Постанова № 72976793, 26.03.2018, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/27/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2018 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої–судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ємільчине адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора СРПП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 з приводу рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 29.12.2017 року відносно його було винесено постанову серії НК №171045 про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що 29.12.2017 року біля 03 години 40 хвилин по вул. Грузинській, 2 в смт Ємільчине керував автомобілем НОМЕР_1, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

На думку позивача зазначена постанова винесена незаконно і підлягає скасуванню з наступних підстав.

В ніч на 29.12.2017 року біля 02 години керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Грузинській в смт Ємільчине побачив позаду себе автомобіль з проблисковими маячками синього та червоного кольорів після чого зупинився. До автомобіля підійшов працівник поліції, який представився та повідомив, що у автомобілі не горить ліва передня фара, а також запропонував вийти з автомобіля. Виконати вимогу працівника поліції він відмовився та пояснив, що всі фари працюють і це видно навіть із салону автомобіля, а також попросив надати будь-які докази вказаного ним порушення. Таких доказів йому надано не було і працівники поліції викликали інший екіпаж.

Один із поліцейських, які прибули в складі викликаного екіпажу «вдерся» в автомобіль зі сторони пасажира ти висмикнув ключі із замка запалення, а інші працівники поліції силоміць витягли його з автомобіля. Під час розмови поліцейські безпричинно звинуватили його в тому, що він перебував у нетверезому стані та пропонували пройти тест на виявлення стану алкогольного сп’яніння. Оскільки працівники поліції діяли незаконно, зупиняючи керований ним автомобіль, а також не вказали на ознаки алкогольного сп’яніння, він відмовився пройти вказаний вище тест.

Після цього були зупинені свідки, яким працівник поліції повідомив, що я відмовляюся пройти тест для визначення стану алкогольного сп’яніння, однак при них він у його нічого не запитував та нічого йому не пропонував. Свідки пішли до автомобіля поліцейських і що вони там робили йому не відомо. Через деякий час працівники поліції поїхали, а він залишився біля свого автомобіля. Під час розмови з поліцейськими йому права не роз’яснювалися, будь-якого протоколу при йому складено не було, постанова не виносилась. Під час вчинення протиправних дій він неодноразово телефонував на 102 та біля 06 години приїхали працівники поліції, які підтвердили, що фари в моєму автомобілі працюють, з приводу вказаної події відібрали пояснення.

Позивач зазначив, що керуючи автомобілем він мав посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, які знаходилися в бардачку автомобіля. Як працівник поліції встановив, що він не мав при собі посвідчення водія, пояснити не може, для огляду документи не пред’явив, оскільки на його думку це вимога незаконна.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративне стягнення накладається за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб.

Позивач вважає, що суть адміністративного правопорушення, зазначена в постанові, не відповідає обставинам справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення не з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, не з’ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також будь-яке рішення з приводу несправності автомобіля під час руху працівниками поліції не приймалося, адміністративне стягнення за це не накладалося.

Зважаючи на те, що причина зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням була надуманою та безпідставною, їх дії щодо зупинки автомобіля були незаконні, як і всі інші дії вчинені після цього, тому позивач вважає, що працівниками поліції допущено ряд грубих порушень, починаючи від зупинки транспортного засобу під його керуванням до винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення та надіслання її копії, постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення та показав суду, що 29.12.2017 року рухався транспортним засобом по об"їзній дорозі, яка проходить поза колишньою військовою частиною. Під час руху побачив проблискові маячки червоного та синього кольорів, прийняв у право та зупинився. До нього підійшли працівники поліції, повідомили, що в автомобілі не працює ліва фара і запропонували вийти з автомобіля та переконатися в цьому. Він не вийшов з автомобіля при цьому повідомив, що світлові прилади працюють у звичному режимі, після чого працівники поліції запропонували пред"явити для перевірки документи, однак він відмовив у цьому з причини невчинення їм адміністративного правопорушення, тому документи для перевірки він не надав. Послався на порушення працівниками поліції ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» щодо неправомірних дій під час зупинки керованого ним транспортного засобу, а також зазначив, що під час накладення на нього адміністративного стягнення порушені вимоги закону, оскільки не складався протокол про адміністративне правопорушення та в постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено вулицю на якій відбувалася подія «Грузинська», якої немає на території смт Ємільчине, на підтвердження надав суду довідку Ємільчинської селищної ради.

Допитаний в судовому засіданні поліцейський Ємільчинського ВП – ОСОБА_4 показав, що 29.12.2017 року, біля 03.45 год., прибув на місце де знаходився автомобіль «ЗАЗ ОСОБА_2», номерний знак НОМЕР_2. Коли підійшов до автомобіля виявив непрацюючу ліву фару про що повідомив водія та запропонував ОСОБА_3 вийти з автомобіля і переконатися в цьому. Водій на його пропозицію вийти відмовився та повідомив, що в автомобілі світлові прилади працюють. Тоді він запропонував надати на перевірку посвідчення водія та реєстраційні документи, однак ОСОБА_3 їх не надав, посилаючись на те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення тому немає підстав для перевірки документів.

Суд, вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29.12.2017 року інспектором СРПП ГУНП в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_4 було винесено постанову серії НК № 171045 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до змісту постанови, позивач керуючи транспортним засобом на вимогу працівників поліції не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачено ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідальності з законом.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

В поданому адміністративному позові позивач не обґрунтував вимоги зазначені у позові, не підтвердив їх належними доказами, а також в судовому засіданні не довів відсутності у його діях порушення правил дорожнього руху України.

Зокрема, посилання позивача на порушення працівниками поліції вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» спростовуються показами даними ОСОБА_3 в судовому засіданні, зокрема тим, що він побачив проблискові маячки синього та червоного кольорів, прийняв у право і зупинився, а також вивченим висновком про результати службового розслідування за зверненням гр. ОСОБА_3 проведеного ГУНП в Житомирській області, з якого вбачається, що відомості, викладені у зверненні гр. ОСОБА_3 щодо неправомірних дій окремих поліцейських Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП визнати такими, що не знайшли свого фактичного підтвердження. Вказаний висновок не оскаржено ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, тобто є належним та допустимим доказом.

Щодо посилання ОСОБА_3 на порушення норм закону при накладенні на нього адміністративного стягнення, а саме на те, що працівник поліції не склав протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого накладається адміністративне стягнення, спростовується ч. 5 ст. 258 КУпАП з якої слідує, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оскаржить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Суд критично оцінює посилання ОСОБА_3 на відсутність у смт Ємільчине вулиці «Грузинської» як на обставину, яка може слугувати доказом відсутності події адміністративного правопорушення, оскільки автомобільна дорога яка з’єднує вулиці Мічуріна та 1-го Травня і проходить поза межами колишньої військової частини дійсно є на території смт Ємільчине та не має назви, в народі її називають вулицею «Грузинською», тому вказана обставина не спростовує події адміністративного правопорушення.

Крім того позивач в судовому засіданні та в адміністративному позові зазначив, що не надав працівникам поліції посвідчення водія та реєстраційних документів для огляду, оскільки в їх діях вбачав порушення норм закону при зупинці транспортного засобу, однак відповідно до п. 2.4-А ПДР України, водій зобов’язаний пред’явити для перевірки документи зазначені в п. 2.1 ПДР України:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення), тобто ОСОБА_3 встановлюючи неправомірність дій працівників поліції при зупинці транспортного засобу, що не належить до його компетенції порушив вимоги ПДР України, щодо надання документів на перевірку.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором СРПП ГУНП в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_4, було з'ясовано всі обставини справи та накладено стягнення в розмірі, передбаченому санкцією частини 1 статті 126 КУпАП, що є співмірним виду та характеру вчиненого правопорушення.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що дії інспектора СРПП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4, щодо винесення постанови у справі про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_3 – є правомірними, а тому суд дійшов висновку, що немає підстав визнавати дії відповідача протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню.

На підставі ст. ст. 251, 288, 292, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 18, 77, 90, 286 КАС України, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до інспектора СРПП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 з приводу рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня оголошення постанови.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1