Ухвала суду № 72995806, 16.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/25750/16-ц

Провадження № 2-ві/522/17/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Сведбанк», в особі ПАТ «Омега Банк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Альфа-Банк», за участі третіх осіб: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання осіб такими, що втратили право на стягнення заборгованості та зняття обтяжень з нерухомого майна,-

В С Т А Н ОВ И В:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Кравчук Т.С.) знаходиться цивільна справа позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Сведбанк», в особі ПАТ «Омега Банк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Альфа-Банк», за участі третіх осіб: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання осіб такими, що втратили право на стягнення заборгованості та зняття обтяжень з нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2018 року позивачем через канцелярію Приморського районного суду міста Одеси було подано адресовану суду заяву про відвід судді Кравчук Т.С., заявлену в судовому засіданні 14.03.2018 р., яку мотивовано тим, що відповідно до пунктів 3,5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Так у позивача виникли сумніви щодо об'єктивності судді Кравчук Т.С. в зв'язку з тим, що 19.02.2018 йому стало відомо при призначення підготовчого судового засідання по справі № 522/25750/16-ц на 19.02.2018 року о 15.30 год., судова повістка чи будь-який інший судовий документ, на його, позивача, адресу не надходили, інших сповіщень про призначення підготовчого засідання - не отримував. Зявившись у встановлений судом час до суду та разом з представником ПАТ «Альфа Банк» о 15.30 год. Позивач був запрошений секретарем суду до зали судового засідання №214.

Зайшовши до зали судових засідань, позивачем було попереджено суддю про неотримання судової повістки, на що від судді, після перегляду сповіщень, які надійшли до суду, надійшло підтвердження відсутності в матеріалах справи доказів про отримання судового документу. Позивачем в заяві зазначено, що на уточнення адреси відправки судового документу, йому було повідомлено про направлення такого документу на адресу його проживання: АДРЕСА_1.

Після з'ясування зазначених обставин, представником ПАТ «Альфа Банк» було заявлено клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні на цей же час. Зважаючи на з'ясовані обставини, справу було відкладено на 14.03.2018 року о 11.20 год.

Після судового засідання, позивач звернувся до 58-го поштового відділення зв'язку за адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 щодо отримання судової кореспонденції, де йому було повідомлено щодо ненадходження зазначеної судової кореспонденції.

При ознайомлені з матеріалами справи 12.03.2018 року, позивач звернув увагу на те, що в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплати поштового переказу на адреси відповідачів по справі, але сповіщення на його адресу відсутнє.

Згідно відомостей електронного реєстру судових відправлень, за відправленнями по справі № 522/25750/16-ц, серед інших міститься інформація - номер реєстру: Р-22-16.01.2018/77; тип реєстру відправлень: Рекомендована пошта..; Вихідний номер док..: 522/25750/16-ц/254…; Вихідна дата документа: 16.01.2018 ; Кому адресовано: ОСОБА_1; Куди адресовано: АДРЕСА_2. Інформації в електронному реєстрі щодо відправлень на адресу позивача, що зазначена в позовній заяві: 65058, АДРЕСА_1 - не значиться.

Також, при ознайомленні з матеріалами справи звернув увагу на довідку від 19.02.2018 року, із змісту якої вбачається, що 19.02.2018 року в судове засідання учасники справи не з'явилися, слухання справи відкладено на 14.03.2018 року о 11.20 год.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що зазначені обставини та дії судді Кравчук Т.С. викликають у нього сумнів в її об'єктивності та неупередженості при розгляді справи № 522/25750/16-ц, у зв'язку з чим звернувся до суду з заявою про відвід.

Відповідно до ухвали від 14.03.2018 року, суд, який розглядає справу (головуючий суддя Кравчук Т.С.), прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та зупинив провадження по справі до вирішення питання про відвід головуючому іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу заяви про відвід судді, розгляд заяви про відвід 15.03.2018 року розподілено на суддю Бондар В.Я..

Ознайомившись з заявою позивача про відвід судді Кравчук Т.С., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (п. 15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.

Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до інформації зазначеної ОСОБА_1 у заяві про відвід судді позивач зареєстрований за адресою: 65144, АДРЕСА_2, та фактично мешкає за адресою: 65058, АДРЕСА_1.

Разом з заявою про відвід позивачем не надано доказів подання до суду разом з позовом відомостей про адресу свого перебування, а не реєстрації, адже адресою для направлення судової повістки має бути адреса місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до положень ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси.

Таким чином, у позивача наявна можливість в порядку встановленому ЦПК України бути сповіщеним не тільки шляхом направлення судових документів через засоби поштового зв'язку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи ( ст. 37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, яки є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя ( п.3 ст. 46 ЦПК).

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду ( п.5 ст. 39 ЦПК).

Ч. 3 ст. 214 ЦПК України передбачено, що у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Відповідачем у додатках до заяви про відвід судді вказано копії реєстрів з електронного реєстру поштових відправлень на 4-х аркушах, копію заяви представника ПАТ «Альфа-Банк» про відкладення розгляду справи, копію довідки про відкладення розгляду справи від 19.02.2018 р. дані додатки не є належними доказами в розумінні ч. 3 ст. 214 ЦПК України, що можуть підтверджувати упередженість головуючого судді по вказаній справі.

Проте в той же час Заявником не надано протоколу судового засідання, заперечення чи будь-якого іншого доказу, які б підтверджували звернення останнього до головуючого з запереченнями щодо дій головуючого в процесі розгляду цивільної справи № 522/25750/16-ц, в зв'язку чим суд не має підстав з'ясувати чи дійсно мали місце порушення процесуального порядку під час розгляду вказаної справи.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності, однобічності та неупередженості судді Кравчук Т.С. при вирішенні даної цивільної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позивача ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Сведбанк», в особі ПАТ «Омега Банк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Альфа-Банк», за участі третіх осіб: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання осіб такими, що втратили право на стягнення заборгованості та зняття обтяжень з нерухомого майна.

Повернути справу для продовження розгляду справи по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бондар В.Я.

16.03.2018