Рішення № 72974816, 27.02.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3546/17

2/212/201/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Козлова Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання: Мариненко І.О.,

позивачів: ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Криворізької міської ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову вказали, 04 квітня 2014 року померла їх мати ОСОБА_4, після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді ? частки домоволодіння та земельної ділянки загальною площею 536 кв.м., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташовані за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Вешенська, будинок №5. Спадкове майно належало померлій на підставі договору дарування частки домоволодіння з земельною ділянкою від 02.09.2006 року. Співпозивачі є спадкоємцями першої черги за законом. Спадщину після смерті матері, вони прийняли у встановленому законом порядку, однак, у видачі Свідоцтва про право власності на земельну ділянку державним нотаріусом було відмовлено в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Враховуючи, що вони як спадкоємці, тільки через суд можуть отримати право власності на присадибну земельну ділянку площею 536 кв.м., що розташована за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Вешенська, 5, просять суд визнати за ними право власності на вказану земельну ділянку.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на підстави викладені в позові та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надала на адресу суду заяву, в якій проти позовних вимог не заперечує.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Згідно договору дарування частки домоволодіння з земельною ділянкою від 02 вересня 2006 року, посвідченого державним нотаріусом Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_6, ОСОБА_7 (дарувальник) подарувала ОСОБА_4 (обдаровувана) і остання прийняла в дар ? частки домоволодіння з земельною ділянкою під №5 по вулиці Вешенська в місті Кривий Ріг, безоплатно, яке складається шлакоблочного будинку А-1 житловою площею 34,3 кв.м., загальною площею 55,4 кв.м., літньої кухні Б-шлакоблочної, вбиральні В –дощатої, гаражу –сараю Г –цегляною, замощення ІІ, огорожі №1-2, земельної ділянки загальною площею 536,00 кв.м., розташованої на території Криворізької міської ради народних депутатів у Жовтневому районі, вул.Вешенська,5, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Земельна ділянка належить відчужувачу на підставі Державного акту серії ДП на право приватної власності на землю, виданого 23.03.1999 року Виконкомом Криворізької міської ради та зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за №8990.

Даний договір зареєстровано в Комунальному підприємстві «Криворізьке бюро технічної інвентаризації». Номер запису - 44903 в книзі 204-103, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

04 квітня 2014 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ №555724, видане Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській від 04.04.2014р., актовий запис № 562.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Вешенська,5 та земельної ділянки, на якій розташоване зазначене нерухоме майно.

Спадкоємцями за законом є позивачі, діти померлої: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

У встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний термін, позивачі звернулись до нотаріату з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно копії спадкової справи №694/2014, заведеної після померлої 04 квітня 2014 року ОСОБА_4, інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.

25 квітня 2017 року Державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_6, видано Свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, після померлої 04 квітня 2014 року ОСОБА_4, яке складається з ? частки домоволодіння, яке згідно правовстановлюючого документа та технічної документації, в цілому складається з житлового будинку А-1 загальною площею 55,4 кв.м, житловою площею 34,3 кв.м., літньої кухні Б, вбиральні В, гаражу–сараю Г, замощення ІІ, огорожі №1-3, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вешенська, будинок за номером 5, по 3/8 частки домоволодіння кожній.

Проте, постановою від 31.05.2017р., Державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_6, позивачам відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої 04.04.2014 року матері – ОСОБА_4, на земельну ділянку за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Вешенська,5 у зв’язку з відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені (ч.2 ст.1225 ЦК України).

Згідно пункту «г» частини першої ст.81 Земельного кодексу України громадяни набувають право власності на земельні ділянки, крім іншого, шляхом прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Сулу України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Позивачі просять суд визнати за ними по ? частини земельної ділянки площею 536 кв.м., за кожною в рівних долях.

Судом встановлено, що договором дарування частини домоволодіння ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_8 прийняла в дар ? частину від шлакоблочного житлового будинку «А-1», житловою площею 34,3 кв.м., загальною площею 55,4 кв.м., шлакоблочної літньої кухні «Б», дощатої вбиральні « В», цеглового гаража–сарая «Г», замощення ІІ, огорожи 1-3, що знаходяться за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Вешенська, будинок,5 та розташовані на означеній земельній ділянці. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за №883.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, договір дарування від 11.03.2005р., зареєстровано в Комунальному підприємстві «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» під номером 44903 в книзі 204-103.

Тобто, після видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 належить 3/8 частини домоволодіння, а ОСОБА_2 - 5/8 частини домоволодіння.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У відповідності до ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об’єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об’єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості та пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Позивачам домоволодіння належить в різних частинах. Право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 370, 1216, 1218, 1223, 1225,1262 ЦК України, ст.81,120,125,152 Земельного кодексу України, ст. 81, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, Постановою №7 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд , -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Криворізької міської ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 3/8 частиниземельною ділянки площею 0,536 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Вешенська, будинок 5, яка є спадкоємцем першої черги за законом після померлої 04.04.2014р. її матері - ОСОБА_4, пропорційно щодо її права власності на відповідну частку житлового будинку за цією ж адресою.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 5/8 частин земельної ділянки площею 0,536 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Вешенська, будинок 5, як за спадкоємцем першої черги за законом після померлої 04.04.2014р. її матері - ОСОБА_4, пропорційно щодо її права власності на відповідну частку житлового будинку за цією ж адресою.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу на протязі тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю. В. Козлов