язаний забезпечити відправлення квитанції на електронну адресу платника податків.

Приписами п. 1 розділу 5 Договору передбачено, що у разі виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення, заінтересована сторона договору направляє іншій стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причини своєї вимоги та вказівкою дати і номера електронного документа, що є предметом спору.

Відповідно до положень п. п. 1-5 розділу 6 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

З моменту укладання цього договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного документообігу інформацією втрачають чинність.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

У разі припинення дії договору, надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

03.07.2015 року позивач отримав квитанцію № 2 про прийняття договору про визнання електронних документів.

03.03.2017 року позивач склав податкові накладні № 1, № 2, 06.03.2017 року - № 3, 07.03.2017 року - № 4 та направив їх в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН.

13.03.2017 року позивач отримав квитанції № 1 про неприйняття податкових накладних № 2, № 3, № 4. 15.03.2017 року позивач отримав квитанцію № 1 про неприйняття податкової накладної № 1.

У вказаних квитанціях зазначено: «Порушено вимоги інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: 39776698. Можливо, припинено дію договору про визнання електронної звітності.

13.03.2017 року позивач засобами електронного зв'язку направив до ДФС України договір про визнання електронних документів № 130320171.

13.03.2017 року на адресу позивача надійшла квитанція № 1 про неприйняття документа. У якості причини неприйняття вказано: діючий договір присутній: від 01.07.2015 року № 39776698; сертифікат директорат № 01000000000000000000000000000000068с7740 із діючого договору є чинним.

17.03.2017 року позивач сформував податкову накладну № 7 та направив її для реєстрації в ЄРПН.

12.04.2017 року позивач отримав квитанцію № 1 про неприйняття документа, виявлені помилки: Блок даних. Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: 39776698, АЦСК: АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів Україна», серійний №: 0100000000000000000000000000000006b42a6a, виданий Циш Н.М.

29.03.2017 року позивач засобами електронного зв'язку направив до ДФС України договір про визнання електронних документів № 290320172.

29.03.2017 року на адресу позивача надійшла квитанція № 1 про збереження документа на центральному рівні. В квитанції зазначено: «Через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття документа. Протокол прийому: діючий договір присутній від 01.07.2015 року № 39776698, порушено вимоги ст. 13 Закону України «Про електронний цифровий підпис»: сертифікат відкликано за даними АЦСК - сертифікат директора із діючого договору № 01000000000000000000000000000000068с7740. Дію Договору припинено, новий договір приймається до розгляду.

20.04.2017 року ТОВ «НАЯДА-СЕРВІС» сформовано та направлено на адресу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси лист № 24 з проханням прийняти та зареєструвати податкові накладні за березень місяць в друкованому виді, а саме: № 1, № 2 від 03.03.2017 року, № 3 від 06.03.2017 року, № 4 від 07.03.2017 року, № 5 від 13.03.2017 року, № 6 від 14.03.2017 року, № 7 від 17.03.2017 року, № 8 від 17.03.2017 року, № 9 від 28.03.2017 року, № 10 від 30.03.2017 року. У листі зазначено, що договір на прийняття документів в електронному вигляді направлений ще 29.03.2017 року, квитанція № 1 надійшла 29.03.2017 року, проте договір ще не зареєстрований.

Зазначений лист ДПІ отримала 20.04.2017 року, що підтверджується відбитком печатки із зазначенням дати, проте, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту надання відповіді позивачу.

27.04.2017 року позивач знову склав лист на адресу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси за № 25, у якому просив укласти договір на прийняття звітів в електронному вигляді, який був направлений ще 29.03.2017 року.

Зазначений лист ДПІ отримала 27.04.2017 року, що підтверджується відбитком печатки із зазначенням дати, проте, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту надання відповіді позивачу.

22.05.2017 року на адресу суду надійшла квитанція № 2 про прийняття договору про визнання електронних документів.

Судом встановлено, що податкові накладні № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, які були виписані позивачем у березні 2017 року зареєстровані у ЄРПН 22.05.2017 року, податкові накладні № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, які були виписані позивачем у квітні 2017 року зареєстровані 22.05.2017 року, 23.05.2017 року та 31.05.2017 року.

07.12.2017 року відповідачем за результатами перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «НАЯДА-СЕРВІС» складено акт № 13814/15-32-12-12/39776698.

З огляду на вказаний акт перевірки, перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в ЄРПН, встановлених ст. 201 ПКУ, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника податків за порушення визначена ст. 120-1 ПКУ.

04.01.2018 року ГУ ДФС в Одеській області, на підставі акта перевірки № 13814/15-32-12-12/39776698 від 07.12.2017 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001371212, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 167739,64 грн.

До податкового повідомлення-рішення надано розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Згідно з п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Згідно з п.7 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку №1246).

Пунктом 10 Порядку №1246 визначено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Відповідно до п.11 Порядку №1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

При цьому, пунктом 2 Порядку №1246 визначено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 19-1.1.44 п. 19-1.1 ст. 19-1, ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Контролюючі органи надають послуги електронного цифрового підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1 ст.14 зазначеного Закону, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про електронні документи га електронний документообіг", електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233), яка була чинною станом на дату складання позивачем податкових накладних, щодо яких встановлено порушення термінів їх реєстрації, та оформлення договорів про визнання електронних документів, про які вказано вище судом.

Згідно з п. п. 1,4, 6, 7 розділу 2 Інструкції № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган ДПС повинен мати: програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами КЗІ; чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу ДПС.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Згідно з пп. 7.3,7.4, 7.5,7.6 п. 7 розділу 3 Інструкції № 233, після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Додатком 1 до Інструкції № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до п. 4 розділу 6 якого, орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Тобто, з огляду на викладені норми, законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів відповідачем в односторонньому порядку є, зокрема, ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації.

Судом встановлено, посилений сертифікат відкритого ключа № 01000000000000000000000000000000068с7740, що виданий директору ТОВ «НАЯДА-СЕРВІС» Циш Н.М. чинний з 02.06.2015 року до 01.06.2017 року.

Посилений сертифікат відкритого ключа № 0100000000000000000000000000000006b42a6a що виданий директору ТОВ «НАЯДА-СЕРВІС» Циш Н.М. чинний з 29.03.2017 року до 28.03.2019 року.

Судом встановлено, що податкові накладні від 03.03.2017 року, 06.03.2017 року, 07.03.2017 року не були зареєстровані з причини можливого припинення Договору про визнання електронної звітності.

При цьому, як встановлено судом, законодавчими підставами для розірвання договору в односторонньому порядку є ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації.

При цьому, з огляду на встановлені судом обставини, посилений сертифікат відкритого ключа був чинним, позивач не змінював місця реєстрації. Тобто, відсутні підстави для розірвання договору.

Факт чинності договору № 39776698, станом на дату направлення податкових накладних, підтверджується квитанцією № 1 від 13.03.2017 року про неприйняття договору № 130320171, у зв'язку з тим, що діяв договір № 39776698 від 01.07.2015 року.

Суд також встановив, що податкова накладна № 7 від 17.03.2017 року, з огляду на квитанцію № 1 від 12.04.2017, не прийнята у зв'язку із невірним підписом - сертифікат відсутній в базі сертифікатів № 0100000000000000000000000000000006b42a6a.

Тоді як суд встановив, що вказаний сертифікат є чинним з 29.03.2017 року до 28.03.2019 року.

Відповідно до квитанції № 1 від 29.03.2017 року ДФС отримано договір про визнання електронних документів № 290320172 від 29.03.2017 року та збережено на центральному рівні. В квитанції вказано, що дію договору № 39776698 від 01.07.2015 року припинено, а сертифікат № 01000000000000000000000000000000068с7740 відкликано за даними АЦСК.

Суд зазначає, що згідно з інформацією розміщеною на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України від 18.07.2014 року та від 21.11.2014 року, термін розгляду договору про визнання електронних документів - до 5 робочих днів.

При цьому, квитанцію № 2 про прийняття договору № 290320172 від 29.03.2017 року Центральним порталом прийому звітності ДФС України сформовано лише 22.05.2017 року.

Суд також приймає до уваги, що позивач двічі звертався до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області із листами з приводу неприйняття договору № 290320172 від 29.03.2017 року, проте на зазначені звернення ДПІ жодним чином не відреагувала, доказів що спростовують вказаний факт суду не надано.

Таким чином, на думку, суду порушення термінів реєстрації податкових накладних, що передбачені ПК України, відбулося не у зв'язку із несвоєчасним направленням позивачем зазначених накладних для реєстрації в ЄРПН, а у зв'язку із протиправними діями контролюючих органів, про які зазначено вище судом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про протиправність оскаржуваного податкового-повідомлення рішення та необхідність його скасування.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що не приймає до уваги посилання відповідача з приводу ненадання позивачем відомостей щодо строків чинності посилених сертифікатів відкритих ключів, оскільки законодавством не передбачено вчинення позивачем вказаних дій у випадку направлення податкових документів в електронному вигляді для їх подальшої реєстрації.

Крім того, суд вважає помилковим посилання відповідача на п. 5.1 Договору № 39776698, яким передбачений порядок вирішення спірних питань між сторонами договору у разі виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення. Так, вказаним пунктом передбачено, що заінтересована особа направляє іншій стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням своєї вимоги. Проте, суд зазначає, що з огляду на матеріали справи у позивача не виникало спірних питань з приводу автентичності податкових документів, навпаки, згідно з квитанцією № 1, відповідно до якої не прийнято договір від 13.03.2017 року № 130320171, сертифікат директора із діючого договору був чинним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд зробив висновок, що позивач довів суду ті обставини на які посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2516,09 грн. (платіжне доручення № 993 від 30.01.2018 року). Таким чином, сума судового збору, яка має бути стягнута на користь позивача складає 2516,09 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЯДА-СЕРВІС».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001371212 від 04.01.2018 року Головного управління ДФС в Одеській області про нарахування суми штрафу у розмірі 167739,64 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39398646) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЯДА-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 39776698) судовий збір у розмірі 2516,09 грн. (дві тисячі п'ятсот шістнадцять гривень дев'ять копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЯДА-СЕРВІС», адреса: 65059, пр-кт. Адміральський, 36/1, кв. 41, код ЄДРПОУ: 39776698.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області, адреса: 65044, Одеська область, місто Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646.

Суддя Н.В. Бжассо

.