Рішення № 72993168, 21.03.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/3927/17

2/337/104/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участю секретаря - Бессарабової Т.П.

відповідача – ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачки, який мотивує тим, що між ними 25.01.2010р. було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого Банк надав, а відповідачка отримала в кредит грошові кошти в сумі 7900,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, у зв’язку з чим утворилась заборгованість станом на 31.08.2017р. в сумі 93840,40грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 7879,10грн., заборгованості за відсотками – 77456,33грн., пені – 3542,19грн., штрафу (фіксована частина) -500,00грн., штрафу (процентна складова) – 4444,78грн.

Просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00грн.

Ухвалою суду від 02.11.2017р. відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 29.11.2017р. призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18.12.2017р. справа прийнята до провадження судді Мурашової Н.А. у зв’язку з звільненням судді Бондаренко І.В. і призначена до розгляду з початку в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.01.2018р. задоволено частково клопотання представника відповідачки – адвоката ОСОБА_2 про витребування доказів – інформації щодовипуску (перевипуску) платіжної картки на ім’я ОСОБА_1 із зазначенням строку дії картки, платіжного документу про зарахування 25.01.2010р. на платіжну картку ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7900,00грн., виписки з карткового рахунку на ім’я ОСОБА_1 за період з 25.01.2010р. по т.ч., належної якості заяви-анкети ОСОБА_1 від 25.01.2010р. на отримання кредиту.

Вказана ухвала виконана позивачем частково – 30.01.2018р. до суду надійшли виписки з рахунку на ім’я ОСОБА_1 № 5211********6294 за період з 23.03.2012р. по 17.07.2014р. та №5457********3530 за період з 25.01.2010р. по 31.12.2017р., а також довідка про номери кредитних карток, виданих на ім’я ОСОБА_1, із зазначенням строку їх дії.

Ухвалою суду від 01.02.2018р. задоволено клопотання представника відповідачки – адвоката ОСОБА_2 про витребування доказів – оригіналу кредитної справи за кредитним договором б/н від 25.01.2010р., виписок по рахунках №462708787065958 та №5457082929893530 за період з 25.01.2010р. по т.ч. Вказана ухвала позивачем не виконана, причини невиконання суду не повідомлені.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними у справі доказами.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали повністю та просять в його задоволенні відмовити. Відповідачка суду додатково пояснила, що вона дійсно в січні 2015р. погодилась на пропозицію банку отримати кредитну картку. Спочатку ліміт кредиту становив 250,00грн., але в подальшому банк самостійно збільшував кредит. Оскільки у неї було тяжке матеріальне становище, вона періодично користувалась кредитною карткою, погашала кредит. Але, коли влітку 2014р. Банк списав з її пенсійної картки майже усю пенсію, вона перестала користуватись карткою та погашати кредит. Останній раз вона сплатила кредит в липні 2014р. Вважає, що на даний час пройшло значно часу, щоб Банк вимагав від неї повернення кредитних коштів. Просить звільнити її від обов’язку сплачувати кредит.

Представник відповідачки додатково пояснив, що додані до позову документи не містять як такого кредитного договору, який би підписала відповідачка. Додані до позову Умови та Довідка відповідачкою не підписані, тому кредитний договір не є укладеним. Крім того, згідно Заяви вона отримала кредит в сумі 250,00грн. Доказів про видачу їй кредиту 7900,00грн. позивачем не надано. Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що термін повернення кредиту відповідає строку дії картки. Разом з тим, за наданою позивачем інформацію, строк дії картки, на яку було зараховано кредитні кошти, на даний час сплинув. Відповідно сплинув і строк позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту, що є підставою для відмови в позові.

Суд, вислухавши пояснення відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню за такими підставами.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що між сторонами 25.01.2010р. було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого позивач надав, а відповідачка отримала в кредит грошові кошти в сумі 250,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказаний кредитний договір є договором приєднання і складається із Заяви, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку.

Відповідно до п.3.1 Умов та правил надання банківських послуг, для надання послуг Банк відкриває Клієнту картрахунки, видає картки, їх вид і строк дії визначені в Заяві та в пам’ятці клієнта, підписанням якої Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата відкриття рахунку, зазначеного в розділі «Відмітки Банку» Заяви.

Згідно Заяви відповідачки від 25.01.2010р., факт підписання якої вона в суді не заперечувала, кредит надається шляхом встановлення кредитного ліміту 250,00грн. на кредитну картку №5457082929893530 зі строком дії 12/2013р. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії платіжної картки. Погашення кредиту здійснюється щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості до 25 числа місяця, наступного за звітним (арк..7-8).

Відомості про видачу відповідачці кредитної картки №5457082929893530 зі строком дії 12/2013р. підтверджується також довідкою позивача, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів (арк..68).

Крім того, ця обставина підтверджується випискою по банківському рахунку №5457082929893530, відкритого на ім’я відповідачки ОСОБА_1, згідно з якою на вказаний рахунок 25.01.2010р. були зараховані кредитні кошти в сумі 250,00грн. В подальшому розмір кредитного ліміту по вказаній картці було збільшено: 14.04.2011р. – до 350,00грн., 30.03.2012р. – до 2400,00грн., 16.04.2012р. – до 2900,00грн., 18.12.2012р. – до 6600,00грн., 02.02.2013р. – до 7900,00грн. (арк..59-67).

Відповідно до п.6.5,6.6 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт зобов’язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за користування ним, по перевитрачанню кредитного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором; у випадку невиконання обов’язків за Договором на вимогу Банку виконати зобов’язання по поверненню кредиту.

Відповідно до п.9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна сторона не проінформувала іншу про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же строк.

