Рішення № 72987280, 26.03.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/13541/17

Провадження № 2/219/482/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року Артемівський міськрайоний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Харченко О.П.,

при секретарі Зубенко Т.А.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

28.11.2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, який в подальшому уточнила та в якому вказала, що 27 грудня 2006 року помер її батько – ОСОБА_3, а 18 березня 2013 року померла її мати – ОСОБА_4. Як вказано позивачкою у позові, її батькам належала квартира № 39 в будинку № 93, розташованому по вулиці Леваневського в місті Бахмут (колишній Артемівськ) Донецької області. Позивачка також зазначила, що оскільки батьки були зареєстровані та проживали за однією адресою, то її мати фактично прийняла спадщину після смерті батька. Як зауважила позивачка у своїй заяві, вона звернулася до нотаріуса, але у видачі свідоцтва про прийняття спадщини їй було відмовлено у зв’язку із пропуском строків звернення. Також позивачкою вказано, що вона не могла вчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки не було підтверджено факт її родинних відносин з батьками через відсутність документів про шлюб, а в подальшому, у зв’язку із проведенням АТО на території Донецької області, вона була змушена виїхати до м. Києва, просить врахувати ці обставини як поважні причини пропуску строку. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_4, яка померла 18 березня 2013 року, в шість місяців.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилися, представник позивачки надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки, також вказав, що на вимогах позову наполягає та просить їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради у судове засідання також не з’явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглянути справу у його відсутність та просить постановити рішення на розсуд суду. (а. с. 23).

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії І-НО № 743743, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 помер 27 грудня 2006 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 1432. (а. с. 4 зворотній бік).

Зі свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 березня 1997 року Госпорозрахунковим бюро по приватизації житла при відділі по обліку та розподілу житлової площі виконавчого комітету Артемівської міської ради народних депутатів вбачається, що батькам позивачки – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1. (а. с. 5 зворотній бік).

Як встановлено судом, ОСОБА_4 померла 18 березня 2013 року, актовий запис № 275, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області. (а. с. 4).

З представлених позивачкою на а. с. 6, 7 свідоцтва про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно є дочкою ОСОБА_3, який помер 27 грудня 2006 року та ОСОБА_4, яка померла 18 березня 2013 року.

З наданої позивачкою постанови приватного нотаріуса ОСОБА_2 міського нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.11.2017 року на а. с. 5 вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_4, яка померла 18 березня 2013 року, у зв’язку із пропуском строку у шість місяців для прийняття спадщини, який встановлений статтею 1270 ЦК України.

Згідно з повідомленням завідувача Першої бахмутської державної нотаріальної контори № 277/01-30 від 31.01.2018 року, встановлено, що Першою бахмутською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа на майно ОСОБА_4, яка померла 18 березня 2013 року, за номером у нотаріуса № 428/2013 від 06.09.2013 року, де з заявою про прийняття спадщини від 06.09.2013 року за № 975 звернулася дочка померлої ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося. Згідно з даними з Реєстру спадкових справ, спадкова справа на майно ОСОБА_3, який помер 27 грудня 2006 року, спадкова справа не відкривалася, тобто ніхто не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. (а. с. 30-32).

У ч. 5 ст. 1268 ЦК України, закріплено право спадкоємця на спадщину з часу її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України особа, яка не прийняла спадщину у встановленому законом порядку, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно зі ст. 1272 ч. 3 ЦК України, суд за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, може визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, якщо визнає поважними причини, з яких було пропущено встановлений законом шести місячний строк.

Зважаючи на причини, з яких було пропущено цей строк, суд находить їх поважними та визначає позивачу додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 4, 9, 81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк, достатній для подання заяви в межах шести місяців про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її матері – ОСОБА_4, померлої 18 березня 2013 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.П.Харченко