Постанова № 72979318, 27.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6772/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в І інстанції Радчук А.А.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 05.02.2018р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA/500060/2017/000098/2 від 16 липня 2017 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/500060/2017/00810 від 16 липня 2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA/500060/2017/000098/2 від 16 липня 2017 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/500060/2017/00810 від 16 липня 2017 року - відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 липня 2017 року між TOB «Дунайська імпортна компанія» та Фірмою «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) було укладено зовнішньоекономічний контракт №341/17, відповідно до умов якого, Фірма «FRUTOPOLIS S.A.» зобов'язалася поставляти, а TOB «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах обумовлених в Контракті.

Відповідно до Специфікації № 9 від 12 липня 2017 року до Контракту та Інвойсу № 065 від 12 липня 2017 року, Фірма «FRUTOPOLIS S.A.» на умовах поставки FСА-Скідра поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» наступний товар: персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 1280 шт., на 16 дерев'яних піддонах, врожай 2017р. Країна виробництва - Греція, Виробник - Frutopolis S.А. Вага брутто 13 561 кг., вага нетто 12 681 кг. на загальну суму: 4 438, 35 євро, де 0,35 євро за 1 кг без транспортних витрат; персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках 70 шт., на 1 дерев'яному піддоні, врожай 2017р. Країна виробництва - Греція, Виробник - Frutopolis S.А. Вага брутто 739 кг., вага нетто 689 кг. на загальну суму: 137,80 євро, де 0,20 євро за 1 кг без транспортних витрат; нектарини свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 620 шт., на 8 дерев'яних піддонах, врожай 2017р. Країна виробництва - Греція, Виробник - Frutopolis S.А. Вага брутто - 6 661 кг., вага нетто 6 231 кг. на загальну суму: 2 928, 57 євро, де 0,47 євро за 1 кг без транспортних витрат; нектарини свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 70 шт., на 1 дерев'яному піддоні, врожай 2017р. Країна виробництва - Греція, Виробник - Frutopolis S.А. Вага брутто - 768 кг., вага нетто 718 кг. на загальну суму: 236, 94 євро, де 0,33 євро за 1 кг без транспортних витрат.

На підставі Договору про надання послуг між позивачем та ТОВ «Брокерська Експедиційна Компанія «Атаман-Груп» декларантом Бєловим Д.Д. (надалі - декларант) з метою митного оформлення товару ТОВ «Дунайська імпортна компанія» для підтвердження його митної вартості до митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація № UА500060/2017/011343, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо - економічного Контракту № 341/17 від 05 липня 2017 року, на підтвердження чого позивачем були надані документи: зовнішньоекономічний контракт, специфікація до Контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП).

Під час митного контролю товарів за митної декларації № UА500060/2017/011343 від 16 липня 2017 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UА500060/2017/011343 від 16 липня 2017 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оскільки зазначені відомості є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, зазначених у митній декларації та доданих до неї документах їх відсутність виключала можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості, у зв'язку з чим відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.54 Митного кодексу України відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім того, декларанту повідомлено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 53 Митного він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості.

16 липня 2017 року уповноваженою особою декларанта (ТОВ Брокерсько-експедиційна компанія Атаман-Груп) було надіслано повідомлення, про те, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів надаватися не будуть.

Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000098/2 від 16 липня 2017 року, згідно якого відповідачем було визначено митну вартість товару № 1 на рівні 0,65 долара США за кг. нетто, товару № 2 на рівні 0,65 долара США за кг. нетто, товару № 3 на рівні 0,75 долара США за кг. нетто, товару № 4 на рівні 0,75 долара США за кг. нетто, та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00810 від 16 липня 2017 року.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази, правомірність оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України, відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках , передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2, 3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за митною декларацією №UA500060/2017/011343 було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та клас товару відповідно до митної декларації країни відправлення №17GREX410100042867 від 12 липня 2017 року не вказаний.

Отже, в даних спірних правовідносинах у митниці, на думку колегії суддів, виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема митницею було витребувано від позивача додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також у відповідності до ст. 254 Митного Кодексу України запропоновано надати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову.

Проте, 16 липня 2017 року декларантом підприємства ТОВ «БЕК» АТАМАН-ГРУП» Бєловим Д.Д., діючим на підставі Договору про надання послуг з декларування товарів від 01 березня 2016 року №211/16, було надіслане повідомлення №1607-1, що додаткові документи відповідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України надаватися не будуть

Крім цього, даним листом повідомлено про таке: щодо вартості пакування згідно з зовнішньоекономічним договором №341/17 від 05 липня 2017 року повідомлено про те, що у п.7.1 контракту визначено, що товар може надходити покупцеві у тарі постачальника, яка в свою чергу включається до ціни на цей товар.

Таким чином, позивач зазначив, що всі витребувані митними органами документи були надані своєчасно у встановленому Законом порядку, а інші документи, обумовлені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України та які підтверджують числове значення митної вартості товару не містять будь-яких розбіжностей.

Пунктами 7.1, 7.2 зовнішньоекономічного контракту №341/17 від 05 липня 2017 року передбачено, що товар може постачатись Покупцю у зворотній тарі, а саме у пластикових ящиках призначених для транспортування свіжих цитрусових фруктів та овочів, або у тарі Постачальника призначеної для транспортування свіжих цитрусових фруктів та овочів. У випадку постачання товару у тарі Постачальника, остання включається у вартість товару та не підлягає поверненню. Обов'язок пакування та маркування товару покладається на Постачальника, такі витрати входять у вартість товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають.

В пункті 21 розділу Рекомендації N 6 Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (друге видання) міститься «зміст переліку витрат залежить від застосованих умов поставки».

В пункті 22 зазначеної Рекомендації наведений порядок визначення умов поставки, так «в порядку можуть зазначатись суми по рахунку, додаткові витрати та відрахування. У скобах зазначаються проміжні суми, які можуть й не вимагатись. Сума(и) мінус знижка за кількість, якщо можливо застосувати (загальна сума), Упаковка, Фрахт, інші витрати, зазначити Страхування (Разом витрати), відрахування, проміжна сума рахунку, знижка, загальна сума рахунку або загальна сума до оплати».

Аналізуючи вище вказані норми, суд першої інстанції дійшов до цілком обґрунтованого висновку про те, що зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (в тому числі і про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням) передбачено не тільки в зовнішньоекономічному договорі (контракті), але в рахунках-фактурі (інвойсі), пакувальному листі, тощо, а тому відсутність у поданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі) відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 Митного кодексу України.

Документами, що підтверджують митну вартість товару є транспорті (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6 ч.2 ст. 53 Митного Кодексу України).

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, до яких зокрема віднесено витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та вважає правильною позицію суду першої інстанції, який погодився з позицією митного органу щодо ненадання позивачем у повному обсязі документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки позивачем не надано та не зазначено будь-яких відомостей про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Виходячи з норм цивільного законодавства та законодавства, що регулює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, ціна зовнішньоекономічного договору є обов'язковою умовою договору, та за умови відсутності ціни товару в договорі, документ в якому вона зазначена фактично, в цьому випадку - інвойс є невід'ємною частиною договору.

Інвойс - це основний документ, згідно з яким оплачуються товари та послуги відповідно до вказаних у ньому умов. В комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.

Як вбачається з матеріалів справи, за контрактом №341/17 від 05 липня 2017 року передбачено, що оплата за товар Покупцем можуть здійснюватися на умовах 100% передплати з боку Покупця, вартість товару вказується в інвойсі на кожну партію товару. Оплата товарів здійснюється покупцем на підставі інвойсу, відповідно до п 4.5 контракту №341/17, інвойс повинен містити інформацію про вартість товару.

Між тим, сума за контрактом №341/17 від 05 липня 2017 року на постачання товару складає 500 000 євро, а в інвойсі № 028 від 19 червня 2017 року зазначається сума 7 741, 66 євро.

Оскільки в органі доходів і зборів була відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними товарами, відповідно до норм МК України, було застосовано резервний метод визначення митної вартості щодо товарів №1-4. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи встановлено, що: вартість товару № 1 на рівні 0,65 долара США за кг. Нетто ніж заявлено декларантом 0,35 євро, товару № 2 на рівні 0,65 долара США за кг. нетто ніж заявлено декларантом 0,20 євро, товару № 3 на рівні 0,75 долара США за кг. нетто ніж заявлено декларантом 0,47 євро, товару № 4 на рівні 0,75 долара США за кг. нетто ніж заявлено декларантом 0,33 євро.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та звертає увагу на тому, що з урахуванням розбіжностей, виявлених у поданих на оформлення документах, витребуючи додаткові документи відповідач діяв відповідно до норм митного законодавства, а відтак, у зв'язку з ненаданням апелянтом витребуваних додаткових документів, які в свою чергу надали б відповідачу змогу встановити правильність визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту), визначеної позивачем, митниця мала обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товарів за результатами проведених консультацій між органом доходів та зборів та декларантом щодо товарів №№ 1, 2, 3, 4 у митній декларації, шляхом обрання резервного методу визначення митної вартості. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи, з урахуванням попередніх прийнятих рішень про визначення митної вартості, та здійснення поставки в межах одного контракту, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000098/2 від 16 липня 2017 року.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст.322, ст. 325, ст.327, ст. 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 27 березня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук