Ухвала суду № 72982806, 26.03.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

26.03.2018 року Провадження №2-п/425/3/18

Справа №425/1843/16-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого – судді Коваленка Д.С., секретар – Гайворонська І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, заяву ОСОБА_1 подану її представником – ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення,

в с та н о в и в:

ОСОБА_2, від імені ОСОБА_1 (до 22 квітня 2015 року мала прізвище ОСОБА_3), 07 березня 2018 року звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із заявою, якою просив скасувати заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 серпня 2016 року по справі № 425/1843/16-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання призначене на 26 березня 2018 року на 14 годину 15 хвилин, учасники справи не з’явились, про місце, день та час судового розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник заявника – ОСОБА_2, 26 березня 2018 року на електронну адресу суду о 10 годині 57 хвилин, тобто за три години до початку судового розгляду справи, надіслав клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з приміщення іншого суду.

Однак, положеннями частини 7 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) передбачено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Хоча, що підтверджується самим представником, він отримав повістку за шість днів до початку судового засідання.

А згідно з частиною 2 статті 126 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зокрема, поновлення судом процесуального строку встановленого законом, у випадку наявності поважних причин його пропуску.

Але, у своєму клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_4 жодної причини, яка б вказувала на поважність пропуску строку для подання такого клопотання, не вказав.

Тому, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції суд залишає без розгляду.

Разом із клопотанням про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, представник заявника подав також і клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що судову повістку він отримав тільки 20 березня 2018 року, а на 26 березня 2018 року вже було заплановано ряд судових засіданнях у місті Києві. І заміна представника заявника не розглядається, оскільки юридичним супроводом справи ОСОБА_5 займається особисто.

Проте, таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки наведена представником заявника причина, спростовується змістом довіреності від 26 січня 2018 року, за якою право представництва інтересів ОСОБА_6, надано ще 4 фізичним особам, окрім ОСОБА_5.

І оскільки згідно з частиною 1 статті 287 ЦПК України – неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви - всі учасники були належним чином повідомлені про судове засідання за п`ять днів, судом прийнято рішення розглянути заяву без учасників справи, оскільки вони були належним чином повідомленні за 5 днів до дати судового засідання. А в силу положень частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У заяві про перегляд заочного рішення, представник заявника вказує на те, що заочне рішення підлягає скасуванню з наступних підстав: ОСОБА_1, починаючи з 30 червня 2015 року постійно проживає та працює у місті Києві, а не в місті Рубіжне, що підтверджується договором оренди нерухомого майна, а тому вона не могла отримати повістки, а також дізнатись про судовий розгляд справи та ухвалення 04 серпня 2016 року заочного рішення по справі. У якості доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, посилається на те, що: розрахунок заборгованості не може засвідчувати розмір її боргу, оскільки такий доказ не відповідає вимогам належності та допустимості доказів; факт видачі їй кредиту у розмірі 92269 гривень 94 копійки позивач підтверджує випискою з особового рахунку відповідача, проте, дана обставина повинна підтверджуватись меморіальним ордером; за відсутності оригіналів заяви про видачу готівки, немає достатніх пістав стверджувати про наявність боргу по тілу кредиту та відсоткам; за умовами кредитного договору, банк набуває право вимагати від позичальника виконання зобов’язання, за умови, якщо в установлений договором строк позичальником зобов’язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також за умови обов’язкового направлення позичальнику повідомлення з вимогою виконати зобов’язання в цілому (або в тій чи іншій частині), але такого повідомлення відповідач не отримав.

Позиція позивача щодо заяви про перегляд заочного рішення, суду не відома, оскільки правом на подання суду своїх заперечень чи висловлення згоди із нею, позивач не скористався.

А суд, розглядаючи заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення виходить з такого.

Відповідно до положень частини першої статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оскільки наведені представником відповідача аргументи щодо наявності передбачених законом умов для скасування заочного рішення підтверджуються письмовими доказами, які суд вважає належними, допустимими та достовірними, і позивач будь-яким чином наведені аргументи не спростував, заява представника відповідача щодо перегляду заочного рішення не є явно необгрунтованою, а докази, на які він посилається як на такі, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає такими, що дійсно не були оцінені під час розгляду справи під кутом зору відповідача через його відсутність.

З огляду на викладене, заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 серпня 2016 року підлягає скасуванню, і з огляду на це заява представника ОСОБА_6 у цій частині, задоволенню.

Разом з цим, вирішуючи питання про призначення справи до розгляду, суд виходить з такого.

В силу положень пункту 1 частини 1 статті 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи до яких, з огляду на положення частин 4 і 6 статті 19 ЦПК України, відносяться справи з ціною позову, що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тож оскільки ціна позову Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” є меншою ніж 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176200 гривень), суд не має жодних сумнівів у тому, що справу слід розглянути тільки за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд врахував, що положення частини 4 статті 277 ЦПК України передбачають право відповідача просити розглянути справу за правилами загального позовного провадження, але частина 7 цієї статті передбачає, що якщо відповідно до цього кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження, то положення цієї частини не застосовуються.

З огляду на це, заява представника ОСОБА_6 в частині призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про порядок розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд послуговуючись положеннями статті 279 ЦПК України, виходить із того, що в матеріалах справи не має будь-яких даних, які б свідчили про необхідність проведення судового засідання для правильного розгляду справи.

З огляду на положення частини 8 статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження (без повідомлення сторін) суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Тому, на виконання цих положень, а також положень частини 1 статті 278 ЦПК України, відповідачу слід встановити строк у 15 днів, із дня вручення йому цієї ухвали та копії позову з додатками, протягом якого він має право подати відзив на позов з доказами.

Разом з цим, оскільки у випадку подання відповідачем відзиву позивач, в силу положень частини 2 статті 278 ЦПК України, має право подати відповідь на відзив, а відповідач заперечення, протягом строків встановлених судом, для цього слід також встановити строк у 5 днів, протягом якого: позивач, з моменту отримання відзиву на позов, має право подати суду відповідь на відзив; відповідач, з моменту отримання відповіді на відзив, має право подати заперечення на відповідь.

При цьому, надаючи сторонам тільки 5 днів, суд урахував, що справа, в силу положень частини 1 статті 275 ЦПК України, повинна бути розглянута судом не більше як протягом 60 днів з дня відкриття провадження, а нормативний строк пересилання поштових відправлень, згідно з Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958 „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень” без урахування вихідних днів та дня подання у відділення поштового зв’язку поштового відправлення, мінімум 4 дні.

Вирішуючи питання про спосіб направлення копії цієї ухвали позивачу та відповідачу, суд виходить з такого.

Відповідно до положень підпункту 15.1,15.3,15.4 пункту 15 та пункту 19 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання і надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюється в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі; суд вручає судові рішення у паперовій формі.

Тож, керуючись статтями 174-177,178-180,184-187,247,258-261,274-279,287-288,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника відповідача про проведення судового засідання 26 березня 2018 року в режимі відеоконференції - залишити без розгляду.

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення - задовольнити частково.

Скасувати заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 серпня 2016 року, ухваленого по справі №425/1843/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

У задоволенні заяви, в частині призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, відмовити.

Розглянути справу №425/1843/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) позивача і відповідача, за наявними у справі матеріалами до 26 травня 2018 року.

Встановити відповідачу строк у 15 (п’ятнадцять) днів (від дня вручення йому копії цієї ухвали та копії позову з додатками), протягом якого він має право подати до Рубіжанського міського суду Луганської області відзив на позов.

Роз’яснити відповідачу, що якщо він подає відзив на позов, то він повинен одразу подати докази, що його підтверджують. Якщо доказ не може бути поданий, відповідач повинен зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано разом з відзивом; докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу.

Роз`яснити відповідачу, що копію відзиву на позов та копії всіх доданих до відзиву доказів, що подаються до суду, він зобов’язаний заздалегідь надіслати або надати позивачу, а суду, разом із відзивом на позов та доданими до нього доказами, документи, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву, з копіями доказів, позивачу.

Роз`яснити відповідачу, що суд не бере до уваги докази, що подані відповідачем до суду, у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій позивачу, крім випадку, якщо такі докази є у позивача або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі або є публічно доступними.

Роз`яснити позивачу і відповідачу, що у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу строк у 5 (п’ять) днів, з дня отримання ним відзиву на позов, протягом якого він має право подати до Рубіжанського міського суду Луганської області відповідь на відзив та докази, що його підтверджують.

Роз’яснити позивачу, що у випадку подання ним відповіді на відзив, до подання її до суду, він зобов’язаний заздалегідь направити відповідачу копію відповіді на відзив та копії всіх доказів, що до неї додаються, а суду, разом із відповіддю на відзив та доданими до неї доказами, документи, що підтверджують надіслання (надання) копії відповіді, з копіями доказів, відповідачу.

Встановити відповідачу строк у 5 (п’ять) днів, з дня отримання ним відповіді на відзив, протягом якого він має право подати до Рубіжанського міського суду Луганської області заперечення на відповідь та докази, що їх підтверджують.

Роз’яснити відповідачу, що у випадку подання ним заперечення на відповідь, до подання їх до суду, він зобов’язаний заздалегідь направити позивачу копію заперечень та копії всіх доказів, що до них додаються, а суду, разом із запереченням на відповідь та доданими до них доказами, документи, що підтверджують надіслання (надання) копії заперечень, з копіями доказів, позивачу.

Повідомити позивача та відповідача про постановлення цієї ухвали шляхом надіслання на їх поштову адресу копії цієї ухвали.

Повідомити учасників справи про те, що вони мають право отримати інформацію щодо справи, яка розглядається на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України: http://court.gov.ua/fair/ .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя - Д.С. Коваленко