Постанова № 72993428, 22.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/10094/15 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/802/18 Пустовіт З.П.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_3, виконавчого комітету Бердянської міської ради, приватного нотаріуса Градової Вероніки Григорівни, третя особа: територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, про визнання частково недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи був неодноразово уточнений та доповнений, до ОСОБА_5, ОСОБА_3, виконавчого комітету Бердянської міської ради, приватного нотаріуса Градової В.Г., третя особа: територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, про визнання частково недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав власності, посилаючись на те, що раніше домоволодіння АДРЕСА_1, згідно довідки КПТІ м. Бердянська за станом на 22.05.2007 року, було зареєстроване по 1/8 частині за наступними особами: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 19.05.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Данціг С.Я., ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.08.1996 року після смерті ОСОБА_13

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2005 року по справі № 2«о»-236/2005 за заявою Управління комунальної власності Бердянської міської ради про визнання спадщини відумерлою і передачу її у комунальну власність вирішено визнати спадщину після смерті ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_15, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_16, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме 3/8 частини домоволодіння АДРЕСА_1 відумерлою, та передати 3/8 частини вказаного домоволодіння у комунальну власність територіальної громади.

На підставі рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 17.08.2006 року №473 правовстановлюючі документи на 3/8 частки домоволодіння АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11 були погашені, так як згідно з актом обстеження робочої групи, створеної розпорядженням міського голови від 12.01.2005 року №5-р, зазначені частини домоволодіння зруйновані і відновленню не підлягають.

Однак рішенням Бердянського міськрайонного суду від 18.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Бердянської міської ради зазначене рішення виконкому від 17.08.2006 року №473 було визнане незаконним і скасоване.

Разом з тим рішення Бердянського міськрайонного суду від 23 грудня 2005 року про визнання 3/8 часток домоволодіння відумерлою спадщиною та передачу їх у комунальну власність територіальній громаді м. Бердянська набрало чинності і не скасовано.

Як раніше, так і сьогодні частки на згадане домоволодіння не складають одиницю, що прямо зафіксовано в технічному паспорті станом на 11.07.2008 року, так як жилий будинок «А» зруйнований.

На її думку, ОСОБА_3 було відомо про передачу 3/8 часток домоволодіння у комунальну власність, але вона у 2014 році почала діяти з метою отримання у свою власність 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1, подавши позов до суду.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 травня 2014 року по справі №2-833/07 за позовом ОСОБА_3 до Бердянської міської ради про встановлення фактів родинних. відносин і прийняття спадщини, визнання права власності було встановлено факт родинних відносин, а саме: рідних братів та сестер між ОСОБА_17 (до шлюбу ОСОБА_11) ОСОБА_18 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_15.

Встановлено факт родинних відносин, а саме двоюрідних онучки та баби між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 (до шлюбу ОСОБА_15) ОСОБА_18.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_17 (до шлюбу ОСОБА_15) ОСОБА_18 після смерті ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 у вигляді 5/8 часток житлового будинку АДРЕСА_1.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_17 (до шлюбу ОСОБА_15) ОСОБА_18 у вигляді 6/8 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_3 право власності на 6/8 часток житлового будинку АДРЕСА_1.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була здійснена реєстрація права власності ОСОБА_3 на 6/8 часток вказаного домоволодіння.

Незважаючи на те, що на час розгляду справи вона була співвласником вказаного домоволодіння, а 3/8 частки за рішенням суду передані в комунальну власність територіальній громаді м. Бердянська та їхні права були пов'язані із заявленим позовом, ані її, ані Бердянську міську раду до участі у справі залучено не було та порушили їхні права.

Отримавши рішення суду від 08.05.2014 року ОСОБА_3 помилково вважаючи, що їй належать як 1/8 частка отриманих у спадщину за заповітом так і 6/8 часток, отриманих у власність за рішенням суду від 08.05.2014 року, ОСОБА_3 дарує 7/8 часток домоволодіння ОСОБА_5, (на даний час ОСОБА_5 ОСОБА_19) за договором дарування від 11.11.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Градовою В.Г.

На підставі договору дарування нотаріусом здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 7/8 часток домоволодіння в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Одержавши у власність 7/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_5 почала притісняти її як співвласника одного житлового будинку та користувача земельної ділянки, намагається заволодіти частиною будівель, якими вона відкрито користується з 1999 року та здійснила благоустрій і ремонтні роботи.

Окрім цього, ОСОБА_5 намагається перерозподілити земельну ділянку, незважаючи на встановлений порядок користування, заявивши до неї позов про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до подарованих їй ОСОБА_3 7/8 часток домоволодіння.

У зазначеній справі №310/9987/14-ц нею заявлений зустрічний позов до ОСОБА_5 про перерозподіл часток у праві власності, приведення їх у відповідність до реальних, поділ домоволодіння.

Вона неодноразово пропонувала ОСОБА_5 за спільною заявою привести ідеальні частки до реальних в КПТІ так як на час укладення договору дарування частки у праві власності на домоволодіння не складали одиницю.

Окрім того, 3/8 частки домоволодіння, в тому числі жилі приміщення, давно були зруйновані з причин того, що власники ОСОБА_15 не доглядали за будівлями: одні давно померли, інші проживали в інших містах.

Тобто на час укладення договору дарування 7/8 часток між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 3/8 часток фактично не існувало.

Окрім того, 3/8 часток вказаного домоволодіння рішенням Бердянського міськрайонного суду від 2005 року, яке не скасоване, визнані відумерлою спадщиною та передані у комунальну власність Бердянської міської ради.

У зв'язку з вказаними обставинами її частка у праві власності домоволодіння є значно більшою, ніж 1/8 частка.

Оскільки добровільно перерахувати частки ОСОБА_5 відмовилася, вона не мала виходу, як викласти фактичні обставини, що ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_17 не є спадкоємцями після смерті усіх ОСОБА_23, та подала апеляційну скаргу на рішення Бердянського міськрайонного суду від 08.05.2014 року.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23 липня 2015 року скасовано рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.05.2014 року та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Бердянської міської ради про встановлення фактів родинних відноси і прийняття спадщини, визнання права власності відмовив повністю. Рішення набрало чинності.

Таким чином, ОСОБА_3 не набула права власності на 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1, правові підстави її права власності скасовані рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23.07.2015 року.

Тобто, ОСОБА_3 безпідставно подарувала 6/8 часток вказаного домоволодіння громадянці ОСОБА_5 ОСОБА_6, так як вона не є їх власником.

Окрім того, з цих же причин є безпідставними незаконними рішення про державну реєстрацію та сама реєстрація права власності на нерухоме майно ОСОБА_3 та ОСОБА_5(ОСОБА_5 ОСОБА_6) на 6/8 часток володіння АДРЕСА_1., так як рішення Бердянського міськрайонного суду від 08 травня 2014року, яке було підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_3 на 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1 скасовано, а договір дарування від 11.11.2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є незаконним, укладеним в результаті помилки зі сторони ОСОБА_3, так як їй не належать 6/8 часток вказаного домоволодіння, які вона передала за цим договором дарування ОСОБА_5

На даний час у неї відсутні підстави заявити позов про визнання недійсним договору дарування 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з підстав укладення його в результаті обману зі сторони ОСОБА_3, так як на час його укладення не було скасоване рішення Бердянського міськрайонного суду від 08.05.2014 року, згідно з яким за ОСОБА_3 було визнано право власності на 6/8 часток домоволодіння.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати частково недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_3 в інтересах якої діяла ОСОБА_20 на підставі довіреності, посвідченої Бойко Л.Л. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04 листопада 2014 року та ОСОБА_5 (ОСОБА_5 - згідно тексту договору дарування), серія та номер 2475, посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Градовою В.Г. 11.11.2014 року, в частині передачі в дар ОСОБА_3 ОСОБА_5 (ОСОБА_5 - згідно тексту договору дарування) 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1 Запорізької обл.., яка була вчинена Реєстраційною службою Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 30 липня 2014 року, номер запису про право власності 6547542, реєстраційний номер об'єкта 422077023104 на підставі рішення Бердянського міськрайоннго суду Запорізької обл. від 08.05.2014 року; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_5 (згідно інформації МВ УДМС України у Запорізькій області - ОСОБА_5) на 6/8часток домоволодіння АДРЕСА_1 Запорізької обл., вчинену 11.11.2014 року приватним нотаріусом Градовою В.Г., Бердянський міський нотаріальний округ Запорізької обл., номер запису про право власності 7637308, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 422077023104 яка була вчинена на підставі договору дарування від 11.11.2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (ОСОБА_5) і посвідченому приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької обл. Градовою В.Г.; скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 2/8 частки домоволодіння АДРЕСА_1 06 листопада 2007 року, номер запису про право власності 4186, реєстраційний номер майна 20920977 на підставі рішення суду від 31.05.2007 року.

Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на 6/8 часток житлового будинку АДРЕСА_1, який згідно договору дарування від 11.11.2014 року належить на праві власності ОСОБА_5.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 серпня 2016 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано частково недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_3, в інтересах якої діяла ОСОБА_20 на підставі довіреності, посвідченої 04.11.2014 року Бойко Л.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та ОСОБА_5 ОСОБА_6 (згідно тексту договору дарування ОСОБА_5), посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Градовою Веронікою Григорівною 11 листопада 2014 року, зареєстровано в реєстрі за №2475. в частині передачі ОСОБА_3 безоплатно у власність ОСОБА_5 ОСОБА_6 (ОСОБА_5 згідно тексту договору дарування) 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1.

В частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності та до відповідачів - виконавчого комітету Бердянської міської ради і приватного нотаріуса Градоваої Вероніки Григорівни в позові відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп., по 243 грн. 60 коп. з кожної окремо.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції посилався на рішення судів, які були скасовані та не врахував, що вона придбала значну частку спірного будинку. Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в у задоволені позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача посилається на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив обґрунтоване рішення. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 19 травня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Данціг С.Я., (реєстровий №1-723) на

праві спільної часткової власності належить 1/8 частка домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідачу ОСОБА_3 на час отримання позивачем у власність вказаної частки домоволодіння також належала 1/8 частка відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 серпня 1996 року, посвідченого Бердянською державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за №3-2005. Як вбачається з копії паспорту ОСОБА_3 та копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.08.1996 року, вона постійно проживала і була зареєстрованою в м. Києві ще з жовтня 1964 року.

Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1, виготовленого станом на 29.04.1999 року, та копії довідки Бердянського комунального підприємства з технічної інвентаризації №342 від 23 липня 2003 року, домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за: 1/8 ч. - ОСОБА_14, 1/8 ч. - ОСОБА_9, 1/8 ч. - ОСОБА_15, 1/8 ч. - ОСОБА_10, 1/8 ч. - ОСОБА_16, 1/8 ч. - ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про денаціоналізацію від 15.03.1926 року; 1/8 ч. - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Бердянською держнотконторою від 13.08.1996 року, р.№3-2005; 1/8 ч. - ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу від 19.05.1999 року, р№1-723.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області по справі №2«о»-236/2005 за заявою Управління комунальної власності Бердянської міської ради про визнання спадщини відумерлою і передачу її у комунальну власність визнано спадщину після смерті ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_15, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_16, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме 3/8 частини домоволодіння АДРЕСА_1, та передано 3/8 частини вказаного домоволодіння у комунальну власність територіальної громади м. Бердянська, що підтверджується його копією. Рішення набрало законної сили 03.01.2006 року та є чинним на теперішній день.

На підставі рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 17.08.2006 року №473 правовстановлюючі документи на 3/8 частки домоволодіння АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11, були погашені, так як згідно з актом обстеження робочої групи, створеної розпорядженням міського голови від 12.01.2005 року №5-р, зазначені частини домоволодіння зруйновані і відновленню не підлягають (як встановлено в судовому засіданні та підтверджено технічною документацією, - це будинок літ. «А»).

Однак, рішенням Бердянського міськрайонного суду від 18.11.2013 року у цивільній справі №310/3875/13, за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Бердянської міської ради зазначене рішення виконкому від 17.08.2006 року №473 було визнано незаконним і скасоване. Разом з тим рішення Бердянського міськрайонного суду від 23 грудня 2005 року про визнання 3/8 часток домоволодіння відумерлою спадщиною та передачу їх у комунальну власність територіальній громаді м.Бердянська на теперішній час є чинним.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, третя особа Бердянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згодом змінила, подавши уточнюючу позовну заяву про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування, за наслідком розгляду якої судом прийнято рішення від 31.05.2007 року про встановлення факту родинних відносин рідних брата та сестри між ОСОБА_17 (дівоче ОСОБА_11) ОСОБА_18 та ОСОБА_9, встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_17 після смерті ОСОБА_14, у вигляді 1/8 ч. домоволодіння АДРЕСА_1, встановлено факт родинних відносин двоюрідних онучки та баби між ОСОБА_3 та ОСОБА_17, встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_17, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді 2/8 ч. цього домоволодіння та визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/8 ч. домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Однак, зазначене заочне рішення суду від 31.05.2007 року було скасовано за заявою Бердянської міської ради про його перегляд та 08 травня 2014 року ухвалено нове, яким встановлено факт родинних відносин, а саме: рідних братів та сестер між ОСОБА_17 (до шлюбу ОСОБА_14) ОСОБА_18 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_15.

Встановлено факт родинних відносин, а саме двоюрідних онучки та баби між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 (до шлюбу ОСОБА_15) ОСОБА_18.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_17 (до шлюбу ОСОБА_15) ОСОБА_18 після смерті ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 у вигляді 5/8 часток житлового будинку АДРЕСА_1.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_17 (до шлюбу ОСОБА_15) ОСОБА_18 у вигляді 6/8 часток житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 6/8 часток житлового будинку АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3, зареєструвавши право власності на 7/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності згідно рішенні державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), і індексний номер 14880668 від 02.08.2014 року, як вбачається з копії Витягу за договором дарування від 11 листопада 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Градовою В.Г., реєстровий №2475, подарувала 7/8 часток цього домоволодіння ОСОБА_5 (зараз після зміни імені - ОСОБА_19).

Як вбачається з копії оскаржуваного договору дарувальника, від імені дарувальника діяла її представник за довіреністю ОСОБА_20

З матеріалів справи також вбачається, що за апеляційною скаргою ОСОБА_4, апеляційний суд Запорізької області своїм рішенням від 23 липня 2015 року скасував рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 травня 2014 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Бердянської міської ради про встановлення фактів родинних відносин і прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування відмовив повністю, пославшись у рішенні на те що, визнаючи за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування, у тому числі на 3/8 час домоволодіння, що раніше належали ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_15, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_16, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, суд не врахував, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2005 року, яке набрало чинності 03.01.2006 року, вказані частки домоволодіння були визнані відумерлою спадщиною та передані у власність територіальної громади м. Бердянська.

Крім цього апеляційною інстанцією встановлено, що ОСОБА_3 за ступенем споріднення із ОСОБА_17 до кола спадкоємців законом, визначеним ст.ст. 529-532 ЦК УРСР, на час смерті ОСОБА_17 не відносилась, тому заявлені нею вимоги про визнання за нею права власності в порядку спадкування спадкове майно після смерті двоюрідної баби, померлої у ІНФОРМАЦІЯ_4, є безпідставними.

ОСОБА_4, заявляючи вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання частково недійсним договору дарування від 11.11.2014 року, а саме в частині дарування 6/8 часток спірного домоволодіння, в його обґрунтування посилалася як на встановлені судом фактичні обставини, так і рішення апеляційного суду Запорізької області від 23.07.2015 року та у зв'язку з цим порушення її прав, оскільки наразі в проваджені Бердянського міськрайонного суду перебуває цивільна справа №310/9987/14-ц за позовом ОСОБА_5 до неї про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділ і передання майна в натурі, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про перерозподілу часток між співвласниками домоволодіння, поділ домоволодіння, визнання права власності окреме домоволодіння, розгляд якої зупинено до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Також підтверджується встановленими судом обставинами, що на час укладення договору дарування 7/8 часток домоволодіння, не складало одиниці, бо 3/8 частки з них фактично не існувало у зв'язку із руйнуванням будинку «А». Окрім того, 3/8 часток вказаного домоволодіння рішенням Бердянського міськрайонного суду від 2005 року, яке не скасоване до теперішнього часу, визнані відумерлими і передані у комунальну власність Бердянської міської ради. У зв'язку з цим її реальна частка у праві власності на домоволодіння не відповідає ідеальній 1/8 частці та є більшою. ОСОБА_3 у зв'язку з цим не набула право власності на 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1, правові підстави її права власності скасовані рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23.07.2015 року. Тобто, вона безпідставно подарувала 6/8 часток вказаного домоволодіння ОСОБА_22, так як вона є їх власником.

Навівши обґрунтовані висновки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що права позивача спірним договором були порушені, з цих же підстав є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги в цій частині.

З урахуванням викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині визнання частково недійсним договору дарування, а саме, в частині передачі ОСОБА_3 в дар ОСОБА_5 (ОСОБА_5 згідно тексту договору дарування) 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_3 на 6/8 часток домоволодіння АДРЕСА_1, вчинену реєстраційною службою Бердянського МРУЮ 30.07.2014 року, права власності ОСОБА_5 на 6/8 часток цього домоволодіння, вчинену приватним нотаріусом Градовою В.Г. 11.11.2014р. а також в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 2/8 частки цього домоволодіння від 06.11.2007 року, вчинену на підставі рішення суду від 31.05.2007 року і рішення суду в цій частині не оскаржується.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, у тому числі і щодо чинності судових рішень, які відносяться до предмету розгляду справи, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 серпня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Дата складання повної постанови 26 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: