Рішення № 72977341, 19.03.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2283/17

19 березня 2018 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Баб'юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача і третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" ОСОБА_4; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3В.) із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" ОСОБА_4 (надалі - відповідач); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (надалі - третя особа, ПАТ "Діамантбанк"), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Діамантбанк” ОСОБА_4 при розгляді вимог ОСОБА_3 щодо відшкодування коштів за Договором банківського вкладу № 17-04-07-000613 від 07 квітня 2017 року;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Діамантбанк” ОСОБА_4 включити до переліку вкладників та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “Діамантбанк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу № 17-04-07-000613 від 07 квітня 2017 року про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 7 квітня 2017 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Діамантбанк» укладено договір банківського вкладу № 17-04-07-000613, відповідно до якого на депозитний рахунок банку № 26305500125768 через систему електронних платежів позивачем внесено 4 469,91 дол. США на строк по 15 липня 2017 року включно. Процентна ставка на суму вкладу становила 6 відсотків річних.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22 червня 2017 року № 394-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ДІАМАНТБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 червня 2017 року №2663, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ДІАМАНТБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Діамантбанк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_4 строком на два роки - з 24.06.2017 по 23.06.2019 включно.

21 липня 2017 року від третьої особи позивач отримала відповідь на своє звернення, що її вклад за Договором банківського вкладу № 17-04-07-00061 від 07.04.2017 не підпадає під виплати гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і не має права відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду. Як на підставу відмови включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, посилаючись на підпункт 4 пункту 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд у справі за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої доводи відповідач обґрунтовує тим, що позивач є пов'язаною особою з банком, так як вона є прямим родичем (сестрою) директора відділення ПАТ «Діамантбанк» в м. Тернопіль №1, а у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кредиторів, які є пов'язаними особами банку задовольняються у дев'ятій черзі та не відшкодовуються за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на мотиви, викладені у відзиві на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази та обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.04.2017 між ПАТ «Діамантбанк» та ОСОБА_3 укладено Договір банківського вкладу №17-04-07-000613, відповідно до умов якого сума вкладу становить 4469,91 доларів США, з процентною ставкою 6% річних, термін розміщення вкладу з 07.04.2017 по 15.07.2017 (аркуш справи 13).

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22 червня 2017 року № 394-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 червня 2017 року №2663, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Діамантбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» (аркуш справи 37).

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Діамантбанк» з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Діамантбанк» ОСОБА_4 строком на два роки з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно. 30.06.17 року у газеті «Голос України» №117 (6622) була оприлюднена інформація щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Діамантбанк».

Як випливає з матеріалів справи, 21 липня 2017 року відповідачем надано відповідь №359/48.2л на звернення позивача від 17.07.2017 про те, що вклад ОСОБА_3 за договором № 17-04-07-00061 від 07 квітня 2017 року не підпадає під виплати гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відповідач зазначає, що ОСОБА_3 була пов'язаною із банком особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ "Діамантбанк" до категорії неплатоспроможних, а тому, у Фонду були відсутні правові наслідки для включення позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до пунктів 4, 8 частини 2 статті 4 Закону №4452-VI на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов’язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Пунктом 4 частини 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти, зокрема, розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення).

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III (надалі - Закон №2121-III) для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; "і асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Згідно з частиною 1 статті 42 Закону №2121-III керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

За правилами частини 2 статті 52 Закону №2121-III банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Визначення терміну «асоційована особа» міститься в статті 2 Закону №2121-III, відповідно до якої асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича.

Відповідно до глави 1 розділу II Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 315 від 12 травня 2015 року (далі - Постанова №315), банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з врахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону. Банк забезпечує внесення змін до переліку пов'язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком, визначення нових осіб пов'язаними з банком особами тощо. Банк зобов'язаний уживати заходів для відповідності операцій з пов'язаними особами вимогам законодавства з моменту виникнення ознак пов'язаності фізичної або юридичної особи із банком. Банк має право відмовитися від здійснення операцій з особами, щодо яких визначити існування чи відсутність пов'язаності із банком складно чи неможливо.

Як випливає з інформації, зазначеної в особовому листку обліку кадрів ОСОБА_5 - директора відділення ПАТ «Діамантбанк» в м. Тернопіль №1, ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) є його сестрою (аркуші справи 40-42).

Також, Наказом № 464 від 02.11.2016 Голови правління ПАТ «Діамантбанк» ОСОБА_6 затверджено перелік пов'язаних із Банком осіб згідно Додатку 1 до цього Наказу (аркуш справи 44). ОСОБА_3 міститься у пункті 550 даного переліку (аркуш справи 61, зворот).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач є пов'язаною особою з Банком, так як вона є прямим родичем - сестрою директора відділення ПАТ «Діамантбанк» в місті Тернополі №1, а у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 52 Закону №4452-VI вимоги кредиторів які є пов'язаними особами банку задовольняються у дев'ятій черзі та не відшкодовуються за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 19.07.2017 про включення вимог кредитора до реєстру акцептованих вимог, акцептовані в сумі 116 599,79 грн. та віднесені до дев'ятої черги погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк» (аркуш справи 68).

Стосовно посилання позивача на частину 2 пункту 1 глави 1 розділу ІІ Постанови №315, суд зазначає наступне.

Згідно з Постановою Національного банку № 91 від 15.09.2017 пункт 1 глави 1 розділу ІІ Постанови №315 доповнено новим абзацом "банк не пізніше наступного робочого дня після визначення особи пов'язаною з банком і внесення інформації до переліку пов'язаних із банком осіб у письмовій формі повідомляє про це таку особу" .

Тобто, зміни щодо повідомлення осіб про їх пов'язаність з Банком були внесені, коли у ПАТ «Діамантбанк» вже було відкликано банківську ліцензію відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22.06.2017 року № 394-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Діамантбанк».

Відносно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача при розгляді вимог ОСОБА_3 щодо відшкодування коштів за Договором банківського вкладу №17-04-07-000613 від 07.04.2017 суд зазначає, що невключення відомостей про позивача до переліку вкладників Банку, не є результатом бездіяльності уповноваженої особи Фонду, а є результатом вчинення ним дій спрямованих на перевірку правочинів та встановлення обставин, які впливають на рішення щодо включення осіб до переліку вкладників, які мають право отримати відшкодування (компенсацію) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, з встановлених у справі обставин випливає, що відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" ОСОБА_4 (місцезнаходження: Контрактова площа, 10-А, місто Київ, 040700) третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ПАТ "Діамантбанк" (місцезнаходження: Контрактова площа, 10-А, місто Київ 70, 04070; код ЄДРПОУ 23362711) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 березня 2018 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.