Постанова № 72981879, 19.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2273/15-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А.В.Провадження № 22-ц/780/98/18 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 1 19.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Суханової Є.М.,

секретар: Шуляк Д.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року у справі за позовом Прокурора м. Ірпеня в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про витребування майна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

встановила:

У квітні 2015 року прокурор м. Ірпеня звернувся до суду в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2013 року задоволено позов прокурора м. Ірпеня в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області до Ірпінської міської ради, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_9, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, третя особа: Ірпінське виробниче управління житлово-комунального господарства про скасування рішень ради, визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Зокрема, скасовано рішення Ірпінської міської ради Київської області від 14 квітня 2011 року № 440-10-УІ «Про визнання нечинними рішень Ірпінської міської ради» у частині визнання нечинним рішення Ірпінської міської ради Київської області від 16 червня 2009 року № 3039-70-У «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Ірпінського ВУКГ за адресою: м. Ірпінь, вул. Жовтнева - вул. Натана Рибака землі рекреаційного призначення (парк культури та відпочинку) та визначення цільового призначення земельної ділянки рекреаційного призначення площею 3,000 га, м. Ірпінь, вул. Жовтнева - вул. Натана Рибака (парк культури та відпочинку імені Стельмаха) як землі для житлової та громадської забудови», рішення Ірпінської міської ради Київської області від 14 квітня 2011 року № 437-10-УІ «Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради від 19 червня 2003 року № 337-12-ХХІУ» у частині виключення з переліку об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства призначених для відпочинку населення парк культури та відпочинку (вул. Жовтнева - вул. Натана Рибака) та рішення Ірпінської міської ради Київської області від 14 квітня 2011 року № 444-10-УІ «Про надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою» у частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд громадянам ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_11, ОСОБА_31, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_10, ОСОБА_32, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_33, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_34, по АДРЕСА_3 НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13 площами по 0,1 га кожна та по АДРЕСА_4, 66 площею 0,066 га, рішення Ірпінської міської ради Київської області від 06 жовтня 2011 року № № 974-19-УІ, 975-19-УІ, якими надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,05 га, та ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,1 га; скасовані рішення Ірпінської міської ради Київської області, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність відповідачам, визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки; витребувано спірні земельні ділянки з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2014 року частково задоволено апеляційні скарги ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_14 Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про витребування з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України спірних земельних ділянок, загальною вартістю 4 441 571 грн 33 коп. скасовано й ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги. В іншій частині рішення залишено без змін.

Під час розгляду судами справи деякими відповідачами було здійснено відчуження спірних земельних ділянок.

Так, 26 грудня 2013 року ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області ОСОБА_35, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_14 по вул. АДРЕСА_5 відчужила на користь ОСОБА_2, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 грудня 2013 року № 9580355 та зареєстровано за останнім право власності на спірну земельну ділянку.

25 грудня 2013 року ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області ОСОБА_35, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_15 по АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_2, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 грудня 2013 року № 9519178 та зареєстровано за останнім право власності на спірну земельну ділянку.

26 грудня 2013 року ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області ОСОБА_35, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_16 по АДРЕСА_7 відчужила на користь ОСОБА_2, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 грудня 2013 року № 9580207 та зареєстровано за останнім право власності на спірну земельну ділянку.

15 серпня 2013 року ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області ОСОБА_36, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_17 по АДРЕСА_8 відчужила на користь ОСОБА_6, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 серпня 2013 року № 5021494 та зареєстровано за останнім право власності на спірну земельну ділянку.

04 вересня 2014 року ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області ОСОБА_36, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_18 по АДРЕСА_9 відчужила на користь ОСОБА_4, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 вересня 2014 року № 15566287 та зареєстровано за останнім право власності на спірну земельну ділянку.

Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину серії та номер 1315, виданого 26 квітня 2014 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П., прийнято рішення про державну реєстрацію права власності від 26 квітня 2014 року № 12697975 на земельну ділянку ОСОБА_29 із кадастровим номером НОМЕР_19 по АДРЕСА_10 за ОСОБА_5

З огляду на вказане, власниками спірних земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_19, НОМЕР_18, НОМЕР_17, НОМЕР_14, НОМЕР_20, НОМЕР_16 на момент звернення до суду із вищезазначеним позовом є ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2

Посилаючись на те, що на час прийняття оспорюваних рішень межі м. Ірпеня не були встановлені, не було здійснено розмежування земель державної та комунальної власності, земельною ділянкою у межах по АДРЕСА_11 мала право розпоряджатися Ірпінська міська рада Київської області. Тобто, земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_19, НОМЕР_18, НОМЕР_17, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), прокурор просив витребувати спірні земельні ділянки на користь держави в особі Ірпінської міської ради Київської області на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2016 року позов прокурора м. Ірпеня в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області задоволено. Витребувано на користь територіальної громади в особі Ірпінської міської ради з незаконного володіння громадян спірні земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: НОМЕР_19, НОМЕР_18, НОМЕР_17, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, вартістю 1 211 334 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_38 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Обгрунтовуючи свої апеляційні скарги, апелянти вказували на необґрунтованість висновку суду щодо незаконного укладення ними цивільно-правових угод по відчуженню спірних земельних ділянок, що стало підставою для задоволення позовних вимог прокурора. Зазначали, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до даних правовідносин положення ст. 388 ЦК України та не надано правової оцінки тому, що спірні земельні ділянки вибули з володіння власника (Ірпінської міської ради) у відповідності з рішенням цього власника, тобто за наявності волевиявлення, яке полягало у цілеспрямованій дії міської ради щодо розпорядження земельними ділянками.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 5 жовтня 2016 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову прокурору м. Ірпеня в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області у задоволені позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року рішення Апеляційного суду Київської області від 5 жовтня 2016 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2013 року задоволено позов прокурора м. Ірпеня в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області до Ірпінської міської ради, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14. ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_9, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, третя особа: Ірпінське виробниче управління житлово-комунального господарства про скасування рішень ради, визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Вказаним судовим рішенням скасовано рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 № 440-10-УI «Про визнання нечинними рішень Ірпінської міської ради» в частині визнання нечинним рішення Ірпінської міської ради № 3039-70-У від 16.06. 2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Ірпінського ВУКГ за адресою м. Ірпінь, вул. Жовтнева - вул. Натана Рибака землі рекреаційного призначення (парк культури та відпочинку) та визначення цільового призначення земельної ділянки рекреаційного призначення площею 3,000 га м. Ірпінь, вул. вул. Жовтнева - вул. Натана Рибака (парк культури та відпочинку імені Стельмаха) як землі для житлової та громадської забудови; рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 № 437-10-УI «Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради від 19.06.2003 № 337-12-ХХІУ» в частині виключення з переліку об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства призначених для відпочинку населення парк культури та відпочинку (вул. Жовтнева - вул. Натана Рибака) та рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 № 444-10-УI «Про надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою» в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд громадянам ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_11, ОСОБА_31, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_10, ОСОБА_32, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_33, ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_34, по АДРЕСА_3, по АДРЕСА_4, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14 площами по 0,1 га кожна та по АДРЕСА_4, 66 площею 0,066 га; рішення Ірпінської міської ради № № 974-19-УІ, 975-19-УІ від 06.10.2011, якими надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_13 за адресою АДРЕСА_12-з площею 0,05 га та ОСОБА_14 адресою АДРЕСА_2 0,1 га; скасовані рішення Ірпінської міської ради, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність відповідачам, визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки; витребувано спірні земельні ділянки з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України (т. 1, а.с. 12-25).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2014 року (після повторного розгляду справи) рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2013 року було скасовано у частині задоволення позовних вимог про витребування з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України спірних земельних ділянок, загальною вартістю 4 441 571 грн 33 коп. й ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.

Звертаючись до суду з позовом у даній цивільній справі, прокурор м. Ірпеня просив витребувати спірні земельні ділянки на користь держави в особі Ірпінської міської ради на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України.

За правилами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з положеннями ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, за положеннями зазначених вище норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. ст. 387 та 388 ЦК України.

Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у ст. 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені ст. ст. 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень. (Постанова Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14)

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 20 березня 2008 року № 1510-42-V затверджено перелік об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства м. Ірпінь та надано дозвіл Ірпінському ВУКГ виконати інвентаризацію та паспортизацію об'єктів зеленого господарства та землевпоряднику технічну документацію на земельні ділянки та, зокрема, вказаним рішенням рекреаційною зоною м. Ірпеня визначено парк культури та відпочинку між вулицями Н. Рибака та Жовтнева орієнтовною площею 3 га, за рахунок яких у подальшому спірні земельні ділянки надано громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

За нормами п. а ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність віднесено землі загального користування населених пунктів, зокрема парки та сквери.

Згідно зі ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

Частиною 3 ст. 52 ЗК України передбачено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Крім того, Законом України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» від 17 березня 2011 року передбачено введення мораторію строком на п'ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах, а саме земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень.

Отже, щодо земель рекреаційного призначення населених пунктів законом установлено пріоритет державної та комунальної форми власності над приватною і, крім того, прямо заборонено зміну їх цільового призначення з метою запобігання масовим проявам забудови окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах (зелених зон, зелених насаджень, об'єктів фізичної культури і спорту), що призводить до погіршення санітарно-гігієнічних, рекреаційних та спортивно-оздоровчих умов життя громадян, а також фізичного і естетичного виховання дітей та молоді.

Відповідно до ст. ст. 14, 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, територіальна громада міста, як власник спірних земельних ділянок, делегує міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені в її інтересах, виключно у спосіб та в межах повноважень передбачених законодавством.

Тобто, воля територіальної громади, як власника, може виражатись лише у таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Крім цього, Верховний Суд України у своїй практиці, зокрема в постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-251цс15 (та інших) дійшов висновку про те, що при доведеності порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, питання компенсації добросовісному набувачу має вирішуватися за заявою такої особи у контексті статті 661 ЦК України з вимогою до продавця товару, а не до держави, яка має право витребування земельної ділянки, і зазначене відповідає критерію законності у зв'язку з порушенням органом влади чи місцевого самоврядування вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі не порушували питання компенсації добросовісному набувачу під час розгляду справи. При цьому вони не позбавлені такої можливості в подальшому.

Враховуючи вказані обставини, зокрема рішення у цивільній справі № 1013/4061/2012, які на час розгляду даної цивільної справи набули чинності, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність набуття у приватну власність парку для житлової та громадської забудови, оскільки незаконне вибуття спірних земельних ділянок рекреаційного призначення у приватну власність на підставі скасованого у судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування не може свідчити про наявність волі власника, у розумінні ст. 388 ЦК України, на розпорядження спірним майном.

На підставі викладеного, надаючи оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції правильно встановив, що під час розгляду судами справи №1013/4061/2012, відповідачами по справі незаконно здійснено укладення цивільно-правових угод щодо відчуження спірних земельних ділянок із кадастровими номерами: НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19. Тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме - витребування вказаних земельних ділянок з незаконного володіння відповідачів на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в частині задоволення позову, в порядку ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг, вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 28 березня 2018 року

Головуючий М.В. Мережко

Судді Ю.О. Матвієнко

Є.М. Суханова