Постанова № 72979187, 21.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/198/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

представника відповідача- Тістечко Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №813/2814/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Гулкевич І.З.,

час ухвалення рішення - 15.11.2017 року, 09:17 год.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 17.11.2017 року,

в с т а н о в и в:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Львівської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправними дії Львівської митниці ДФС щодо відмови у задоволенні його запиту від 30 червня 2017 року про надання публічної інформації з підстав вказаних у листі від 07 липня 2017 року №28/ЗПІ/13-70-19/43 та зобов'язати Львівську митницю ДФС повторно розглянути запит від 30 червня 2017 року з урахуванням висновків суду, викладених у постанові за результатами вирішення цього спору.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Львівської митниці ДФС щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 30 червня 2017 року про надання публічної інформації з підстав вказаних у листі від 07 липня 2017 року №28/ЗПІ/13-70-19/43. Зобов'язано Львівську митницю ДФС повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 30 червня 2017 року та надати достовірну, точну та повну інформацію, яка запитувалась в інформаційному запиті. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що запитувача позивачем інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом і не може розголошуватися без дозволу суб'єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам. Крім того, позивачем до інформаційного запиту не долучено рішення суду про можливість ознайомлення з інформацією щодо конкретного суб'єкта господарювання, а також не наведено аргументованих відомостей про те, що запитувана інформація становить суспільний інтерес. Таким чином, Львівська митниця правомірно відмовила у задоволенні запиту позивача від 30 червня 2017 року про надання публічної інформації. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта) - Тістечко Ю.Я. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у його відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю- доповідача та пояснення представника відповідача (апелянта), перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову -без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Львівської митниці ДФС з інформаційним запитом, в якому просив надати: 1) копії листа Львівської митниці ДФС від 12 вересня 2016 року №14401/7/13-70-19/46; 2) копії листа Офісу великих платників податків ДФС, яким на адресу Львівської митниці ДФС було направлено копію акту про результати проведення документальної невиїзної перевірки від 06 березня 2017 року №н/3/17/28-10-14-09/НОМЕР_1; 3) інформацію про заходи, вжиті Львівською митницею ДФС у зв'язку з отриманням акту про результати проведення документальної невиїзної перевірки від 06 березня 2017 року №н/3/17/28-10-14-09/НОМЕР_1, та результати таких заходів.

Листом від 07 липня 2017 року №28/ЗПІ/13-70-19/43 відповідач відмовив у наданні такої інформації, оскільки запитувана позивачем інформація відноситься до інформації, що належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", вказавши, що запитувана інформація та копії документів стосуються конкретних випадків здійснення зовнішньоекономічної діяльності окремим суб'єктом господарювання, та може становити комерційну таємницю, тому розголошуватися така інформація може лише з дозволу вказаного суб'єкта господарювання. При цьому, до цього інформаційного запиту не долучено рішення суду про можливість ознайомлення з інформацією про даного суб'єкта господарювання. Також у запиті відсутні відомості, що запитувана інформація стосується безпосередньо заявника та становить суспільний інтерес.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Львівською митницею ДФС при відмові у наданні інформації за запитом позивача не наведено жодних підстав віднесення запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом у розумінні п.2 ч.1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та не обґрунтувано підстав обмеження у доступі позивача до запитуваної інформації, натомість, відповідач обмежився лише цитуванням, що надана інформація може бути комерційною таємницею (різновид конфіденційної інформації), тому відмова у наданні інформації, що викладена у листі від 07 липня 2017 року №28/ЗПІ/13-70-19/43 не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки є немотивованою, відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Львівської митниці ДФС повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 30 червня 2017 року та надати достовірну, точну та повну інформацію, яка запитувалась в інформаційному запиті.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на судове рішення подав лише відповідач- Львівська митниця ДФС, оскаржує постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року в частині визнання протиправними дій Львівської митниці ДФС щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 30 червня 2017 року про надання публічної інформації та зобов'язання повторно розглянути запит і надати достовірну, точну та повну інформацію, яка запитувалась в інформаційному запиті.

Даючи правову оцінку висновку суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Львівської митниці ДФС щодо відмови у задоволенні запиту про надання публічної інформації та зобов'язання повторно розглянути запит і надати достовірну, точну та повну інформацію, яка запитувалась в інформаційному запиті, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом.

Ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено гарантії доступу до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 згаданого вище Закону серед іншого, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Матеріалами справи підтверджується, що 30 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Львівської митниці ДФС з інформаційним запитом, в якому просив надати: 1) копії листа Львівської митниці ДФС від 12 вересня 2016 року №14401/7/13-70-19/46; 2) копії листа Офісу великих платників податків ДФС, яким на адресу Львівської митниці ДФС було направлено копію акту про результати проведення документальної невиїзної перевірки від 06 березня 2017 року №н/3/17/28-10-14-09/НОМЕР_1; 3) інформацію про заходи, вжиті Львівською митницею ДФС у зв'язку з отриманням акту про результати проведення документальної невиїзної перевірки від 06 березня 2017 року №н/3/17/28-10-14-09/НОМЕР_1, та результати таких заходів.

Проаналізувавши цей інформаційний запит та враховуючи положення Закону України «Про доступ до публічної інформації», колегія суддів вважає, що запитувана у ньому інформація належить до пудблічної.

Разом з тим, листом від 07 липня 2017 року №28/ЗПІ/13-70-19/43 відповідач відмовив у наданні такої інформації, покликаючись на те, що запитувана позивачем інформація відноситься до інформації, що належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", вказавши, що запитувана інформація та копії документів стосуються конкретних випадків здійснення зовнішньоекономічної діяльності окремим суб'єктом господарювання, та може становити комерційну таємницю, тому розголошуватися така інформація може лише з дозволу вказаного суб'єкта господарювання. При цьому, до цього інформаційного запиту не долучено рішення суду про можливість ознайомлення з інформацією про даного суб'єкта господарювання. Також у запиті відсутні відомості, що запитувана інформація стосується безпосередньо заявника та становить суспільний інтерес.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи Львівської митниці ДФС про те, що інформація, яка запитується позивачем, не може бути йому надана, так як не стосується його безпосередньо, оскільки таке твердження спростовується положеннями ч.2 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до яких запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Щодо інших підстав відмови у наданні позивачу публічної інформації, наведених Львівською митницею ДФС у листі від 07 липня 2017 року №28/ЗПІ/13-70-19/43, то колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено види інформації з обмеженим доступом, до якої належать:1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або до службової відповідно до ст.7, 8, 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Львівська митниця покликається, зокрема, на те, що запитувана позивачем інформація становить комерційну таємницю суб'єкта господарювання, і останній заперечив проти розголошення такої.

Разом з тим, колегія суддів не приймає такі до уваги, як на підставу для відмови у наданні інформації, у спірних правовідносинах публічної, оскільки з системного аналізу Закону України «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що відповідач зобов'язаний надавати для ознайомлення інформацію в межах, доступ до якої не обмежений.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відмова у доступі до публічної інформації, надана відповідачем не містить: 1) якому з перелічених у п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу; 2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв'язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (п.2 ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»); 3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (п.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Не містить відповідь відповідача і обґрунтувань підстав обмеження у доступі позивача до запитуваної інформації враховуючи положення Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що відсутність у висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій Львівської митниці ДФС щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 30 червня 2017 року про надання публічної інформації з підстав вказаних у листі від 07 липня 2017 року №28/ЗПІ/13-70-19/43.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність в обмеженні доступу та отриманні публічної інформації.

Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірності відмови в наданні публічної інформації, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про захист порушеного права позивача шляхом зобов'язання Львівську митницю ДФС повторно розглянути його запит від 30 червня 2017 року та надати інформацію, яка запитується з врахуванням положень Закону України «Про доступ до публічної інформації».

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ; якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений, у такому випадку копія документа повинна надаватися у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування або іншим способом на вибір розпорядника інформації; тому у випадку, якщо запитувана позивачем інформація містить певний об'єм відомостей, які є комерційною таємницею, то такі підлягають ретушуванню

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №813/2814/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О.І.Мікула

Судді: А.Р.Курилець

М.П. Кушнерик

Повне судове рішення складено 26 березня 2018 року.