
Справа № 163/2861/17
Провадження № 2-а/163/11/18
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області у складі:
головуючого – судді Павлуся О.С.,
за участі секретаря Семенюк К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 3786/20500/17,
В С Т А Н О В И В :
13 листопада 2017 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 3786/20500/17.
Свій позов мотивує тим, що постановою заступника начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_2 № 3786/20500/17 від 01.11.2017 року його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень. Підставою притягнення його до відповідальності слугувало те, що ним 07 вересня 2017 року було ввезено автомобіль марки «БМВ 320», реєстраційний номер 3L93665, кузов №WBAAX71030PE57092, в митному режимі «транзит» та станом на 17.10.2017 року даний автомобіль не вивезено та в інший митний режим не заявлено. Вважає, що оскаржувана ним постанова винесена без з’ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил, оскільки при винесенні постанови не враховано, що він не мав змоги у строк передбачений ст. 95 МК України вивезти автомобіль з митної території України у зв’язку з тим, що з 11.09.2017 року та по даний час автомобіль знаходиться на ремонті на станції технічного обслуговування приватного підприємства СТО «Євросервіс», що підтверджується відповідною довідкою і про дану обставину він 11.09.2017 року проінформував Львівську митницю ДФС. У зв’язку з чим, просить скасувати вищевказану постанову.
Позивач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Однак, виходячи з положень ч.3 ст.268 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача.
В судове засідання представник відповідача також не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити та врахувати поданий ними відзив. В останньому, представник митнитного органу посилається зокрема на те, що, позивач жодним доказом не підтвердив наявності у нього фактів непереборної сили або аварії, які б відповідали положенням розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657, а ремонт транспортного засобу не міг завадити йому вивезти згаданий автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів (наприклад, на лафеті, на іншому транспортному засобі, шляхом буксирування та ін.), оскільки жодною нормою законодавства не встановлено вимог щодо вивезення транспортних засобів за межі митної території України лише власним ходом. Заява від 11.09.2017 року до в.о. начальника Львівської митниці ДФС не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки її зміст не містить інформації факту аварії або обставин непереборної дії. Крім цього, приватне підприємство СТО «Євросервіс», яке видало довідку про перебування автомобіля в ремонті, не є підприємством, установою, організацією, які уповноважені на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили або аварії. За викладених підстав вважає, що посадова особа Волинської митниці ДФС при винесенні оскаржуваної постанови діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновків.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовуються Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та є публічно-правовими, оскільки стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Відповідно до ст. 319 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У кожному випадку виявлення факту порушення митних правил, посадова особа, яка виявила дане правопорушення, зобов’язана скласти протокол про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.
Судом встановлено, що 07.09.2017 року ОСОБА_1 ввезено автомобіль марки «БМВ 320», реєстраційний номер 3L93665, кузов №WBAAX71030PE57092, для особистого користування у митному режимі «транзит».
В той же час, витягом з бази даних АСМО «Інспектор» доводиться та обставина, що станом на 17.10.2017 року зазначений транспортний засіб з митної території України не вивезено, термін його вивезення, передбачений ст. 95 МК України, закінчився 17.09.2017 року, та в інший митний режим не заявлено.
22 березня 2017 року головним державним інспектором митного поста «Піща» Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил № 3786/20500/17 відносно ОСОБА_1, згідно з яким дії позивача мають ознаки складу порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України.
За результатами розгляду вказаного протоколу, 01 листопада 2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_2, винесено постанову в справі про порушення митних правил № 3786/20500/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Статтею 90 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.
Згідно з ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Частиною 3 ст.470 МК України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Згідно розділу VIII Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
Пунктом 3 розділу VIII зазначеного Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Згідно вищезазначеного Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач 11.09.2017 року подав заяву до Львівської митниці ДФС про неможливість вивезення автомобіля марки «БМВ 320», реєстраційний номер 3L93665, кузов №WBAAX71030PE57092, за межі митної території в установлений термін у зв’язку з поломкою, вказавши його місце знаходження.
Однак, враховуючи вищезазначені положення Порядку позивач повинен не лише звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебуває автомобіль, з заявою про неможливість вивезення транспортного засобу, але і надати докази, що порушення строків транзиту відбулося внаслідок дії непереборної сили чи аварії.
Довідкою виданою директором СТО «Євросервіс» (ПП ОСОБА_4Й.) стверджується, що автомобіль марки «БМВ 320», реєстраційний номер 3L93665, кузов №WBAAX71030PE57092, станом на 24.11.2017 року перебуває на станції технічного обслуговування у зв’язку з ремонтом електрообладнання.
Будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії чи дії обставин непереборної сили, визначених Порядком та ст.192 МК України, позивачем надано не було.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є приватним підприємцем, отже підприємство яке видало позивачу дані документи, у відповідності до вищевказаного Порядку, не є уповноваженою особою на видачу документів, що підтверджують факт таких обставин.
Відтак, термін перебування автомобіля на ремонті, відповідно ст.192 МК України, не підлягає виключенню зі встановленого ч. 1 ст. 95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, оскільки його не перериває.
Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі аналізу законодавчих положень та вищезазначених обставин справи, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем правильно встановлено фактичні обставини, надано вірну правову кваліфікацію діям позивача, стягнення накладено у передбаченому законом розмірі, а наведені позивачем підстави своєї невинуватості у вчиненні зазначеного правопорушення не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а тому в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.
Керуючись статтями 243, 246, 254, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 3786/20500/17- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1);
Відповідач: Волинська митниця ДФС, адреса: вул. Призалізнична, 13, с. Римачі Любомльського р-ну Волинської обл., 44350 (ЄДРПОУ - 39472698).
Головуючий: суддя О.С. Павлусь
Судове рішення № 73000295, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 22.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 163/2861/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: