Ухвала суду № 72993597, 21.03.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/540/18

Провадження № 4-с/442/16/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючого – судді Хомика А.П.

з участю секретаря – Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дрогобичі скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, за участю заінтересованих осіб: старшого державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області ОСОБА_3, Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_4 про визнання неправомірним рішення, зобов’язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в :

24.01.2018 року заявник звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дрогобицького МРВ ДВС ГТУЮ Львівської області О.І. Ільницької щодо проведеного розрахунку заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2 з жовтня місяця 2009 року по листопад місяць 2017 року від 15.12.2017 року; скасувати вказаний розрахунок №09-13/В-7/ у виконавчому провадженні реєстраційний номер №25780960, здійснений щодо його довірителя ОСОБА_2, державним виконавцем Ільницькою О.І.; обчислити розмір сплачених ОСОБА_2 аліментів та вирішити питання щодо наявності достатньої плати, заборгованості чи переплати.

В обґрунтування скарги покликається на те, що йому 22.01.2018 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №25780960 у Стрийському МВ ДВС ГТУ юстиції у Львівській області, стало відомо про прийняття державним виконавцем Ільницькою Ольгою Ігорівною розрахунку заборгованості по аліментах від 15.12.2017 року №09-13/В-7/ у ВП №25780960, здійсненого щодо його довірителя ОСОБА_2. Згідно з оскаржуваним розрахунком сума заборгованості по сплаті аліментів складає 8941 євро та 248 грн. 45 коп..

Вважає розрахунок таким, що не відображає реальний стан сумлінного виконання обов’язку з сплати аліментів його довірителя на свого сина ОСОБА_5. Тому він підлягає негайному скасуванню.

Наголошує, що вказаний розрахунок не затверджений начальником Дрогобицького МВ ДВС ГТУ юстиції Львівської області, що є безумовною підставою для його скасування.

Разом з тим, ухвалою суду від 19.04.2016 року по справі №442/4356/15-ц було роз’яснено, що у випадку представлення належних доказів сплати аліментів за минулий період, слід провести повторний порахунок заборгованості по аліментах. Натомість старший державний виконавець Ільницька О.І. в оскаржуваному розрахунку з 2009 по 2013 рік свідомо не зазначила проведені оплати ОСОБА_2 аліментів, незважаючи на те, що копії квитанцій та інформація Укрпошти про перекази коштів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 знаходяться у матеріалах виконавчого провадження і з оригіналами яких вона ознайомлена, як в службовому кабінеті, так під час судових засідань у Дрогобицькому міськрайонному суді. Тобто не зазначено про оплату ОСОБА_2 27770,90 грн. в рахунок сплати аліментів.

Матеріали провадження не містять жодних та допустимих доказів одержання його довірителем заробітної плати за межами України. Жодних виписок, легалізованих довідок, інших достовірних документів. Суд, у якому розглядалось тотожне за правовим змістом питання щодо розрахунку заборгованості зі сплати ОСОБА_2 неодноразово приймав рішення про звернення до офіційних органів державної влади Королівства Іспанія. Так лише протягом 2017 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було постановлено дві ухвали про звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентних органів Королівства Іспанія, а саме ухвала від 27.04.2017 року у справі №442/1396/2017 року та ухвала від 07.12.2017 року у справі №442/4376/2017 року.

Посилання державного виконавця на ухвалу суду першої інстанції у справі №442/4356/15-ц на підтвердження нібито одержання його довірителем грошової винагороди в розмірі 3656,7 євро в Королівстві Іспанія є бездоказовим, оскільки судового розгляду, за наслідком якого було постановлено вказану ухвалу, не було питання достовірності інформації про надання грошової винагороди ОСОБА_2 за межами України.

Також, вважає, що недоліком оскаржуваного розрахунку є помилкова методика обрахунку суми аліментів, що підлягає до сплати. Заборгованість повинна обчислюватись виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. ОСОБА_2 був зареєстрований у м. Дрогобичі, відтак для виконавчого провадження, що здійснюється в Україні, для обчислення суми аліментів, що підлягають сплаті, за основу береться і середня заробітна плата працівників для міста Дрогобича.

16.02.2018 року судом винесено ухвалу, якою вжито заходів забезпечення скарги, заборонено приймати, затверджувати, ініціювати чи реалізовувати органу та (чи) особі, що здійснює примусове виконання судового рішення на підставі виконавчого листа №2-123/09, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 23.10.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 1/3 прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06.10.2009 року і до досягнення останнім повноліття ( на теперішній момент державний виконавець у ВП №25780960), будь-які заходи примусового виконання щодо ОСОБА_2 у ВП 25780960, підставою здійснення яких виступав би розрахунок заборгованості по аліментах.

06.03.2018 року та 21.03.2018 року надійшло письмове заперечення Дрогобицького МРВ ДВС ГТУЮ у Львівській області на скаргу.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги, викладені у скарзі, підтримав повністю. Просить задоволити скаргу.

Старший державний виконавець Ільницька О.І. вимоги скарги заперечила з підстав, викладених у письмовому запереченні, зокрема через те, що оскаржуваний розрахунок згідно відмітки Укрпошти у повідомлені про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 отримав 26.12.2017 року, а скаргу подано 24.01.2018 року. Таким чино прощено строк звернення до суду. Твердження про ознайомлення з розрахунком вперше у приміщенні Стрийського МРВ ДВС ГТУЮ у Л/о не відповідає дійсності.

Державний виконавець Трух О.Б. заперечила проти задоволення скарги з тих же підстав.

Заінтересована особа ОСОБА_4 заперечила відносно задоволення скарги, зокрема, з тих підстав, що заявником пропущено строк звернення до суду з даною скаргою.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні і сторонами не оспорюється, на примусовому виконанні Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавчий лист № 2-123/09, виданий 23.10.2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зміну розміру стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 із 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на 1/3 частину всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06.10.2009 року і до досягнення ним повноліття.

Поряд з цим, 15.12.2017 року старшим державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 було складено розрахунок заборгованості по аліментах за вказаним вище виконавчим листом у ВП №25780960, яке на той час знаходилось на виконанні у Дрогобицькому МВДВС ГТУЮ у Львівській області. Згідно такого розрахунку заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.12.2017 року складає 8941,33 євро та 248,45 грн..

З даного розрахунку, не вбачається, що попередньо визначена заборгованість була перерахована.

27.04.2017 року та 07.12.2017 у справах №442/1396/2017 та №442/4376/17 року суд звернувся з судовим дорученням про надання правової допомоги до органів Королівства Іспанії з метою встановлення дійсних доходів та майнового стану з 06.10. 2007 року та з 06.10.2009 року і по даний час ОСОБА_2, однак інформації неотримано.

У відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999, який діяв на момент виникнення правовідносин у період з липня 2016 р. (дати проведення розрахунку) по 05.10.2016 р. (дату втрати чинності вказаним законом), а саме до ч.4 ст.74 згаданого закону (в редакції від 17.05.2016 р.) державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, суму індексації розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику в тому числі за заявою сторін виконавчого провадження.

У відповідності до ч.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 р., який діє станом на даний час, виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику в тому числі у разі подання заяви стягувачем або боржником.

Відповідно до п. 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості має бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

У випадку, якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно, квитанції (або їх завірені копії) про перерахунок аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження ( п.21 Інструкції), однак про такий факт, який мав місце як стверджує заявник, не відображено в розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Однак, дотримання вказаних норм закону також не відображено у оскаржуваному розрахунку.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно із ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Між сторонами не було домовленості про визначення грошового еквіваленту зобов’язання в іноземній валюті, тому визначення заборгованості державним виконавцем в іноземній валюті не може мати місце.

Відповідно до ст. 81 ч. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу на те, що існує певний порядок отримання доказів зокрема у справах за наявністю іноземного елемента. Наявність іноземного елемента визначена у даному випадку статтею 1 ч. 1 п. 2 Законом України «Про міжнародне приватне право», тобто один учасник правовідносин (сторона контракта) є іноземною юридичною особою.

Стаття 1 Конвенції Про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах визначає, що у цивільних або комерційних справах судовий орган Договірної Держави може відповідно до положень законодавства цієї Держави шляхом надіслання судового доручення звернутися до компетентного органу другої Договірної Держави з проханням отримати докази або провести інші процесуальні дії.

Надаючи оцінку обґрунтованості дій державного виконавця, суд керується Законом України «Про виконавче провадження». Згідно з ст.1 даного закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлює ст.2 того ж закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов’язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об’єктивності;гласності та відкритості виконавчого провадження;розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Враховуючи наведене те, що суду не надані переконливі докази того, що боржник у зазначений період в розрахунку, отримав зазначені грошові кошти, а також те, що виконавцем при здійсненні розрахунку не дотримано вищезазначених положень закону, розрахунок здійснено в іноземній валюті без належних на те підстав, тому дії старшого державного виконавця Дрогобицького МРВ відділу ДВС ГТУЮ Львівської області ОСОБА_3 щодо проведеного розрахунку заборгованості є неправомірними, а розрахунок підлягає скасуванню.

Стосовно клопотання про поновлення заявнику пропущеного процесуального строку на оскарження, на думку суду, таке є підставним, оскільки скаржник надав докази, що ознайомився з ним лише 22.02.2018 року, натомість державним виконавцем не надано належних доказів обґрунтування тому, що такий розрахунок скаржником було отримано 26.12.2017 року, що є підставою для визнання причини пропуску строків на оскарження поважними, і поновлення пропущених з поважних причин процесуальних строків.

Що стосується наданого старшим державним виконавцем Ільницькою О.І. рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, за яким «Балог» отримав таке 26.12.2017 року.

Відповідно до п.2 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 Правил надання послуг поштового зв’язку повідомлення про вручення поштвого відправлення, поштового переказу – це повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Згідно п.106 даних Правил під час вручення фізичній особі реєстрованого поштвого відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв’язку на підставі пред’явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Проте в розписці, яка міститься в матеріалах справи, відсутній підпис особи, якій вручена кореспонденція та відсутні дані на підставі яких документів було встановлено особу, якій вручена судова повістка та документ, що посвідчує на підставі чого таке повідомлення вручено саме «Балогу» і що в даному поштовому відправленні містився оскаржуваний розрахунок. Відтак належних доказів про те, що саме Балог як уповноважена особа боржника ОСОБА_2 отримав оскаржуваний розрахунок немає, а отже строк звернення до суду з даною скаргою, суд вважає такий, що пропущено з поважних причин.

Разом з тим, що стосується вимоги про обчислення розміру, сплачених ОСОБА_2 аліментів, та вирішення питання щодо наявності достатньої плати, заборгованості чи переплати, то в такій слід відмовити, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження уповноважених органів при розгляді даної скарги. Спори щодо сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні (згідно роз’яснень, викладених в постанові №6 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах).

Керуючись ст.77-78, 81,447, 451 ЦПК України,ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

п о с т а н о в и в:

Скаргу задоволити частково.

Визнати неправомірними дії державним виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 щодо складання розрахунку заборгованості по аліментах від 15.12.2017 року № 09/13/В-7/ у виконавчому провадженні реєстраційний №25780960 та зобов’язати останню усунути порушення.

Скасувати розрахунок заборгованості по аліментах від 15.12.2017 року № 09/13/В-7/ у виконавчому провадженні реєстраційний №25780960, складений державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2018 року.

Суддя А.П. Хомик.