
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2018 року о 12 год. 04 хв.Справа № 808/517/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лазаренка М.С.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс»
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
09 лютого 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» (далі – позивач, ТОВ «Метпромсервіс») до Запорізької митниці Державної фіскальної служби (далі – відповідач, Запорізька митниця ДФС), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112080/2018/000003/2 від 22.01.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2018/00019 від 22.01.2018.
Ухвалою суду від 14.02.2018 відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 12.03.2018 відкладено підготовче судове засідання.
В судовому засіданні 20.03.2018, за згодою представників сторін, судом закрито підготовче судове засідання та розпочато розгляд справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв’язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є значно вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Представники відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 08 червня 2017 року між позивачем та компанією Interlink Metals&Chemicals (Швейцарія) укладено контракт №0806-СН, відповідно до умов якого Interlink Metals&Chemicals зобов’язувалось поставити, а ТОВ «Метпромсервіс» прийняти та оплатити товар в обсязі та за цінами, вказаними в додатках та доповненнях до контракту.
20 листопада 2017 року між ТОВ «Метпромсервіс» та Interlink Metals&Chemicals уклали додаткову угоду №6 до контракту №0806-СН від 08.06.2017, відповідно до якої ТОВ «Метпромсервіс» зобов’язувалося прийняти, а Interlink Metals&Chemicals поставити (передати) титан губчатий марки ТГ-ТВ фракція -12+0, вагою 15,191 тн., загальна сума 39496,60 доларів США.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №6 від 20.11.2017 до контракту №0806-СН від 08.06.2017 оплата має бути здійснена на протязі 60 календарних днів з моменту відвантаження товару.
Для здійснення митного оформлення товару ТОВ «Метпромсервіс» 10.01.2018 було подано митну декларацію №UA112080/2018/000359, відповідно до якої митна вартість товару була визначена в розмірі відповідно до ціни контракту за першим (основним) методом визначення митної вартості.
Разом з митною декларацією позивачем до митного оформлення подано:
товаросупровідні документи від 11.09.2017 №17160135, від 11.09.2017 №17160136, від 13.09.2017 №17160140, від 13.09.2017 №17160141, від 13.09.2017 №17160142, від 13.09.2017 №17160143, від 11.09.2017 №17160144; пакувальний лист від 20.11.2017 №6; інвойс від 20.11.2017 №ISA09853; автомобільна транспортна накладна CMR від 23.11.2017 №МЕТ-06; довідка про транспортні витрати по перевезенню вантажу від 23.11.2017 №105; додаткова угода від 20.11.2017 №6 до контракту від 08.06.2017 №0806-СН; копія декларації країни відправлення від 23.11.2017 №17ЕЕ1210ЕЕ73269883.
Під час здійснення відповідачем митних формальностей щодо документального оформлення імпортованого позивачем товару спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), а саме АСАУР сформовано профілі ризиків та визначено необхідні митні процедури, а саме: за кодом 105-2 – Контроль правильності визначення митної вартості товарів: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.».
Під час проведення посиленого контролю та перевірки правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме:
- надана до митного оформлення копія МД країни відправлення від 23.11.2017 №17ЕЕ1210ЕЕ73269883 з вказаною вартістю товару не завірена уповноваженими органами, що ставить під сумнів достовірність даних, викладених в зазначеному документі;
- фінансова довідка про вартість перевезення товару від 23.11.2017 №105 надана ФОП ОСОБА_3, а згідно CMR від 23.11.2017 №МЕТ-06 перевізником товару є ПП «Ісаченко Віталій». Однозначно спів ставити зв’язок між перевізником та особою, яка видала довідку – рахунок на перевезення не можливе оскільки договір на надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано;
- в розділі 13 «Юридические адреса сторон» контракту від 08.06.2017 №0806-СН зазначено реквізити банку St.Galler Kantonalbank AG підприємства – продавця «Interlink Metals&Chemicals AG»: IBAN: СН 97085306164140020000; SWIFT: SHHBHZZ. При цьому, в інвойсі від 20.11.2017 №ISA09853, виписаному підприємством-продавцем «Interlink Metals&Chemicals AG», зазначено інші реквізити банку St.Galler Kantonalbank AG, а саме: IBAN: СН 88007816164140020000; SWIFT: KBSGCH22;
- в наданих до митного оформлення сертифікатах якості від 11.09.2017 №17160135, від 11.09.2017 №17160136, від 13.09.2017 №17160140, від 13.09.2017 №17160141, від 13.09.2017 №17160142, від 13.09.2017 №17160143, від 11.09.2017 №17160144 зазначено реквізити договору від 14.12.2016 №756/05785388/00467 (6), який до митного оформлення не надано. При цьому, надання зазначеного документа передбачено положеннями ч.3 ст.53 Кодексу.
У зв'язку зі встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, декларанту направлено електронне повідомлення, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За результатами документів митний орган дійшов висновку про те, що мінімальна ціна на титан губчатий марки TG-TV та еквівалент, відповідно до даних видання www.argusmedia.com, розрахований з врахуванням норм частини 3 розділу 3 наказу ДФС від 11.09.2015 №689 (мінімальна ціна титану губчатого TG-TV чи еквівалент, за період 10 днів, що передують даті складання інвойсу та додатку до зовнішньоекономічного договору (20.11.2017-07.11.2017) складає 6,50 доларів США за кг.
Митним органом здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням інформації, наявної в органі доходів і зборів та було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA112080/2018/000003/2 від 22.01.2018 із застосуванням резервного методу. У митному оформленні МД №UA112080/2018/000359 від 10.01.2018 було відмовлено, складено картку відмови в митному оформлені №UA112080/2018/00019 від 22.01.2018.
Позивач не погодився з прийнятими рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб’єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду. Крім того, якщо митним органом виявлено певні розбіжності, витребуванню підлягають не будь-які документі згідно з законодавчо визначеним переліком, а саме ті документи, надання яких може призвести до усунення виявлених розбіжностей.
Щодо встановленого митним органом недоліку «в розділі 13 «Юридические адреса сторон» контракту від 08.06.2017 №0806-СН зазначено реквізити банку St.Galler Kantonalbank AG підприємства – продавця «Interlink Metals&Chemicals AG»: IBAN: СН 97085306164140020000; SWIFT: SHHBHZZ. При цьому, в інвойсі від 20.11.2017 №ISA09853, виписаному підприємством-продавцем «Interlink Metals&Chemicals AG», зазначено інші реквізити банку St.Galler Kantonalbank AG, а саме: IBAN: СН 88007816164140020000; SWIFT: KBSGCH22», суд зазначає, що вказаний недолік не впливає на вартість товару, що переміщується через державний кордон України.
Виявлені недоліки стосуються реквізитів, що може перешкодити вірному перерахуванню грошових коштів, але не впливає на вартість імпортованого товару.
Крім того, з наданої до матеріалів справи додаткової угоди від 25.07.2017 №3, судом встановлено, що ТОВ «Метпромсервіс» та Interlink Metals&Chemicals AG» внесено зміну до пункту 13 контракту від 08.06.2017 №0806-СН в частині реквізитів банку - St.Galler Kantonalbank AG, а саме: IBAN: СН 88007816164140020000; SWIFT: KBSGCH22.
Стосовно розбіжності «надана до митного оформлення копія МД країни відправлення від 23.11.2017 №17ЕЕ1210ЕЕ73269883 з вказаною вартістю товару не завірена уповноваженими органами, що ставить під сумнів достовірність даних, викладених в зазначеному документі», суд зазначає, що митний орган зазначаючи про таку розбіжність не вказує якими уповноваженими органами на думку митного органу повинні бути завірений такий документ.
Також, суд зазначає, що митний орган зазначаючи про наявність розбіжності повинен чітко та з посиланням на норми законодавства вказати на наявність розбіжності та зазначити яким саме чином така розбіжність перешкоджає оформленню товару за обраним декларантом методом.
В даному випадку митний орган лише вказує на те, що документ не засвідчено, проте, не вказує, що саме зумовили сумніви у достовірності даних викладених в такому документі.
Щодо розбіжності «в наданих до митного оформлення сертифікатах якості від 11.09.2017 №17160135, від 11.09.2017 №17160136, від 13.09.2017 №17160140, від 13.09.2017 №17160141, від 13.09.2017 №17160142, від 13.09.2017 №17160143, від 11.09.2017 №17160144 зазначено реквізити договору від 14.12.2016 №756/05785388/00467 (6), який до митного оформлення не надано», суд зазначає, що сертифікат якості не є товаром на підставі якого повинна визначатись митна вартість імпортованого товару, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Сертифікат якості є документом яким підтверджується якість імпортованого товару.
В даному випадку с пояснень позивача встановлено, що в наданих до митного оформлення сертифікатах якості оформлені виробником продукції ВСМПО ОСОБА_4 (Росія) для Interlink Metals&Chemicals AG, як первинного покупця продукції.
Стосовно виявленої розбіжності «фінансова довідка про вартість перевезення товару від 23.11.2017 №105 надана ФОП ОСОБА_3, а згідно CMR від 23.11.2017 №МЕТ-06 перевізником товару є ПП «Ісаченко Віталій». Однозначно співставити зв’язок між перевізником та особою, яка видала довідку – рахунок на перевезення не можливе оскільки договір на надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано», суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, ТОВ «Метпромсервіс» з метою необхідності перевезення товарно-матеріальних цінностей було укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезення вантажів №201 від 28.10.2016 з ФОП ОСОБА_5
При цьому, предметом договору було саме надання транспортно-експедиційних послуг, а не безпосереднє перевезення вантажів другою стороною.
З наданих до матеріалів договорів встановлено, що в подальшому укладались інші договори на перевезення, за якими безпосереднім перевізником виступив ПП Ісаченко, проте, зазначені обставини не впливають на вартість транспортування товару.
В свою чергу надана довідка про транспортні витрати по перевезенню вантажу містить всю необхідну інформації щодо вартості транспортування товару.
За таких обставин, митний орган дійшов хибного висновку про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, оскільки подані позивачем документи хоча і містили певні неточності, проте, не перешкоджали перевірці заявленої декларантом митної вартості товару.
Крім того, в ході судового розгляду адміністративної справи було встановлено, що підставою для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості стала інформації з інтернет-ресурсу www.argusmedia.com, відповідно до якого ціни на титанову губку марки TG-TV чи еквівалент, в листопаді 2017 року, була на рівні 6,5 дол. США/кг.
При цьому, митний орган виходив з того, що оскільки ціна задекларованої продукції для марки ТГ-ТВ, нижче світових цін на титанову губку марки TG-TV та еквівалент (6,5 дол. США/кг відповідно до даних видання www.argusmedia.com), то митна вартість заявлена позивачем підлягає коригуванню.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару також саме на контролюючий покладається обов’язок доведення, що митна вартість заявлена декларантом визначена з порушенням МК України.
Як встановлено з матеріалів адміністративної справи митний орган в обґрунтування прийнятого рішення послався на інформацію наявну на сайті www.argusmedia.com, щодо товару титанова губка марки TG-TV фракцією 10х30 мм, разом з тим, позивач імпортувався товар іншої фракції -12+0.
Так, позивачем до матеріалів адміністративної справи надано лист компанії Argus Media Ltd, в якому міститься відповідь на запит ТОВ «Метпромсервис» щодо вартості на титанову губку, а саме титан губчатий марки ТГ-ТВ фракції -12+0.
В листі компанії Argus Media Ltd зазначено, що дійсно на Європейському ринку (зі складу в Роттердамі) котирування на титан губчатий ТГ-ТВ фракцією 10х30 мм була на рівні 7,80-8,45 доларів США.
Проте, в листі компанії Argus Media Ltd зазначено, що матеріал на який Argus публікує ціну є кусковим, а матеріал порошкового розміру -12+0, це окремий ринок споживання та окремий рівень цін, у зв’язку з додатковими затратами на його переробку.
Тобто, товар який імпортувався позивачем є відмінним за ціновою політикою, за рахунок фракції, від титану губчатого у кусках 10х30 мм.
Також, суд не приймає посилання митного органу на те, що оскільки відповідно до інформації компанії Argus Media Ltd для отримання фракції порошкового розміру -12+0 не обхідні затрати на його переробку, то вартість такого товару є вищою за продукцію звичайної фракції, оскільки таке твердження є виключно припущенням митного органу.
На переконання суду, посилання митного органу на інформацію отриману на сайті www.argusmedia.com не може бути покладена в основу прийняття рішення про коригування митної вартості товару, оскільки рішення митного органу не може ґрунтуватись на припущеннях.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, та поза межами повноважень.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6, код ЄДРПОУ 31094633) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112080/2018/000003/2 від 22.01.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2018/00019 від 22.01.2018.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» судовий збір в розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 20.03.2018.
Суддя М.С. Лазаренко
Судове рішення № 73005296, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 20.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/517/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: