Рішення № 73005934, 27.03.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/478/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату адресної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату адресної допомоги.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що у період з 14.11.2014 позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населенння Сєвєродонецької міської ради. Відповідно до п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зі скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплат. В період з 29.12.2015 по 07.07.2016 позивач перебував на обліку в Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості, але виплати були безпідставно припиненні в квітні 2016 року.

26.06.2017 ОСОБА_1 подав заяву про призначення щомісяної допомоги. 04.07.2017 рішенням Міської комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу знов призначили соціальні виплати, але розпорядженням УПСЗН Сєвєродонецької міської ради від 14.07.2017 у виплатах безпідставно відмовили. З 26.07.2016 по теперішній час позивач працює в територіальному сервісному центрі 4444 Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області. 04.12.2017 позивач знов подав до УПСЗН Сєвєродонецької міської ради заяву про поновлення щомісячної допомоги.

08.02.2017 ОСОБА_1 отримав відмову з посиланням на абз. 5 п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно якого особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Позивач вважає такі дії протиправними, на підставі вищевикладеного просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дати звернення 04 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 27 лютого 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 19 березня 2018 року.

19 березня 2018 року судове засідання по справі відкладено для надання відповідачу часу на підготовку відзиву на позов, наступне судове засідання призначено на 27 березня 2018 року.

Позивач у судове засідання прибув.

Представник відповідача у судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі (а.с. 49), через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що з 14.05.2015 по 13.11.2015 позивач отримував адресну допомогу у розмірі 442,00 грн щомісячно. 25.12.2015 позивач надав заяву про подовження щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін. Згідно наданих позивачем довідок з місця роботи та трудової книжки було з'ясовано, що позивача було звільнено 24.12.2015. Також було з'язсовано, що 05.01.2016 його було взято на облік як шукаючого роботу у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості. Таким чином, згідно заяви від 25.12.2015 позивачу було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі. 26.06.2017 позивач звернувся із заявою про відновлення щомісячної адресної допомоги через працевлаштування з 26.07.2016. Заяву було розглянуто. Але, згідно абз. 5 п. 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

На підставі вищевикладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, що підтверджується довідкою від 12.12.2016 № 1435 (а.с. 7).

26.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з заявою про продовження виплати грошової допомоги (а.с. 36).

До зазначеної заяви позивачем додано довідку від 26.06.2017 № 31/12/2-1942 на підтвердження факту його працевлаштування (а.с. 37).

Відповідно до витягу з протоколу № 48 засідання міської комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 04.07.2017 прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі (а.с. 14).

Згідно розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 14.07.2017 щодо ОСОБА_1, зазначено, що заява від 26.06.2017 розрахунку не підлягає (а.с. 15).

04.12.2017 позивач повторно звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з заявою про продовження виплати грошової допомоги (а.с. 38).

У листі-відповіді від 08.12.2017 № 11113/04 зазначено, що відповідно до заяви від 25.12.2015 позивачу було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. 20.04.2016 позивач надав заяву про отримання нової довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб у зв'язку зі зміною паспорта. Довідку було надано. 26.06.2017 позивач звернувся із заявою про відновлення щомісячної адресної допомоги через працевлаштування з 26.07.2016. Заяву позивача було розглянуто. ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні щомісячної адресної допомоги, оскільки згідно абз. 5 п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається (а.с. 6).

Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.

Відповідно частини 1 статті 47 Основного Закону України визначено, що держава створює умови за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

При цьому, з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є одним з органів державної влади, який вживає заходів щодо забезпечення прав людини і громадяина.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 було передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім'ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'явлення довідки всіх членів сім'ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначалась.

Як вбачається з копії трудової книжки з 26.07.2016 ОСОБА_1 працевлаштувався до Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області (а.с. 17-23).

Як встановлено судом позивач 26.06.2017 звернувся із заявою про поновлення адресної допомоги на наступні шість місяців та додав документ, що підтверджував його працевлаштування. Тобто з моменту працевлаштування позивачем до моменту звернення із заявою про поновлення адресної допомоги пройшло більше шести місяців.

Крім того, засіданням міської комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було призначено адресну допомогу ОСОБА_1, проте розпорядженням відповідача від 14.07.2017 було відомлено ОСОБА_1 у призначені зазначеної допомоги на підставі п. 3 Порядку № 505 (а.с. 41-42).

Суд зазначає, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505.

Крім того, як встановлено судом позивач 04.12.2017 позивач повторно звернувся із заявою про призначення адресної допомоги у якій також просив надати письмову відповідь щодо відмови позивачу у призначенні допомоги (а.с. 37-38,11-12).

Таким чином, оскільки пункт 3 Порядку №505 вичерпав свою дію щодо позивача, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про порушення прав позивача на соціальний захист, гарантований Конституцією України.

Оскільки судом встановлено та підтверджено належними доказами те, що позивачу відповідно до п.7 Порядку №505 не виплачувалась адресна допомога з 25.04.2016 та звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати щомісячної адресної допомоги через працевлаштування 26.06.2017, тобто після двох строків, та відповідач безпідставно відмовив у поновленні виплати щомісячно адресної допомоги після спливу строку, встановленого п.7 Порядку № 505, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату адресної допомоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних поноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 50 від 23.02.2018, який відповідно до ст.139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату адресної допомоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 24179564) призначити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505, з дати звернення 04 грудня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15Б, код ЄДРПОУ 24179564) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Ірметова