Постанова № 72979306, 21.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/597/17

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А. Місце та час укладення судового рішення « 16:06», м. Херсон

Повний текст судового рішення складений 13.10.2017 р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14.04.2017р. приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування: податкової вимоги від 27.03.2017р. №Ф-0005091305 щодо сплати недоїмки в розмірі 39801,26грн; рішення про застосування штрафних санкцій від 27.03.2017р. №0005111305 в розмірі 7080,65грн; рішення про застосування штрафних санкцій від 27.03.2017р. №0005111305 в розмірі 170грн; податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017р. №0005071305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6729,74грн; податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017р. №0005081305 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати військового збору в розмірі 323,78грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. позов задоволений з підстав протиправності процедури проведення документальної планової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем в період з 16.12.2016р. по 22.12.2016р. у повній відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77,4 ст.77 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 05.12.2016р. №950 та плану графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016 року, проведена документальна планова невиїзна перевірку діяльності самозайнятої особи приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., дотримання трудового законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2015р. /а.с.62-67/

За результатами перевірки 29.12.2017 року складений акт перевірки №910/21-03-13-05/НОМЕР_1, яким встановлені порушення позивачем: пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, п.178.3 ст.178 ПК України у зв'язку з заниженням податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 5383грн., з них в 2013р. - 1567,03грн, в 2014р. - 1226,57грн, у 2015р. - 2590,19грн.;

пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, п.178.3 ст.178, пп. 1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у зв'язку з заниженням суми військового збору в 2015 році на 259,02грн.;

п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку з заниженням суми єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період на загальну суму 39801,26грн., з них у 2012р. - 1934,18грн., у 2013р. - 3625,05грн., у 2014р. - 19526,29грн., у 2015р. - 14715,74грн.;

пп.7 п.11 ст.25 розділу VІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку з неподанням звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік. /а.с.6-31/

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.03.2017р. №0005071305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6729,74грн.; №0005081305 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати військового збору в розмірі 323,78грн.; податкова вимога від 27.03.2017р. №Ф-0005091305 щодо сплати недоїмки в розмірі 39801,26грн.; рішення про застосування штрафних санкцій від 27.03.2017р. №0005111305 в розмірі 7080,65грн.; рішення про застосування штрафних санкцій від 27.03.2017р. №0005111305 в розмірі 170грн. /а.с.32-34, 36, 38/

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та рішеннями про застосування штрафних санкцій позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до безпідставного висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до абз. 4 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 цього Кодексу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється у відповідності до положень ст. 177 Податкового кодексу України, згідно з п. 177.2 якої об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до норм ст. 178 Податкового кодексу України і за приписами п. 178.3 цієї норми оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Згідно з п. 178.4 та п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Таким чином, обчислення та сплату єдиного внеску фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі і адвокати, мають проводити із суми отриманого особою чистого оподаткованого доходу, розмір якого визначається у відповідності до норм Податкового кодексу України та вказується у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Згідно із пунктом 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Аналогічні правові норми щодо порядку ведення Книги обліку доходів і витрат містяться у наказі Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за №1686/24218, який є чинним на даний час.

Згідно з п.п.44.6, 44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у податковій декларації, встановлено завищення самозайнятою особою ОСОБА_1 валових витрат на загальну суму 42553,15грн., а саме: позивачем включено до складу витрат витрати, на формування яких мали вплив господарські операції з витрат на придбання бланків, витрати на послуги зв'язку, витрати на оренду приміщення, плата за розрахунково-касове обслуговування банку, поштові витрати, придбання меблів, сейфів, архівних коробів, будівельних матеріалів, послуги розміщення реклами та інше.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надані при перевірці первинні документи на зазначену суму витрат 42553,15грн. договори на придбання товару, докази замовлення товару, докази повідомлення платника про його відвантаження, докази використання товарів та послуг, будівельних матеріалів за адресою здійснення діяльності, акти виконаних робіт.

Отже, внаслідок порушення п.178.3 ст. 178 ПК України позивачем занижено суму чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 42553,15грн.

Відповідно до пункту 5 частини І статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ ( Закону №2464-VІ) платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону №2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 статті 7 вказаного Закону).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац 4 частини 8 статті 9 Закону). Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до податкових органів за результатами календарного року.

Пунктом 3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів України від 09.09.2013 року №454, передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку №454.

Сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку №454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується також наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 №455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Внаслідок заниження чистого оподатковуваного доходу, була встановлена занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок, на загальну суму 68950,63 грн. та відповідно занижена сама сума єдиного внеску.

За перевіряємий період встановлено заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 5383,79грн.

Об'єктом оподаткування фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування. Позивачем допущено заниження військового збору за 2015 рік у сумі 259,02 грн.

При цьому, позивач при зверненні до суду не надав належних обґрунтованих доводів на спростування допущених ним порушень норм податкового законодавства.

Враховуюче викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, та як наслідок неправильно застосував норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає в порядку ст.317 КАС України скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Романішин В.Л.