Рішення № 72974940, 26.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/36/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

позивача ОСОБА_1, за паспортом,

відповідачі не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (АДРЕСА_2), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04073, м. Київ, вул. Січових стрільців,17) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання включити до переліку вкладників та скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників,-

СУТЬ СПОРУ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якому просила:

1. Визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» протиправною щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 200 000 (двісті тисяч),00 грн.

3. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 200 000 (двісті тисяч),00 грн., що належать до виплати ОСОБА_1.

24.01.2018 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначенням справи до судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.

23.05.2016 р. позивач уклала з ПАТ «Банк Михайлівський» договір банківського вкладу «Перше знайомство». Відповідно до умов договору було внесено 200 025,00 грн.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 р. №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 р. прийнято рішення №812 про запровадження з 23.05.2016 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 р. №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку.

15.07.2016 р. почались виплати гарантованої суми вкладникам, але позивач не була включена до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, щодо не включення її до списків (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі посилаючись на обґрунтування зазначенні у позовній заяві (а.с.4-10).

Відповідачі у судове засідання не з'явилися про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

15.02.2018 р. через канцелярію суду від представника відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на адміністративний позов в якому він просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві (а.с.60-62).

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що у Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників. Законодавство не покладає обов'язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку вкладників.

Таким чином для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, обов'язковою умовою є визнання неправомірними його дій чи бездіяльності. В свою чергу, представник відповідача зазначив у відзиві, що Фонд гарантування не вчиняв та не допускав жодних протиправних дій/бездіяльності відносно позивача.

16.02.2018 р. через канцелярію суду від представника відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" надійшов відзив на адміністративний позов в якому він просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві (а.с.67-71).

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив наступне.

27.04.2016 р. позивач уклала з ТОВ «Інвестиційно - Розрахунковий центр» договір №980-016-000229194. Згідно з зазначеним договором позивачем було передано 100 025,00 грн. у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр».

19.05.2016 р. з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» позивачу здійснено повернення 100 025,92 грн. на її банківський рахунок.

29.04.2016 р. позивач уклала з ТОВ «Інвестиційно - Розрахунковий центр» договір №980-016-000231501. Згідно з зазначеним договором позивач передала у 100 000,00 грн. у власність ТОВ «Інвестиційно - Розрахунковий центр».

19.05.2016 р. з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» позивачу здійснено повернення 100 025,92 грн. на її банківський рахунок.

Таким чином, на думку представника відповідача позивач уклала договір позики з ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» без участі банку, як повіреного.

23.05.2016 р. позивач перерахував в безготівковому порядку з рахунку НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_3 суму 200 025,00 грн. на залучення коштів на депозит згідно з договором № 980-016-000249926.

Представник відповідача зазначив, що саме залучені банком кошти прирівнюються до вкладу, як вбачається з даного спору кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця.

З дня початку ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Михайлівський» Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних вчиняла дії по перевірці правочинів, передбачені законодавством та визначені підзаконними нормативними актами. Отже, протиправної бездіяльності Уповноваженою особою допущено не було, що підтверджується здійсненими ним діями та фактичними обставинами справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення частково. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2016 р. позивач уклала з ПАТ «Банк Михайлівський» договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-016-000249926 (а.с.14)

Відповідно до умов договору позивач внесла грошові кошти у розмірі 200 025,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5354048 від 23.05.2016 р. (а.с.15).

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 р. №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 р. прийнято рішення №812 про запровадження з 23.05.2016 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 р. №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 р. №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку.

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 р. до 12.07.2018 р. включно.

15.07.2016 р. почались виплати гарантованої суми вкладникам, однак позивач не була включена до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач з заявою звернулась до відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» в які просила повідомити про причини не включення її до переліку та як наслідок до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та включити її до Переліку вкладників і здійснити виплату коштів в межах гарантованої суми відшкодування за Договором № 980-016-000249926 (а.с.20-21).

13.10.2017 р. ПАТ «Банк Михайлівський» надіслав лист відповідь на заяву позивача в якій зазначив, що за результатами аналізу поданих документів ОСОБА_1 визначено, що договір №980-016-000231501 від 29.04.2016 р., №980-016-000229194 від 27.04.2016 р. укладено ОСОБА_1 безпосередньо з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного. Отже, відсутні правові підстави для включення інформації про Вас до Переліку рахунків за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (а.с.24).

Позивач подала відповідачу кредиторську вимогу в якій просила визнати її кредитором ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с.22).

19.10.2017 р. відповідач надав відповідь на кредиторську вимогу в якій зазначив, що публікація про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» була здійснена в газеті «Голос України» № 132 від 16.07.2016 р. Таким чином, визначений законодавством строк для виставлення кредиторських вимог ПАТ «Банк Михайлівський» тривав з 16.07.2016 р. по 15.06.2016 р. включно. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (а.с.23).

01.06.2016 р. відповідач склав акт №2 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності в якому зазначив, що ознаки нікчемності правочинів (транзакцій) виконання Банком платіжних документів ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12 260 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн. (а.с.77-78).

18.05.2016 та 19.05.2016 р. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) уклали з ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) договори відступлення права вимоги № 1805, №1 (а.с.84-92).

Відповідно до умов зазначеного договору до нового кредитора переходять зазначені в реєстрі основних договорів права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення основних договорів та з урахуванням погашення боржниками заборгованості по оплаті цінних паперів. Вартість відступлення прав вимог визначається у кожному реєстрі основних договорів, що укладається сторонами на дату складання такого реєстру.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з п.17 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Частинами 2, 4 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно з ч.3 ст.38 вищевказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, тобто, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним.

Таким чином, існує презумпція правомірності правочину, тобто всі правочини, укладені між сторонами є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини), а в інших випадках недійсність правочину має бути встановлена судом.

Згідно з Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 року (далі Положення).

Відповідно до ст. 27 Закону, розділом ІІІ Положення Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.4-6 ч.4 ст.26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Згідно з ч.5 чт.27 Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Суд встановив, що позивач не включена до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним переказу коштів з поточного рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 відкритому у ПАТ «Банк Михайлівський» в гривні в сумі 200 025,00 на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» в гривні по договору Банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-016-000249926 від 23.05.2016 р.

Суд зазначає, що ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахунковий документ ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ "Банк Михайлівський" не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року, згідно п.1.4 гл.1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Таким чином, договори, які були укладені між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ "Банк Михайлівський" при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів на банківський рахунок НОМЕР_2 позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» здійснено 19.05.2016 р., що підтверджується відповідачем Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» відзивом від 08.02.2018 р. на позовну заяву.

Перерахування в безготівковому порядку 23.05.2016 р. з рахунку позивача НОМЕР_2 на рахунок позивача НОМЕР_3 суми 200 025,00 грн. на залучення коштів на депозит згідно з договором №980-016-000249926 від 23.05.2016 р. підтверджується платіжним дорученням №5354048 від 23.05.2016 р.

Суд зазначає, що кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточному рахунку позивача у ПАТ «Банк Михайлівський».

Крім того суд зауважує, що позивач жодним чином не була задіяна до правочинів, які вчинялися ПАТ «Банк Михайлівський» з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та іншими юридичними особами, тобто вона не могла на них ні вплинути ні змінити. Аналогічним чином, позивач не була наділена жодними правами у правовідносинах, які стосувалися здійснення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» переказу грошових коштів на його рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», позивач виступала лише одержувачем таких коштів, а виконавцем відповідної транзакції був саме банк.

Отже, саме по собі виконання ПАТ «Банк Михайлівський» транзакції по зарахуванню коштів на рахунок позивача, відповідно до укладеного з ним договору банківського рахунку не може кваліфікуватися як нікчемний правочин, оскільки жодним чином не суперечить чинному законодавству.

Впродовж судового розгляду відповідач Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" не довів наявність підстав для не включення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ «Банк Михайлівський», за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Таким чином, відповідач не надав суду доказів наявності підстав, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається, та не доведено, що банк: уклав правочин з позивачем, умови якого передбачають платіж з метою надання переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Доводи відповідача про нікчемність правочину у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок виконання умов договору, що суперечить вимогам законодавства, є безпідставними, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунках позивача грошових коштів у вказаному розмірі відповідачем не заперечується.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17.05.2017 року (К/800/16569/17), від 18.04.2017 року (К/800/12246/17) та у постанові від 02.03.2017 року (К/800/24998/15).

За таких обставин, суд робить висновок, що позовні вимоги в частині визнання бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» протиправною щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 200 000 (двісті тисяч),00 грн. належать до задоволення.

Щодо позовної вимоги: про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 200 000 (двісті тисяч),00 грн., що належать до виплати ОСОБА_1., що належить до виплати позивачу, суд вважає, що вона не належить до задоволення. Так, суд вважає її передчасною оскільки, затвердження змін відбувається тільки після подання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» до Фонду змін та доповнень до Переліку відносно позивача.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення частково .

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Частиною 3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» протиправною щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 200 000 (двісті тисяч),00 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок),00 грн.

6. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

7. ОСОБА_5, адреса (місце проживання): 65085, м. Одеса, вул. Учнівська, 1-Г, Індивідуальний податковий номер НОМЕР_1;

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» Волков Олександр Юрійович, адреса: 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10-12/3.

Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, адреса: 04073, м. Київ, вул. Січових стрільців,17 код ЄДРПОУ 21708016.

Повний текст рішення складений та підписаний 26 березня 2018 року.

Суддя О.Я. Бойко

.