Постанова № 72986544, 21.03.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/12/2018

130/2846/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складіп головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Райчук Б.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жмеринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов’язання зарахувати період роботи на відповідних роботах та призначити пенсію,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 30.11.2017 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Жмеринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов’язання зарахувати період роботи на відповідних роботах та призначити пенсію, мотивуючи його тим, що відповідно до паспорту громадянки України, 25 лютого 2017 року їй виповнилось 57 років та як видно з копії трудової книжки БТ-І №3039189 її загальний стаж її роботи становить 23 роки. Відповідно до даної ж трудової книжки (відомості про роботу, записи №14-18), з 18.12.1986 року по 14.05.2001 року, тобто 14 років 4 місяці 26 днів вона працювала на посаді монтажника радіоапаратури і приладів цеху монтажних плат (№6) заводу «Сектор» (на підставі рішення Жмеринської міської ради №27 Р від 30.01.1995 року реорганізовано у ВАТ «Жмеринський завод «Сектор»), фактично виконуючи роботу паяльщика свинцю. Вказані роботи відносяться до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою КМ СРСР від 22.08.1956 року №117 (розділ 13) і відповідно до ст.100, п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» надають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, коли вона 22.11.2017 року звернулась до відповідача із заявою про призначення їй такої пенсії, то отримала письмову відмову за вих. №43 від 29.11.2017 року, підписану головними спеціалістами та заступником начальника Жмеринського об’єднаного управління ПФУ Вінницької області, в якій вказано як обґрунтування, що виконувані нею роботи (займані посади) нібито не відповідають Списку №1, а також внаслідок відсутності довідки, яка б підтверджувала пільговий характер роботи, та наказів про атестацію робочого місця. Вважає викладену у рішенні Комісії від 22.11.2017 року відмову протиправною. Факт її роботи повний робочий день на вказаному шкідливому виробництві доводиться трудовою книжкою; архівними довідками про роботу на посаді та про заробітну плату; довідкою арбітражного керуючого ВАТ "Жмеринський завод "Сектор"; паспортом громадянки України та показами свідків, які можуть підтвердити обставини виконання нею робіт, пов’язаних з шкідливим характером роботи, упродовж повного робочого дня (зміни). Крім цього, монтажників радіоапаратури цеху №6 віднесено до затвердженого в 1992 році адміністрацією і профкомом заводу «Сектор» переліку професій, яким встановлено безкоштовну видачу молока або інших рівнозначних продуктів, що теж свідчить про визнання шкідливих факторів роботи у даній посаді. Зауважила, що в тому, що підприємство вчасно не провело атестації робочого місця, її вини немає, оскільки відповідно до п.4 ч.2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ №422 від 01.08.1992 року, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства. Тому її не проведення не може позбавити її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, адже від того, що атестація вчасно не проведена, виробництво не перестало бути шкідливим для здоров’я працівників. цеху пластмас №12, в якому вона безпосередньо працювала, також підприємством надавався спецодяг у вигляді халатів та рукавиць для виконання робіт пов’язаних з виробництвом пластмасових виробів гарячим способом. На підставі викладеного, позивач ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати рішення Жмеринського об’єднаного управління ПФУ Вінницької області про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах, про яке її повідомлено відповіддю за вих. №43 від 29.11.2017 року на заяву про призначення пенсії та зобов’язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи у ВАТ «Жмеринський завод «Сектор», паяльщиком свинцю з 18.12.1986 року по 14.05.2001 року, тобто 14 років 4 місяці та 26 днів та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з ст.100 п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22.11.2017 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали повністю з викладених у позові обгунтувань. Позивач пояснила, що працювала з 18.12.1986 року по 14.05.2001 року на заводі монтажником радіоапаратури і приладів цеху монтажних плат на ВАТ "Жмеринський завод Сектор". Така робота виконувалась у шкідливих умовах, оскільки під час виробництва використовувалися небезпечні для здоров'я речовини, тобто усі працівники цеху дихали випарами свинцю, які утворювалися під час паяння свинцем монтажних плат. На підприємстві за роботу у шкідливих умовах їм видавали молоко, також видавався спецодяг, та додавали до відпустки шість додаткових днів за шкідливі умови праці. На разі вона має повних 14 років спеціального стажу, а тому вважає, що має право на пільгову пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст.100, п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач також повідомила, що вона працювала повний робочий день в даному цеху з 08.00 годин до 17.00 годин. Представник позивача, окрім цього, вказав, що даний Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників неодноразово міняв свою редакцію, однак в усіх редакціях зазначено, що особи, які працювали з паянням свинцю, мають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Іншими доказами, окрім наданих суду, вони не володіють, та вжили всіх можливих заходів для їх отримання. Просили задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала. Зазначила, що підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється у суворій відповідності зі списками на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих на підставі первинних документів підприємства про характер роботи та умови праці, а також безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Так, на даний час завод «Сектор» знаходиться на стадії ліквідації. Триває дана процедура і є арбітражний керуючий, тому він мав би надати пільгові довідки, якими має бути уточнено особливий характер виконуваних робіт, періоди роботи, що зараховуються до пільгового стажу, професію або посаду, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, якими передбачено ці роботи. Відповідно до архівних довідок Виконавчого комітету Жмеринської міської ради вбачається, що позивач працювала з 1986 року по 1996 року кожний повний місяць, а з 1997 року по 2001 рік відомості про нарахування заробітної плати майже відсутні. Окрім цього, відповідно до записів в трудовій книжці позивача, остання працювала у ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» з 18.12.1986 року по 14.05.2001 року на посаді монтажника радіоапаратури і приладів, проте дана посада відсутня у Списку посад, передбачених постановою КМ СРСР №1173 від 22.08.1956 року, постановою КМУ від 11.03.1994 року №162 р. Також позивачем не було надано жодного документального підтвердження про проведення атестації робочого місця. Зауважила, що відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує права на зарахування пільгового стажу, а оскаржуване рішення Управління про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників прийнято в межах повноважень та у відповідності до вимог законодавства. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працював з 1979 року по 1998 рік в одному цеху із позивачем на Жмеринському заводі "Сектор", а надалі був переведений на цьому ж підприємстві в літейний цех. Він спочатку був учнем, далі бригадиром, потім майстром, а позивач займала посаду монтажника радіоапаратури і приладів цеху монтажних плат. В даному цеху усі дівчата увесь робочий день ходили в спеціальному одягу, обов’язково мала бути хустина, так як волосся дуже вбирає в себе усі хімічні та радіоактивні препарати, яких в даному цеху вистачало. Позивач займалася паянням деталей цілий робочий день з 08.00 години по 17.00 годину. Повідомив, що їм видавалося молоко, спецодяг та надавалась додаткова відпустка за шкідливі умови праці. Зауважив, що чув про те, що була проведена атестація робочих місць, проте коли він запитав у директора підприємства ОСОБА_5 де знаходяться документи про проведення атестації, останній відповів, щоб шукали в архіві.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він працював з 1980 року по 2004 рік на заводі "Сектор" в одному цеху з позивачем, він займав посаду інженер технолога, а позивач була монтажником радіоапаратури. Позивач була зайнята протягом цілого робочого дня та займалася спайкою монтажних плат. Робоче місце було обладнано витяжкою, оскільки було постійне випаровування шкідливих речовин. Крім того, їм надавався обов’язково спецодяг, додаткове харчування та додаткова відпустка. Зауважив, що позивач займалася винятково паянням, а чому посада останньої називалася монтажником, йому невідомо.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.10 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши представлені докази та перевіривши їх відповідність фактичним обставинам справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії трудової книжки БТ-І №3039189 (а.с.9-13) позивач ОСОБА_1 з 20.08.1986 року прийнята на роботу на завод "Сектор" у цех монтажних плат учнем монтажника радіоапаратури і приладів з шкідливими умовами праці; 18.12.1986 року їй присвоєно ІІ розряд монтажника радіоапаратури і приладів; 01.04.1989 року при переході на нові умови праці – монтажник радіоелектронної апаратури та приладів ІІ розряду цеху монтажних плат; 25.01.1995 року позивачу присвоєно ІІІ розряд монтажника радіоелектронної апаратури та приладів; 30.01.1995 року у зв’язку з рішенням міської Ради завод «Сектор» перейменовано на ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» позивач звільнена у зв’язку з переводом до ДП "Сектор-Пласт", згідно п.5 ст.36 КЗпП України; 14.05.2001 року звільнена з роботи за скороченням чисельності працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Оспорюваним рішенням комісії по розгляду спірних питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України від 29.11.2017 року №43 (а.с.6-8) ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність довідки, що підтверджує пільговий характер роботи та наказів про атестацію робочого місця.

За змістом архівної довідки Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.07.2017 року №01-14-183 (а.с.15) "Жмеринський завод "Сектор" був створений згідно наказу Міністерства електронної промисловості СРСР від 29.11.1969 року №666, з 01.01.1970 року розпочав свою роботу. ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" засноване відповідно до рішення Мінмашпрому України від 12.01.1995 року №9 шляхом перетворення Жмеринського заводу "Сектор" у Відкрите акціонерне товариство, відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств від 15.06.1993 року та Положення про порядок корпоратизації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року №508 та як правонаступник "Жмеринського заводу "Сектор". Постановою Господарського суду Вінницької області від 23.01.2004 року по справі банкрутства №5/530-03 ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» визнано банкрутом. Господарським судом Вінницької області від 12.09.2006 року винесена ухвала про ліквідацію ВАТ «Жмеринський завод «Сектор».

Відповідно до архівної довідки архівного відділу Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.07.2017 року №01-14-180 (а.с.16) в документах ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (в минулому "Жмеринський завод "Сектор") значиться ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, учнем монтажника радіоапаратури і приладів з шкідливими умовами праці, цех монтажних плат з 20 серпня 1986 року (наказ з особового складу №281 від 20 серпня 1986 року), з 18.12.1986 року монтажник радіоапаратури і приладів 2-го розряду, цех монтажних плат (наказ з особового складу №1083 від 30 грудня 1986 року), з 01.04.1989 року при переході на нові умови оплати праці – монтажник радіоелектронної апаратури та приладів 2-го розряду, цех монтажних плат (ф.П-2), з 25.01.1995 року монтажник радіоелектронної апаратури та приладів 3-го розряду, цех печатних плат (ф.П-2), звільнена у зв’язку із скороченням чисельності з 14.05.2001 року.

Згідно архівної довідки Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.07.2017 року №01-14-182 (а.с.17) в документах ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (в минулому "Жмеринський завод "Сектор") значиться ОСОБА_1, яка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати з 24.02.1997 року по 31.03.1997 року. В особових рахунках нарахування заробітної плати ОСОБА_1 відображено відпустку без збереження заробітної плати за такі періоди: з 10.05.1990 року по 18.05.1990 року, з 09.11.1992 року по 12.11.1992 року, з 12.11.1996 року по 15.11.1996 року, з 01.11.1996 року по 06.11.1996 року, з 18.11.1996 року по 20.11.1996 року, з 02.12.1996 року по 13.12.1996 року, з 05.02.1997 року по 17.02.1997 року, з 03.04.1997 року по 14.04.1997 року, з 05.05.1997 року по 13.05.1997 року, з 27.05.1997 року по 16.06.1997 року. Накази з особового складу про відпустку без збереження заробітної плати за 1990 р., 1992 р., 1996 р., 1997 р. ОСОБА_1 на державне зберігання не надходили.

З архівної довідки Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.07.2017 року №01-14-181 (а.с.18-20) вбачається, що в документах ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (в минулому "Жмеринський завод "Сектор") в особових рахунках нарахування заробітної плати значиться ОСОБА_1, цех 06 – учень монтажника радіоапаратури і приладів, монтажник, монтажник радіоелектронної апаратури і приладів, де вказана її заробітна плата по місяцях з 1986 року по 2001 рік.

Відповідно до архівної довідки Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.07.2017 року №01-14-184 (а.с.21) документи ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (в минулому "Жмеринський завод "Сектор") про атестацію робочих місць на державне зберігання не надходили.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1,2 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до вимог ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а саме: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

У відповідності до ч.4 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Згідно вимог ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з положень п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 застосування Списків до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Тобто на період роботи до 31.12.1991 р. застосовуються Списки №1,2 затверджені постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 р. №1173.

Проте в вищезазначених списках посада монтажника радіоапаратури, яка зазначена в трудовій книжці та інших наданих позивачем довідках передбачена не була, а посада паяльщика свинцю яка міститься в Списках в жодних документах наданих позивачем не зазначається.

Згідно з п.4.3. вказаного Порядку застосування Списків у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на підприємстві у виробництвах, передбачених Списками.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.

Атестація проводиться на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

У відповідності до п.4 Порядку та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до п.6.4. Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджені наказом Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41, під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених списками, протягом не менше 80 процентів робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров’я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення судом факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Крім того, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п."а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 06.06.2017 року ( аналогічна практика висловлена в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 справа №130/1417/17).

Так, надана позивачем ОСОБА_1 копія трудової книжки та архівні довідки Виконавчого комітету Жмеринської міської ради не становить підтвердження визначеного законом спеціального стажу роботи у шкідливих умов праці та характеру виконуваних позивачем робіт не менше 10 років, як відповідної обов'язкової умови щодо права на пільгову пенсію за віком, а також на час звернення до відповідача та наразі не визначає достатнього для призначення пільгової пенсії кратного зменшення загального пенсійного віку для жінок при умові недостатності стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого законом.

За відсутності належних та допустимих доказів стосовно проведення атестації робочого місця позивача на подальший термін, що підтверджувала б приналежність її посади та характеру виконуваної роботи до Списку №1, або уточнюючої довідки підприємства, заявлений у позові період роботи ОСОБА_1 монтажником радіоапаратури і приладів цеху монтажних плат №6 ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" з 18.12.1986 року до 14.05.2001 року не підлягає врахуванню таким, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки ці обставини не можуть доводитись показаннями свідків, а решта представлених позивачем письмових доказів не містить об'єктивних відомостей саме щодо оспорюваного характеру її роботи, а відтак не приймається судом до уваги. В зв’язку з чим суд не приймає покази свідків.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши всі обставини справи та надавши належну правову оцінку доказам, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки в судовому засіданні знайшло підтвердження правомірності оспорюваного рішення відповідача щодо відсутності сукупності необхідних обов'язкових умов для набуття позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах для жінок, доводи позивача та представлені нею докази наразі не спростовують вказаних висновків суду, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.13, 62, 100, 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, п.1, 6.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41, п.3, 4.3, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, ст. 6, 9, 14, 72, 77, 78, 242, 244-246 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.03.2018.

Суддя