Постанова № 72979119, 19.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/12352/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

апелянта ОСОБА_1,

представника відповідача Брильовської О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, ухвалену головуючим суддею Ланкевичем А.З. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності Львівської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на його звернення від 17.08.2017 року, а також просив визнати протиправним надання відповіді на його звернення директором департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації Кокотайлом Р.О.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року позов задоволений частково: визнано протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 17.08.2017 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції обставини, що мають значення для справи, встановлені неповно, порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що Законом України «Про звернення громадян» встановлений обов'язок надавати відповідь на звернення, а тому він має право отримати від відповідача обгрунтовану відповідь на свою скаргу від 17.08.2017 року . Вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки суд не витребував від відповідача належно завіреної копії скарги від 17.08.2017 року, що позбавило суд можливості встановити обставини щодо неналежного розгляду звернення.

Просить скасувати постанову в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності Львівської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на його скаргу від 17.08.2017 року і прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позов в цій частині.

Львівська обласна державна адміністрація подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідь на скаргу позивача від 17.08.2017 року надана 14.09.2017 року Департаментом дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації в межах компетенції і направлена позивачу простою кореспонденцією, підтвердженням чого є відмітка у журналі вихідної кореспонденції Департаменту. Покликається також на те, що законом не передбачений обов'язок органів державної влади надсилати відповідь на звернення рекомендованою кореспонденцією. Зазначає також, що бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто відсутність будь-яких дій , яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Оскільки відповідь заявнику була надана, то не можна говорити про бездіяльність відповідача, а також про те, що вона порушує права ОСОБА_1

Під час апеляційного розгляду апелянт ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу.

Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а судове рішення скасуванню - в частині відмови у позові.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.08.2017 року ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про звернення громадян» звернувся до Львівської обласної державної адміністрації зі скаргою на незаконність дій виконуючого обов'язки директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації Кокотайла Р.О. та тимчасово виконуючого обов'язки директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації Одиноцького М.П.

Судом першої інстанції також встановлено, що 14.09.2017 року виконуючим обов'язки директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації Кокотайлом Р.О. надана відповідь на скаргу ОСОБА_1 і 14.09.2017 року надіслана на адресу позивача, що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції Департаменту (а.с.27).

Як вбачається із судового рішення, відповідь на скаргу позивача отримана ОСОБА_1 вже під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що Законом України «Про звернення громадян» забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Таким чином, дії щодо розгляду скарги є протиправними. Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності Львівської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на скаргу, суд виходив з того, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій, а оскільки відповідь на звернення була позивачу надана, то підстав для визнання факту бездіяльності відповідача немає.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції лише частково, вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим ним обставинам.

Апеляційний суд також зазначає, що апеляційний перегляд здійснюється в межах апеляційної скарги ОСОБА_1 і надаючи правову оцінку висновкам суду в цій частині, зазначає наступне.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Звернення згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про звернення громадян» адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань і відповідно до ст.7 Закону України «Про звернення громадян» оформлені належним чином і подані у встановленому порядку звернення підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» ( далі - Закон ) органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

У статті 18 Закону передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Таким чином, вищезазначені норми законодавства встановлюють обов'язок органу державної влади, місцевого самоврядування та їх посадової особи, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, яким адресовано звернення, прийняти його, розглянути та повідомити громадянина про наслідки розгляду його заяви. Особа, яка звернулася із скаргою має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, звернення позивача ОСОБА_1 адресоване Львівській обласній державній адміністрації. Також встановлено, що відповідь ОСОБА_1 надана не Львівською обласною державною адміністрацією - відповідачем у справі, а Департаментом дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації, тобто не органом, якому адресоване звернення позивача.

Отже, виходячи із встановлених обставин, Львівська обласна державна адміністрація, не повідомивши заявника ОСОБА_1 про прийняття його скарги, про її розгляд чи направлення на розгляд і надання відповіді відповідному органу чи посадовій особі, порушила свій обов'язок, передбачений статтями 15, 18 Закону України «Про звернення громадян», чим вчинила бездіяльність і порушила встановлене Конституцією України і Законом право позивача на одержання письмової відповіді про результати розгляду скарги.

Суд першої інстанції, правильно встановивши дані обставини, дав їм неправильну оцінку, що стало підставою для винесення судом незаконного рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. Постанова суду в цій частині підлягає скасуванню із винесенням нової - про задоволення позову про визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення суду, тому ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Львівської обласної державної адміністрації розглянути скаргу ОСОБА_1 від 17.08.2017 року.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлює, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.

Апеляційний суд не встановлює новий розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, оскільки апелянт звільнений від сплати судового збору. Крім того, до закінчення судових дебатів апелянтом не надано доказів на підтвердження витрат, які він здійснив у зв'язку з розглядом апеляційної скарги, хоч зробив про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Львівської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 17.08.2017 року скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 17.08.2017 року.

Зобов'язати Львівську обласну державну адміністрацію розглянути скаргу ОСОБА_1 від 17.08.2017 року .

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складене 26.03.2018 року