Відповідно до п.3.1.1, 3.1.3 Правил користування платіжною картою строк дії карти зазначений на лицевій стороні Карти (місяць і рік) карта діє до останнього календарного дня зазначеного місяця. По закінченню строку дії відповідна карта продовжується банком на новий строк шляхом надання клієнту карти з новим строком дії, якщо раніш не надійшла письмова заява клієнта про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій по картковому рахунку та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

Відповідно до п.5.2 Правил користування платіжною картою погашення кредиту – поповнення картрахунку утримувача картки здійснюється шляхом внесення коштів в готівкому чи безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Відповідно до п.5.3 Правил строки та порядок погашення по кредиту по платіжним карткам з встановленим мінімальним платежем наведені в Пам’ятці клієнта, яка є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п.5.7 Правил користування платіжною картою Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому чи у визначеній Банком частині у випадку невиконання держателем своїх боргових зобов’язань та інших обов’язків по даному Договору.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідачки перед банком за кредитним договором б/н від 25.01.2010р. станом на 31.08.2017р. становить 93840,40грн. і складається із заборгованості за кредитом – 7879,10грн., заборгованості за відсотками – 77456,33грн., пені – 3542,19грн. Також Банком нараховано штраф (фіксована частина) -500,00грн., штраф (процентна складова) – 4444,78грн. (арк..5-6).

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв’язку, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір.

При цьому, суд вважає, що кредитний договір укладений з дотриманням письмової форми, оскільки в даному випадку є договором приєднання і відповідачка, підписавши 25.01.2010р. Заяву клієнта, виявила свою згоду на укладання такого договору, отримала кредитну картку та прийняла на себе зобов’язання щодо повернення кредитних коштів.

Доводи представника відповідачки щодо недотримання обов’язкової письмової форми кредитного договору суд вважає безпідставними через вищевказане.

Отже, укладений між сторонами кредитний договір є чинним і обов’язковим для виконання.

Як встановлено судом, підтверджено належними доказами і не оспорюється фактично відповідачкою, Банк надав відповідачці кредитні кошти, які остання повинна була повертати шляхом внесення щомісячних платежів, вона користувалась кредитною карткою, знімала з неї грошові кошти, частково здійснювала погашення кредиту. Зокрема, станом на 31.12.2013р. (кінцевий строк дії картки) заборгованість за тілом кредиту становила 7896,74грн., відсотками – 369,99грн. При цьому, останній платіж на погашення кредиту відповідачка здійснила 15.07.2014р. в сумі 560,00грн.

Таким чином, суд вважає, що відповідачка порушила умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконувала свого зобов’язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, вносила платежі в меншому розмірі та несвоєчасно, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має право вимагати в судовому порядку.

Разом з тим, в межах даної цивільної справи відповідачка та її представник заявили про пропуск позивачем строку позовної давності, що фактично є заявою про застосування такого строку, тому вирішуючи справу, суд враховує таке.

Згідно з ст.257 та ч.3 ст.267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.252-255 ЦК України.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку, а також у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3,4 ст.267 ЦК України).

Суд встановив, що укладений між сторонами кредитний договір передбачав щомісячне погашення кредитних коштів рівними платежами до 25 числа кожного наступного місяця, з кінцевим строком повернення кредиту, який відповідає строку дії кредитної картки, який визначений по 12/2013, тобто закінчується 31.12.2013р.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг, яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту.

Як вже зазначалось, станом на 31.12.2013р. (кінцевий строк повернення кредиту в повному обсязі) кредитні кошти відповідачкою Банку повернуті не були, про що свідчить наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 7896,74грн. та за відсотками – 369,99грн. При цьому, ніяких доказів тому, що після закінчення вказаного строку нова картка Банком перевипускалась і позичальнику була видана нова картка із новим строком дії, позивачем суду не надано.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що у зв’язку з порушенням відповідачкою свого обов’язку по сплаті щомісячних платежів, позивач мав право заявити вимоги про їх стягнення в межах 3-річного строку позовної давності, перебіг якого повинен починатися з моменту настання строку сплати чергового щомісячного платежу, а щодо вимог про повернення кредитних коштів в повному обсязі в межах 3-річного строку позовної давності, який повинен обчислюватись в даному випадку з 01.01.2014р. і спливати 01.01.2017р.

В той же час судом встановлено, що відповідачка після 01.01.2014р. продовжувала здійснювала платежі на погашення кредиту та нарахованих відсотків, що, на думку суду, є свідченням визнання нею свого боргу та обов’язку по поверненню кредиту і нарахованих відсотків, і відповідно до вимог ст.264 ЦК України є підставою для переривання строку позовної даності.

Так, останній платіж в межах 3-річного строку позовної давності, який обчислюється з 01.01.2014р. по 01.01.2017р., відповідачка здійснила на погашення кредиту 15.07.2014р., чим перервала строк позовної давності за вимогами про повернення кредитних коштів і відповідно до ст.264 ЦК України цей строк почав текти заново та повинен обчислювати з 16.07.2014р. по 16.07.2017р.

З даним позовом банк звернувся до суду 05.10.2017р, про що свідчить штамп поштового відправлення, і суд вважає, що даний позов поданий позивачем поза межами 3-річного строку позовної давності, клопотання про поновлення вказаного строку з поважних причин не заявляв, що відповідно до ст.267 ЦК України є підставою для відмови в позові.

На підставі вищевикладеного, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.3,6,11,15,16,257,261,264,266,267,526,530,610,627,629,1049,1054 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82, 89,141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, до ОСОБА_1, 23.10.1954р.н., РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.03.2018р.

Суддя Н.А.Мурашова

21.03.2018