Рішення № 72974300, 15.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2018 року о 12 год. 50 хв.Справа № 335/15945/17 Провадження №ЗП/808/34/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69037, АДРЕСА_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б) про призначення пенсії,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (за підсудністю) надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати рішення відповідача №23-2184/05 від 05.07.2017 про відмову в призначені позивачу пенсії та зобов’язати відповідача призначити позивачу трудову пенсію з дати звернення за її призначенням 19.06.2017.

Ухвалою суду від 01.02.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 15.03.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у зв’язку із досягненням пенсійного віку вона 19.06.2017 звернулась до Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя з заявою про призначення трудової пенсії. Разом з тим, 05.07.2017 відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, у зв’язку із різним написанням ім’я позивача в поданих до Пенсійного фонду документах. Вказує, що після отримання відмови вона звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки. Зазначає, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 її заяву було задоволено, а після отримання судового рішення вона звернулась повторно до Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя з заявою про призначення пенсії. Вказує, що відповідачем було призначено їй пенсію, проте таке призначено здійснено з 21.12.2017, а не з 19.06.2017, що на її думку суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує її право на отримання пенсії. Просить задовольнити позовні вимоги.

12 березня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому позивач послався на те, що 19 червня 2017 року позивач дійсно звернулась до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, під час опрацювання поданих документів було встановлено розбіжності в написанні імені позивачки у паспорті, трудовій книжці, дипломі та довідках, що зумовило прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії. В подальшому позивачем було подано до Пенсійного фонду рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, яким встановлено факт належності трудової книжки позивачу. 21 грудня 2017 року Центральним ОУПФУ м. Запоріжжя прийнято рішення про призначення позивачу пенсії. Відповідач зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України пенсія із дати первинного звернення могла бути призначена позивачу у разі подання необхідних документів протягом 3-х місяців від дня відмови у призначенні пенсії, разом з тим, враховуючи те, що позивачем було пропущено три місячний строк пенсію призначено з 21.12.2017. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального ОУПФУ м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Разом із заявою позивачем було надано: копію паспорта; копію картки платника податків; оригінал та копію трудової книжки; копію свідоцтва про укладення шлюбу; копію свідоцтва про розірвання шлюбу; копію диплому про навчання; копію свідоцтва про народження; довіку за періоди роботи №11 від 22.03.2017 та №к-441 від 07.04.2017; довідки про заробітну плату №22 від 27.03.2017 та №137 від 20.04.2017.

05 липня 2017 року Центральним ОУПФУ м. Запоріжжя прийнято рішення №23-2184/05, в якому ОСОБА_1 відмовлено в призначення пенсії відповідно до поданої заяви від 19.06.2017, у зв’язку з розбіжностями в написанні ім’я в документах поданих для призначення пенсії за віком, а саме паспорта з трудовою книжкою, дипломом, довідками про стаж та заробітну плату.

21 грудня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя та додатково подала рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04.12.2017 у справі №335/9843/17, яким задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності трудової книжки, встановлено факт належності трудової книжки БТ-1 №1427635 від 19.05.1977 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, російською мовою – «Козликовой (Конюшенко) Наталии Ростиславовне».

28 грудня 2017 року Центральним ОУПФУ м. Запоріжжя прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 21.12.2017.

Позивач, не погодившись з правомірністю призначення пенсії з 21.12.2017 звернулась з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 46 Конституція України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений на розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі – Закон №1058).

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч.2 ст.44 Закону №1058 заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.44 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, серед іншого, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що під час перевірки поданих ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідачем було встановлено, що документи, які подані для обчислення пенсії містять розбіжності, а саме: в паспорті значиться ОСОБА_2 (російською мовою), трудова книжка видана на ОСОБА_2 (російською мовою), довідка про стаж №к-441 від 07.04.2017 видана на ОСОБА_3 (російською мовою) та довідка про заробітну плату №137 від 20.04.2017 видана на ОСОБА_3 (російською мовою).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у зв’язку із встановленням розбіжностей в імені ОСОБА_1 в паспорті та трудовій книжці відповідачем правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за заявою від 19.06.2017, у зв’язку з чим рішення Центрального ОУПФУ м. Запоріжжя від 05.07.2017 №23-2184/05 скасуванню не підлягає.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача призначити позивачу трудову пенсію з дати звернення за її призначенням, а саме з 19.06.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що вперше за призначенням пенсії позивач звернулася до Центрального ОУПФУ м. Запоріжжя 19.06.2017, вдруге – 21.12.2017, тобто позивачем пропущено трьох місячний строк на подання додаткових документів.

Разом з тим, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії з 19.06.2017, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що у серпні 2017 року позивач звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту належності трудової книжки.

Разом з тим, з незалежних від позивача обставин, заява про встановлення факту належності трудової крижки була розглянута по суті судом лише 04.12.2017, а набрало законної сили рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 у справі №335/9843/17, яким встановлено факт належності позивачу трудової книжки БТ-1 №1427635 від 19.05.1977, 15 грудня 2017 року.

Враховуючи зазначене, на переконання суду, позивач була позбавлена усунути виявлені недоліки у тримісячний строк з незалежних від неї обставин, оскільки тривала процедура встановлення факту належності позивачу трудової книжки.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що недоліки у поданих до Пенсійного фонду документах, що зумовили відмову у призначенні пенсії з 19.06.2017, виникли також не з вини позивача.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший пеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Також, з рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 у справі №335/9843/17 встановлено, що підприємство, яке оформило трудову книжку БТ-1 №1427635 від 19.05.1977 на теперішній час ліквідовано і внести зміни до трудової книжки заявника не має можливості.

Тобто, заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником, а відтак відсутня вина ОСОБА_1 в тому, що в трудовій книжці БТ-1 №1427635 від 19.05.1977 роботодавцем було не вірно зазначено її ім’я, як і відсутня вина в тому, що позивач була позбавлена можливості довести належність їй трудової книжки інакше як в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи вищевикладене те, що позивач не змогла усунути виявлені Пенсійним фондом недоліки, протягом 3-х місяців з дня повідомлення про наявність таких недоліків, з незалежних від неї обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком з дати первинного звернення, а саме з 19.06.2017.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69037, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про призначення пенсії задовольнити частково.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя призначити ОСОБА_1 трудову пенсію з 19.06.2017.

В задоволенні позовних вимог про скасування рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя №23-2184/05 від 05.07.2017 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Лазаренко