Ухвала суду № 73005273, 27.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6091/18

Провадження 2/127/1079/18

УХВАЛА

27 березня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бойко В.М., розглянувши заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості суд, -

ВСТАНОВИВ:

У вищевказаній заяві заявник просить суд вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, буд. 48 ІПН: НОМЕР_1), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, в межах суми стягнення.

Заява мотивована тим, що відповідач протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов'язання, в позивача відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов'язків перед кредитором. Заявник зазначає, що за порушенням зобов'язань перед банком відбувається вчинення відповідачем, всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна й коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно й кошти або його переховування від банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами, щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок, вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову

допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судом встановлено, що будинок на який заявник просить суд накласти арешт належить ОСОБА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, що міститься в матеріалах справи.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заява обгрунтована підтверджена належними доказами, які дають підстави вважати, що в подальшому виникнуть обставини утруднення виконання рішення суду у даній справі, а отже підлягає задоволенню в межах ціни позову.

Керуючись ст.. 151, 152, 153, 260, 263, ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, буд. 48 ІПН: НОМЕР_1), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, в межах суми стягнення а саме 53287, 01 грн.

Копію ухвали направити сторонам для подальшого пред’явлення для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя :