Рішення № 73006448, 22.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 р. № 814/161/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54028 до відповідача:Військової частини А1815, с. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558 про:стягнення коштів в сумі 1238.54 грн., ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини А1815 (польова пошта В1688) з вимогами стягнути з відповідача на його користь недоотримане грошове забезпечення в розмірі 1238,54 гривень.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що за січень 2016 йому нараховано грошове забезпечення в розмірі 6351,49 гривень, однак виплачено лише 5112,95 гривень, оскільки утримано податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. Утримання податку суперечить п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України.

Відповідач позов не визнав просив в його задоволенні відмовити. Відзив на позов відповідач обґрунтував тим, що з квітня 2016 року позивач вже не є військовослужбовцем, а тому під час проведення з ним остаточного розрахунку у вересні 2017 року, у військової частини не було підстав для компенсації податку на доходи фізичних осіб. На обґрунтування своєї позиції відповідач посилався на листи Державної фіскальної служби від 02.08.12 та від 02.11.15.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

30.01.15 ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента “Про часткову мобілізацію” № 15/2015 був призваний на військову службу у зв’язку з мобілізацією.

Військову службу за мобілізацією в особливий період ОСОБА_1 проходив у військовій частині А1815.

29 квітня 2016 р. ОСОБА_1 було звільнено в запас відповідно до Указу Президента України від 25.03.2016 №115/2016 “Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15”.

Під час звільнення ОСОБА_1, згідно довідки військової частини А1815 від 05.01.2018 р. № 13, було нараховано винагороду за участь в АТО за січень 2016р. в розмірі 6351,49 грн., однак виплачено лише 5112,95 грн., оскільки утримано 1143,49 грн. податку з доходів фізичних осіб та 95,27 грн. військового збору.

Однак, ОСОБА_1 не погодився з нарахованим розміром зазначеної одноразової грошової допомоги та звернувся до суду.

Відповідно до п.168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п.3, 4 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Відповідач зі своєї вини не зробив остаточний розрахунок з позивачем за січень 2016 року. Станом на січень 2016 року, ОСОБА_1 мав право на цю компенсацію, він її не втратив, оскільки в січні 2016 року знаходився на території АТО та виконував військовий обов’язок.

Посилання відповідача на листи ДФС, суд не приймає як належні, оскільки зазначені документи не є нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Інші перехідні положення” Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до п.1.7 п.16-110 розділу ХХ “Інші перехідні положення” Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Враховуючи, що у січні 2016 року ОСОБА_1 перебував у зоні проведення антитерористичної операції, отже, він мав пільги щодо сплати військового збору.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54028, РНОКПП НОМЕР_1) до Військової частини А1815 (с. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558, код ЄДРПОУ 07880688) задовольнити повністю.

2. Стягнути з військової частини А1815 (код ЄДРПОУ 07880688) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) недоотримане грошове забезпечення в розмірі 1238,54 гривень (одна тисяча двісті тридцять вісім гривень 54 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов