Рішення № 72977796, 21.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року справа № 823/33/18

16 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача - Самофал М.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2018 у Черкаський окружний адміністративний суд звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, з земель запасу, яка розташована в адмінмежах Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту) згідно клопотання від 20.07.2017.

Позов мотивований тим, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду за відсутності правових підстав.

Відповідач заперечував проти позову, з тих підстав, що надані позивачем під час звернення із заявою не дають змоги встановити розташування земельної ділянки на відповідність вимогам законів. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримала та просила суд задовольнити його повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала з підстав зазначених у відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд дійшов висновку про таке.

Суд встановив, що позивач звернулась до відповідача із заявою (вхідний відповідача №12845/0/5-17-СГ від 20.07.2017) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, площею 2,0 га, що розташована в адмінмежах Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту). До неї позивач додала копії власного паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, графічні матеріали та довідку відділу у Чигиринському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 31-23-0.340-761/172-17 від 03.07.2017 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016.

Листом від 18.08.2017 №7190/6-17 відповідач повідомив позивача про неможливість позитивного вирішення вищевказаної заяви з огляду на те, що місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Надаючи оцінку встановленим обставинам суд врахував, що земельні відносини в Україні відповідно до ст.3 Земельного кодексу України від 24.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень на підставі ч.2 ст.116 ЗК України.

Суд врахував ч.4 ст.122 ЗК України, якою передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передає у власність або у користування для всіх потреб центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Відповідно до підп.13 п.4 положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Держгеокадастру України № 308 від 17.11.2016, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Згідно з ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Суд встановив, що вказаних вимог позивач дотримався.

Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із листа відповідача від 18.08.2017 №7190/6-17 вбачається, що ним фактично відмовлено позивачу у задоволенні його заяви з огляду на те, що місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Оцінюючи вказану відмову, суд врахував, що нормами чинного законодавства України не передбачено форми викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Судом встановлено, що до заяви позивачем додано довідку відділу у Чигиринському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 31-23-0.340-761/172-17 від 03.07.2017 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016, згідно з якою земельна ділянка площею 2,0 га, що розташована в адмінмежах Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області належить до земель сільськогосподарського призначення та не передана у власність та користування.

Також позивачем до заяви додано схему розташування земельної ділянки.

Зазначені довідка та схема розташування вказаної земельної ділянки засвідчені підписом в.о. начальника відділу ОСОБА_3 та скріплені відповідною гербовою печаткою відділу у Чигиринському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, який є структурним підрозділом відповідача, що в свою чергу спростовує твердження відповідача про відсутність можливості встановити розташування земельної ділянки на відповідність вимогам законів.

Отже, викладена у листі від 18.08.2017 №7190/6-17 підстава не узгоджується з вимогами законодавства.

Відповідно до абз.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд встановив протиправність відмови відповідача викладеної у листі від 18.08.2017 №7190/6-17.

При цьому відповідна позовна вимога в адміністративному позові відсутня, у зв'язку з чим, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, яка розташована в адмінмежах Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області викладену в листі від 18.08.2017 №7190/6-17.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо вищевказаної земельної ділянки, суд зазначає таке.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивачами не враховано, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, діяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за Головним управлінням, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Право надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні є дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

У зв'язку з чим, для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.07.2017 №12845/0/5-17-СГ щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована в адмінмежах Медведівської сільської ради Чигиринського Черкаської області (за межами населеного пункту) та прийняти відповідно до чинного законодавства рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладену в листі від 18.08.2017 №7190/6-17, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га в адмінмежах Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту) згідно з клопотанням від 20.07.2017.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 з доданими документами (вхідний ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 20.07.2017 №12845/0/5-17-СГ) про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідно до чинного законодавства рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір за подання позову в сумі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 26.03.2018.