Рішення № 72992287, 13.03.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/9060/17

2/310/731/18

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого –судді Крамаренко А.І.,

при секретарі – Корнієнко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 державної нотаріальної контори, третя особа: Реєстраційний відділ виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про скасування заборони відчуження майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив, до відповідача про скасування заборони на відчуження квартири та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна заборони на її відчуження. Свої вимоги мотивує тим, що йому на підставі Свідоцтва про спадщину за законом від 07 листопада 2017 року, належить двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано в реєстрі за №863, яку він успадкував після смерті брата. При оформленні спадщини дізнався, що на вказану квартиру було накладено заборону відчуження у зв’язку з посвідченням договору довічного утримання. Позивач звертався до ОСОБА_1 державної нотаріальної контори з заявою про зняття заборони на відчуження, однак йому було відмовлено, тому він змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 державна нотаріальна контора повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до Договору довічного утримання від 10 вересня 1997 року, який було укладено між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, відповідно до якого батько передав у власність брату квартиру, а брат взяв на себе обов'язок утримувати батька довічно. Цього ж дня, нотаріусом Державної нотаріальної контори ОСОБА_6 у зв'язку з посвідченням Договору про довічне утримання було накладено заборону відчуження вказаної в договорі квартири, належної ОСОБА_5 до припинення дії Договору довічного утримання, зареєстровано в реєстрі реєстрації заборон за №40, про, що було зроблено напис на Договорі.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розділу інформація про державну реєстрацію обтяжень зазначено: номер запису про обтяження - 23227839, дата державної реєстрації - 26.05.2005 року, підстава виникнення обтяження - повідомлення б/н, видане 26.05.2005 року ОСОБА_1 держнотконторою, вид обтяження - заборона на нерухоме майно, особа майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_5, єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (до 01.01.2013 року), реєстраційний номер обтяження - 2014854,26.05.2005року о 17:37:35. реєстратор - ОСОБА_1 державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 міський нотаріальний округ, зміст, характеристика обтяження - № реєстра25189-105, внутр. №ОЕ01693Е28Б035327440, коментарій - 40.

Відповідно до Свідоцтва про смерть від 31 грудня 2008 грудня ОСОБА_5 І-ЖС№107583, ОСОБА_4 помер 31 травня 2008 року.

Відповідно до Свідоцтва про смерть від 20 лютого 2017 грудня ОСОБА_5 І-ЖС№380547, ОСОБА_5 помер 16 лютого 2017 року

Чому мій брат ОСОБА_5 за життя не звернувся до Державної нотаріальної контори Бердянського нотаріального округу з заявою про заборони на відчуження майна, Я не знаю і вже не дізнаюсь, тому Я, його спадкоємець, і вже як власник спадкового майна звертаюсь до суду за захистом своїх прав власника.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє. користується., розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

В силу ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Також як передбачено ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2017 р. є власником квартири №39буд. №5 по бул. Шевченка, яку він отримав як спадщину від свого брата спадкодавця ОСОБА_5.

Тобто, на теперішній час в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна є запис про заборону відчуження нерухомого майна, а саме квартири №39 в буд. №5 по бул. Шевченка в м. Бердянську Запорізької області.

Відповідно до ст.8, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.6 постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст.73 Закону України "Про нотаріат", нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Відповідно до п.1 ч.2 ст.27 Закону державна реєстрація проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Таким чином, позивачу як спадкоємцю видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.09.2017 на вказаний житловий будинок, але будинок накладена заборона у звязку з видачею позики. До теперішнього часу державному нотаріусу не надано повідомлення кредитора про погашення позики; ОСОБА_3 державна нотаріальна контора як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивачів цієї заборони, тому заборона, зазначена у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, не скасована. Але підприємство, за повідомленням якого накладена заборона, за рішенням загальних зборів засновників товариства від 18.10.2003 ліквідовано без правонаступництва прав та обовязків іншою юридичною особою, також в судовому засіданні не здобуто відомостей про наявність непогашеної позики.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 державна нотаріальна контора як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, в результаті позивач позбавлений можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, Законами України: "Про нотаріат",«;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.4, 10, 12, 19, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 державної нотаріальної контори, третя особа: Реєстраційний відділ виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про скасування заборони відчуження майна, - задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно: двокімнатну квартиру №39, що знаходиться за адресою: Запорізька обл.., м. Бердянськ, бульвар Шевченка, (до зміни назви – бульвар Гайдара), будинок №5, яка належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 листопада 2017 року, зареєстровано в реєстрі за №863, яка була накладена ОСОБА_1 державною нотаріальною конторою відповідно до повідомлення б/н, реєстраційний номер обтяження – заборона на нерухоме майно, особа майно/права якої обтяжуються дата: 29.07.1999 р. о 17:20:00, дата виникнення: 10:09:1997р.№реєстра:25189-105, внутр.. №DE01693E28F035327440, коментарій – 40.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.І. Крамаренко