Постанова № 72997625, 22.03.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13265/17Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/188/18 Доповідач - Бершадська Г.В.Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Ткач О. І., Костів О. З.,

з участю секретаря - Танцюра О.В.,

представника апелянта ПАТ "Укрсоцбанк" Глущенка І.Г., та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/13265/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року (постановлену суддею Грицак Р.М.) в справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про скасування заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя . Позивач просив виділити йому у власність торговий павільйон "ІНФОРМАЦІЯ_1" що знаходиться в АДРЕСА_1, а відповідачці - нежиле приміщення що в АДРЕСА_2 загальною площею 260,2 кв.м.

З метою забезпечення позову ОСОБА_2 просив накласти заборону відчуження вказаних приміщень посилаючись на те,що відповідач може їх відчужити ,оскільки дане майно зареєстроване за нею.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 26 жовтня 2017 року в порядку забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя накладено заборону відчуження торгового павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 103,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення, загальною площею 260,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося із заявою про скасування заходу забезпечення позову застосованого щодо нежитлового приміщення загальною площею 260,2кв.м. яке знаходиться по АДРЕСА_2 посилаючись на те, що вказане приміщення перебуває в іпотеці банку і на даний час відділом ДВС здійснюється його примусова реалізація на виконання рішення третейського суду про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_4, виконання якого забезпечувалось цією іпотекою.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити їх заяву та скасувати заборону на відчуження нежитлового приміщення ,що по АДРЕСА_2.

Свої вимоги мотивувало тим, що спірна ухвала унеможливлює проведення прилюдних електронних торгів предмета іпотеки в рамках виконавчого провадження про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 962 156,03 грн, що станом на 25 серпня 2013 року (дату ухвалення рішення) було еквівалентно 116 114,48 дол. США, виконання якого забезпечувалось цією іпотекою.. Крім цього, банк не був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду, яке перебуває на виконанні ДВС , передбачає стягнення заборгованості за кредитним договором, а не звернення стягнення на іпотечне майно, тому доводи апелянта про незастосування ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" є необґрунтованими. Звертає увагу суду на те, що при попередньому виконанні рішення третейського суду банк відмовився від залишення за собою нереалізованого спірного іпотечного майна за визначеною експертом ціною, яка перевищувала розмір заборгованості. Такі дії, на його думку, свідчать про те, що банку не потрібен предмет іпотеки і він не зацікавлений в поверненні боргу за рахунок предмету іпотеки.

В судовому засіданні представник ПАТ "Укрсоцбанк" апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що банк повторно пред'явив виконавчий лист до виконання, з метою реалізації предмета іпотеки проведена його оцінка, яка на даний час оскаржена ОСОБА_4 ЗУ "Про виконавче провадження" та ЗУ "про іпотеку" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, який забезпечений цією іпотекою. Існування заходів забезпечення позову порушує права банку, оскільки перешкоджає банку отримати повернення заборгованості за кредитним договором за рахунок іпотечного майна, яким забезпечувалось зобов'язання. Спірне нежитлове приміщення було придбане за кредитні кошти і зі згоди ОСОБА_2 передане в іпотеку. Борг ОСОБА_4 з 2013 року по даний час ще значно збільшився.

Представник ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнала, підтримала відзив на апеляційну скаргу та додатково пояснила, що банк вправі погашати заборгованість за кредитом з пенсії відповідачки ОСОБА_4

Розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 7 серпня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно з яким позичальник отримала кредит в сумі 90 000 дол. США з кінцевим терміном повернення 6 серпня 2018 року.

8 серпня 2008 року укладено іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_4 за згодою свого чоловіка ОСОБА_2 на виконання зобов'язань за кредитним договором надала в іпотеку нежитлове приміщення загальною площею 260, 2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2.

Рішенням третейського суду від 25 вересня 2013 року стягнуто з ОСОБА_4 в користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 962 156,03 гривень, що було еквівалентно 116 114,48 дол. США.

На підставі рішення третейського суду Дніпровським районним судом видано Виконавчий лист за № 755/10288/14-ц.

На виконання рішення суду Тернопільським міським відділом ДВС Головного Територіального управління юстиції в Тернопільській області відкрито виконавче провадження, винесено постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_4 та проведено опис і арешт предмету іпотеки - нежитлового приміщення загальною площею 260, 2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову в частині заборони відчуження нежитлового приміщення загальною площею 260, 2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2, суд першої інстанції виходив з того, що на виконанні ДВС перебуває виконавчий лист про стягненя заборгованості за кредитним договором, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки (спірне майно) в рахунок погашення заборгованості за кредитом, що не дозволяє передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході виконання рішення про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань.

Колегія не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Положеннями статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Статтею 51 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки статтею 575 Цивільного кодексу України іпотеку визначено як окремий вид застави, то норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що ЗУ "Про виконавче провадження" дозволяє державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, помилковим є висновок суду про те, що накладена ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 26 жовтня 2017 року заборона на відчуження спірного нежитлового приміщення загальною площею загальною площею 260,2 кв.м. в межах розгляду цивільної справи про поділ майна подружжя не порушує прав ПАТ "Укрсоцбанк" як іпотекодержателя, який має право задовольнити свої вимоги за невиконаним основним зобов'язання про повернення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Та обставина, що при попередньому виконанні рішення третейського суду ПАТ "Укрсоцбанк" відмовилося від залишення предмета іпотеки за собою не має правового значення для вирішення спору, оскільки банк повторно пред'явив виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором до виконання і відділом ДВС проводяться виконавчі дії з примусового виконання виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового.

Апелянт в апеляційній скарзі також посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд заяви щодо скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 5 ст. 154 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час вирішення заяви) питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що ПАТ "Укрсоцбанк" було належним чином повідомлене про день та час розгляду заяви.

Отже, суд вирішив клопотання з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, його слід скасувати та ухвалити нове, яким заяву ПАТ "Укрсоцбанк" задовольнити і скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підстави ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 26 жовтня 2017 року у вигляді заборони відчуження нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв.м, яке знаходиться в АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1).

Апеляційний суд, керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року скасувати і постановити нову, якою заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підстави ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 26 жовтня 2017 року у вигляді заборони відчуження нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв.м, яке знаходиться в АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 1 600 грн судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення складено 27 березня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська