Постанова № 72979311, 22.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6277/17

Категорія: 3.4 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участі секретаря - Скоріної Т.С.

апелянта - ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2;

представника відповідача - Лазарєвої Г.С.

перекладача - Хамдард Н.Х.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, а також про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 181 від 25 вересня 2017 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року на підставі статей 99, 100 КАС України (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) даний позов було залишено без розгляду, оскільки пропущений п'ятиденний строк звернення до суду, передбачений частиною 1 статті 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Мотивуючи своє рішення, суд вказав, що повідомлення про спірне рішення позивач отримала 11 жовтня 2017 року, а звернулась з позовом 06 грудня 2017 року, не навівши при цьому поважних причин.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Так, апелянт посилається на те, що вона з дотриманням строку передбаченого Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» вже зверталась до суду з вказаними вимогами, але її позов було залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою до суду.

Вважаючи, що при первинному зверненні до суду її позов був залишений без розгляду безпідставно, вона, звернувшись до суду повторно, просила поновити їй вказаний строк.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказує на правильність висновків суду першої інстанції та необґрунтованість і безпідставність апеляційної скарги, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а ухвалу - без змін.

Апелянт та її представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на наступне.

Враховуючи, що звернення позивача до суду відбулось під час дії редакції КАС України від 03 серпня 2017 року, суд апеляційної інстанції застосовує вказану редакцію Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли з приводу визнання позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Тобто, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08 липня 2011 року № 3671-VI.

Так, за приписами ч.1 ст.12 даного Закону рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Виходячи з наведених положень, строк для звернення особи до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту становить п'ять днів з дня отримання повідомлення про відмову.

Як вбачається з адміністративного позову та не заперечується позивачем, повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту позивач отримала 11 жовтня 2017 року, а звернулася до суду з даним позовом 06 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч.1 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Апелянт не заперечує проти того, що нею пропущений строк звернення до суду з даним позовом, але вважає, що це пов'язано з поважними причинами.

Поважною причиною, на її думку, є необґрунтоване прийняття ухвали судом першої інстанції 23 листопада 2017 року про залишення її позову без розгляду, оскільки 22 листопада 2017 року нею було подано клопотання про об'єднання справ, оскільки в провадженні зазначеного суду знаходились справи дочок та сина позивача.

У цьому клопотанні позивач просила розглянути його без її участі, однак судом було винесено ухвалу про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною її неявкою.

Оцінюючи вказаний довід, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не оскаржила спірну ухвалу і вона набрала законної сили.

У цьому процесуальному документі, суд залишаючи позов без розгляду встановив, що позивач, будучи повідомленою належним чином про розгляд справи в судові засідання, призначені на 06 листопада 2017 року та 23 листопада 2017 року не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Повторне звернення до суду у зв'язку з залишенням аналогічного позову без розгляду з підстав неналежної поведінки позивача, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку такого звернення.

Окрім того, слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, на підставі ст. 316 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повне судове рішення складено 26.03.2018 року.