Рішення № 72974295, 19.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2018 року о 14 год. 03 хв.Справа № 808/3823/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1М,,

представника позивача – ОСОБА_2,

представників відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус ОСОБА_5

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі – відповідач, ГТУЮ у Запорізькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус ОСОБА_5 (далі – третя особа, приватний нотаріус ОСОБА_5В.), в якому позивач просила суд зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності нотаріуса ОСОБА_5

Ухвалою суду від 14.12.2017 вищевказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.01.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.02.2018.

Ухвалою суду від 19.02.2018 підготовче судове засідання відкладено на 15.03.2018.

Ухвалою суду від 15.03.2018 підготовче судове засідання відкладено на 19.03.2018.

В підготовчому судовому засіданні 19.03.2018 судом закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час звернення до державного нотаріуса Веселівського району Запорізької області у спадковій справі її батька – ОСОБА_6 позивачу стало відомо про те, що 12.08.2004 приватним нотаріусом ОСОБА_5 було посвідчено договори міни між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в результаті якої до ОСОБА_7 перейшло право власності на дві земельні ділянки площею 6,0514 га та 5,9347 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач зазначає, що на момент вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом ОСОБА_5 статтями 14 та 15 Перехідних положень Земельного кодексу України було встановлено мораторій на проведення купівлі-продажу, обміну та вилучення (викупу) земельних ділянок. Разом з тим, не зважаючи на встановлену законодавством України заборону приватним нотаріусом ОСОБА_5 було посвідчено договір міни земельних ділянок між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вказує, що у зв’язку із встановленням порушень вимог чинного законодавства України з боку приватного нотаріуса ОСОБА_5 вона звернулась до ГТУЮ у Запорізькій області зі скаргою на дії третьої особи, проте, відповідачем за результатами розгляду її скарги порушень з боку приватного нотаріуса ОСОБА_5 виявлено не було. Позивач вважає, що у зв’язку із допущеними порушеннями вимог законодавства України при посвідченні договору міни між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наявні підстави для притягнення третьої особи до дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що 11 жовтня 2017 року до ГТУЮ у Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_1 зі скаргою на дії приватного нотаріуса ОСОБА_5 Відповідачем для з’ясування обставин викладених в скарзі ОСОБА_1 було витребувано пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_5, з питань посвідчення нею договору міни, а також витребувано з нотаріального архіву копії документів, що стосувалися договору міни. За результатами розгляду отриманих матеріалів та скарги ОСОБА_1 відповідачем не було встановлено підстав для притягнення до відповідальності приватного нотаріуса ОСОБА_5

Так, відповідач зазначив, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 було встановлено, що станом на момент посвідчення приватним нотаріусом ОСОБА_5 договору міни між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чинним законодавством України було заборонено продавати або іншим способом відчужувати земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб. При цьому, на момент посвідчення договору міни, чинне законодавство України не містило визначення на що саме можливий обмін земельної ділянки та/або земельної часки (пай). Зазначає, що лише з 13.01.2007 чинним законодавством України було врегульовано питання міни земельної ділянки та земельної частки (пай) та визначено, що такий обмін можливий на іншу земельну ділянку.

Крім того, представники відповідача в судовому засіданні додатково вказали на те, що ГТУЮ у Запорізькій області, в межах наданих повноважень, здійснюється виключно перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. При цьому, відповідач не уповноважений накладати на третю особу дисциплінарне стягнення, оскільки приватний нотаріус ОСОБА_5 не перебуває у трудових відносинах з ГТУЮ у Запорізькій області.

В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач хибно стверджує про порушення нею вимог чинного законодавства України при посвідченні договору міни між її батьком ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначає, що на момент посвідчення нею нотаріальної дії обидві сторони мали повну дієздатність і свідомо виявили бажання укласти договір міни земельних ділянок на товар. При цьому, третя особа вказала не те, що на момент посвідчення нотаріальної дії у 2004 році ані Земельний кодекс України, ані Цивільний кодекс України, не містили заборони щодо можливості міни земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на товар. Зазначає, що відсутнє будь-яке судове рішення, яким було б визнано правочин з міни земельних ділянок недійсним.

Крім того, приватний нотаріус ОСОБА_5 вказала на те, що позовні вимоги про притягнення її до дисциплінарної відповідальності не ґрунтуються на приписах законодавства України, оскільки вона не перебуває у трудових відносинах з ГТУЮ у Запорізькій області, а є само зайнятою особою. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог, а справу розглядати без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12 серпня 2004 року приватним нотаріусом Веселівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 посвідчено два договори міни укладені між громадянином ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_7.

За умовами договорів міни ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обумовили обміняти належне нам на праві приватної власності наступне майно:

ОСОБА_6 – земельну ділянку №512 площею 5,9347 гектари, розташовану на території Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області (с. Матвіївка, Веселівського району, Запорізької області), на землях реформованого КСП «Іскра»; ОСОБА_7 – зерно ячменю третього класу в кількості 2,5 тони, що зберігається за адресою: с.Матвіївка, Веселівського району, Запорізької області, вул. Жовтня, буд.№31;

ОСОБА_6 - земельну ділянку №512 площею 6,0514 гектари, розташовану на території Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області (с. Матвіївка, Веселівського району, Запорізької області), на землях реформованого КСП «Іскра»; ОСОБА_7 – зерно ячменю третього класу в кількості 2,5 тони, що зберігається за адресою: с.Матвіївка, Веселівського району, Запорізької області, вул. Жовтня, буд.№31.

Вищевказані договори міни зареєстровано приватним нотаріусом Веселівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 в реєстрі за номером 838 та 840 відповідно.

Як встановлено щ матеріалів адміністративної справи, в подальшому за вищевказаними договорами міни громадянином ОСОБА_7 було оформлено право власності на земельні ділянки площею 5,9347 та 6,0514 гектари, розташовані на території Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області (с. Матвіївка, Веселівського району, Запорізької області), на землях реформованого КСП «Іскра».

Позивач, вважаючи, що приватним нотаріусом Веселівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 при посвідченні вищевказаних договорів міни було порушено вимоги чинного законодавства України, звернулась зі скаргою на такі дії приватного нотаріуса до ГТУЮ у Запорізькій області.

Листом від 10.11.2017 №Г-1333/05.17/09-35 відповідачем було надано відповідь на звернення ОСОБА_1

Позивач, вважаючи, що відповідь ГТУЮ у Запорізькій області не відповідає вимогам чинного законодавства України, а також вважаючи, що у відповідача наявні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного нотаріуса ОСОБА_5, звернулась з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до приписів ч.1 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України, суд вирішуючи заявлені позовні вимоги вважає за необхідне встановити наявність/відсутність у відповідача обов’язку за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного нотаріуса ОСОБА_5

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно приписів статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про нотаріат» Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період.

Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України (ч.6 ст.33 Закону України «Про нотаріат»).

Суд зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 №357/5 затверджено Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, який визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі – Порядок №357/5).

Відповідно до пункту 14 Порядку №357/5 перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.

Як встановлено із звернення ОСОБА_1 до ГТУЮ у Запорізькій області, позивач в обґрунтування підстав звернення посилалась на порушення приватним нотаріусом ОСОБА_5 вимог статей 14, 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, в частині неможливості посвідчення у 2004 році договорів міни земельної ділянки на товар.

Тобто, фактично позивач посилається на порушення приватним нотаріусом норм діючого законодавства при посвідченні договорів міни у 2004 році, що призвело до порушення її прав, як спадкоємиці ОСОБА_6

Зважаючи на викладене позивач та представник позивача вважають, що відповідач зобов’язаний був прийняти рішення про притягнення третьої особи до дисциплінарної відповідальності.

Суд зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5 затверджено Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі – Положення №1707/5).

Відповідно до пункту 3 Положення №1707/5 основними завданнями Головного територіального управління юстиції є:

реалізація державної правової політики, державної політики з питань банкрутства, у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації; забезпечення реалізації державної політики у сферах організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) здійснення досудового розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України;

внесення на розгляд Мін'юсту пропозицій щодо формування та реалізації політики у зазначених сферах;

забезпечення роботи нотаріату;

експертне забезпечення правосуддя;

протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (щодо нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об’єднань, суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових відносин));

здійснення в межах повноважень міжнародно-правового співробітництва.

Суд зазначає, що чинне законодавства України хоча і наділяє Міністерство юстиції України та його територіальні органи повноваженнями щодо здійснення контрольних функцій за діяльністю приватних нотаріусів, проте, чинним законодавством не передбачено повноважень таких органів вирішувати питання про притягнення приватного нотаріуса до дисциплінарної відповідальності, у зв’язку із порушеннями ним вимог чинного законодавства України.

Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, оскільки позивач займається незалежною професійною діяльністю як приватний нотаріус та не перебуває у трудових відносинах з ГТУЮ у Запорізькій області, відповідач не уповноважений вирішувати питання про притягнення приватного нотаріуса до дисциплінарної відповідальності, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.19 Конституції України.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Статтею 28 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії та/або іншої дії, покладеної на нотаріуса відповідно до закону, приватний нотаріус зобов’язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Приватний нотаріус не несе відповідальності по зобов'язаннях держави.

Мінімальний розмір страхової суми становить тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.

Тобто, приватний нотаріус, як особа яка здійснює незалежну професійно діяльність, самостійно несе відповідальність за шкоду заподіяну у наслідок вчинення нотаріальної дії.

Крім того, Законом України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Тобто, у разі якщо позивач вважає, що приватним нотаріусом ОСОБА_5 було порушено вимоги чинного законодавства України під час посвідчення договорів міни у 2004 році, а також такими діями було завдано шкоди її правам та інтересам, то ОСОБА_1 має право на оскарження такої нотаріальної дії в судовому порядку.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що порушення приватним нотаріусом вимог законодавства України під час вчинення нотаріальних дій може бути підставою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, за пунктом «е» частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про нотаріат» для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату.

Згідно пункту «е» ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України: неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного нотаріуса ОСОБА_5 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

У зв’язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (72302, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Франка, 178) до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 02891463), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус ОСОБА_5 (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул.Чекістів, 7/4), про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 20.03.2018.

Суддя М.С. Лазаренко