Постанова № 72972051, 22.03.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. Справа № 922/4508/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (вх. № 342Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2017 у справі № 922/4508/16 (постановлену суддею Яризько В.О. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенторі", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенторі", м. Харків

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2017 у справі №922/4508/16 затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Сенторі", визнано вимоги кредиторів, що були не задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Сенторі" погашеними, провадження у справі припинено. При цьому, суд першої інстанції, встановивши, що ліквідатором проведені всі необхідні дії по ліквідації банкрута та представлені суду ліквідаційні звіт та баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 4970,0 тис. грн., вважав за необхідне їх затвердити та припинити провадження у справі.

ПАТ КБ "ПриватБанк" з вказаною ухвалою господарського суду не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2017 по справі №922/4508/16 та ухвалити нове рішення, яким направити справу №922/4508/16 до суду першої інстанції для продовження ліквідаційної процедури.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на передчасність затвердження поданого звіту ліквідатора через те, що ліквідатор неповно та неналежно виконав заходи з пошуку майна боржника, а також невірно розподілив кошти, отримані від продажу дебіторської заборгованості. Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що ліквідатор повинен був вжити всіх необхідних заходів для виявлення, отримання та передачі до архівної установи фінансово-господарських та інших документів боржника від попередніх керівників ТОВ "Сенторі", однак вказаного не було здійснено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 поновлено ПАТ КБ "ПриватБанк" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2017 у справі № 922/4508/16. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2017 у справі №922/4508/16. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.03.2018, про що повідомлено учасників справи.

22.03.2018 з пропуском встановленого судом строку від Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області просить скасувати ухвалу та закрити провадження у справі (вх.№2426).

У судовому засіданні представник ПАТ КБ "ПриватБанк" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області підтримав апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ПАТ КБ "ПриватБанк" та Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

У грудні 2016 ліквідатор ТОВ «Сенторі» звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи банкрутство ТОВ «Сенторі» в порядку ст.ст. 11, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сенторі» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 02.03.2017 визнано ТОВ «Сенторі» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Бакрадзе К.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Сенторі» до якого включено вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 3200,00 грн. - до першої черги погашення, в сумі 3335774,33 грн. - до четвертої черги, в сумі 1090060,33 грн. - до шостої черги, а також включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Сенторі», як такі, що не є конкурсними, вимоги ТОВ «Провід Груп» у сумі 539000,00 грн. (шоста черга погашення); Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в сумі 1968,00 грн. (шоста черга погашення).

21.11.2017 прийнято оскаржувану ухвалу.

Відповідно до ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 46 Закону про банкрутство передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Таким чином, Законом про банкрутство передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити ліквідатору під час ліквідаційної процедури, та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідками всіх проведених ним дій під час ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення усіх заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Приймаючи оскаржувану ухвалу місцевим господарським судом зазначено, що ліквідатором були направлені запити до відповідних установ та встановлена відсутність майна у підприємства, що підтверджується відповідними довідками.

Ліквідатором на підставі наказів була проведена інвентаризація майна ТОВ "Сенторі", за результатами якої встановлено відсутність у боржника основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів у касі. При цьому, були виявлені грошові кошти на розрахунковому рахунку банкрута в сумі 1923,92 грн., дебіторська заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД", кредиторська заборгованість перед ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 4429034,66 грн., ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн., Київською ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області в розмірі 1968,00 грн.

Ліквідатором в ході ліквідаційної процедури була встановлена відсутність виконавчих проваджень, стороною за якими є банкрут; замовлено проведення незалежної оцінки виявленої дебіторської заборгованості, здійснено оцінку майна банкрута, яка відповідно до звіту про оцінку склала 500,00 грн. та укладено договір купівлі - продажу права вимоги.

Отримані від реалізації грошові кошти були направлені на часткове погашення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, закрито розрахункові рахунки банкрута, кошти в сумі 1923,92 грн., які знаходились на розрахунковому рахунку, були направлені на часткове погашення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство; знищена печатка ТОВ "Сенторі", документів, що відповідно до законодавства підлягають довгостроковому зберіганню та мають бути передані ліквідатором до архівної установи, не виявлено.

У результаті проведених ліквідатором дій залишок непогашених кредиторських вимог ТОВ "Сенторі" склав 4970002,66 грн., з яких: 4429034,66 грн. - перед ПАТ КБ "Приватбанк", 539000,00 грн. - перед ТОВ "Провід Групп", 1968,00 грн. - перед Київською ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області. У зв'язку з недостатністю у банкрута активів, ліквідатором був складений ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю в розмірі 4970,0 тис. грн.

Проте, вказані висновки місцевого господарського суду колегія суддів не може вважати такими, що зроблені при повному дослідженні обставин справи, а ліквідатором належним чином були виконані покладені на нього обов'язки щодо проведення ліквідаційної процедури, враховуючи таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону про банкрутство протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Так, у звіті від 12.09.2017 ліквідатор зазначав, що боржник не має можливості надати контролюючому органу первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку для призначення на проведення перевірки, внаслідок відсутності на підприємстві вказаних документів. За актом прийому - передачі від 16.08.2016 директором підприємства вказані документи ліквідаторові передані не були.

Колегія суддів зазначає, що лише констатація ліквідатором факту не передання йому керівником підприємства документів не може бути розцінена судом як доказ належного виконання ним своїх обов'язків. В даному випадку, на ліквідатора покладаються обов'язки щодо проведення активних дій для отримання необхідної документації у посадових осіб боржника, а у випадку їх втрати або неможливості отримання - для відновлення. Доказів вжиття ліквідатором боржника належних заходів, спрямованих розшук та встановлення місцезнаходження первинної документації боржника, матеріали справи не містять.

Необхідно також звернути увагу, що така бездіяльність Бакрадзе К.А. не може бути розцінена судом як добросовісне виконання покладених на неї ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків з урахуванням того, що вона до порушення справи про банкрутство виконувала обов'язки ліквідатора за рішенням загальних зборів засновників боржника про його ліквідацію.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону про банкрутство під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунку банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Як свідчать матеріали справи, 04.11.2016 ГУ ДФС у Харківській області на запит ліквідатора ТОВ «Сенторі» від 02.11.2016 надало інформацію щодо відкритих банківських рахунків ТОВ «Сенторі», згідно якої у боржника наявні відкриті рахунки в українській гривні у ПАТ КБ "Приватбанк" (№ № 26003050010954, 26001050008601, 26002050008741, 26046050002338, 26048050001683, 26050050004690) та дол. США (№26008050016373), в українській гривні у ФРівненське обласне УП АТ Ощад м. Рівне (№26006301954732) та Ф-я АТ «Укрексімбанк» (№26007000116086).

Вказані рахунки, згідно інформаційної довідки ГУ ДФС у Харківській області від 06.09.2017 (наданій на запит ліквідатора від 01.09.2017) закрито в період з 16.11.2016 по 16.03.2017. Про закриття вищевказаних рахунків відкритих у ПАТ КБ "Приватбанк" свідчать також довідки ПАТ КБ "Приватбанк". Разом з цим матеріали справи не містять довідки про закриття рахунку у ФРівненське обласне УП АТ Ощад м. Рівне.

Також, з довідок ПАТ КБ "Приватбанк" про закриття рахунків від 19.06.2017, 22.06.2016 та 24.06.2017 вбачається закриття 19.06.2017 транзитного рахунку №29246057044419, інформація про який взагалі не міститься у довідках ГУ ДФС у Харківській області.

Крім того, згідно довідки ГУ ДФС у Харківській області від 06.09.2017 рахунок №26007000116086 у філії АТ «Укрексімбанк» було закрито 16.11.2016. Проте, з довідки АТ «Укрексімбанк» від 09.08.2017 №21221-1171 вбачається, що вказаний рахунок закрито 09.08.2017.

Також, під час ліквідаційної процедури ліквідатором на поточному рахунку боржника в Приватбанку були виявлені кошти в сумі 1923,92 грн., які на час подання заяви про порушення справи про банкрутство були відсутні. При цьому, джерело походження вказаних коштів за наявними в матеріалах справи даними встановити неможливо, оскільки виписка по банківському рахунку надана лише за період з 08.06.2017 по 13.06.2017. В той же час, відомостей про рух коштів на цьому рахунку боржника за час ліквідаційної процедури (тобто з 02.03.2017) ліквідатором не надано.

Вищевказане свідчить про наявність суперечливих даних щодо банківських рахунків банкрута в матеріалах справи, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Окрім того, з довідки ГУ ДФС у Харківській області від 06.09.2017 вбачається, що ТОВ «Сенторі» 09.06.2017 (тобто під час ліквідаційної процедури) було відкрито новий рахунок № 26005000343001 у ПАТ «АКБ «Конкорд» (у валюті рахунку долар США., євро та українська гривня), який закрито 04.09.2017. Матеріали справи не містять доказів в обґрунтування підстав та мети відкриття вказаного рахунку під час ліквідаційної процедури.

У справі також відсутні відомості про рух коштів на банківських рахунках, які були відкриті під час ліквідаційної процедури.

Таким чином, в порушення вимог ч. 7 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатором в ліквідаційній процедурі не тільки використовувалось декілька рахунків банкрута, а й було відкрито новий, відомості про рух коштів на яких в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює повноцінну перевірку надходження та використання коштів банкрута ліквідатором.

Слушними колегія суддів вважає доводи банку щодо порушення порядку задоволення вимог кредиторів, передбаченого ст. 45 Закону про банкрутство.

Так, на рахунку боржника в Приватбанку станом на 12.06.2017 були залишки коштів у загальній сумі 2423,92 грн., в тому числі 500 грн., які були отримані від ТОВ "Престон" як оплата згідно договору купівлі-продажу права вимоги від 08.06.2017. Вказані кошти (2423,92 грн.) були спрямовані на оплату винагороди та відшкодування витрат ліквідатору.

При цьому, матеріали справи не дають можливість визначити, в якому розмірі та ким встановлена винагорода ліквідатору та на погашення яких витрат були направлені кошти.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство у першу чергу підлягають задоволенню, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги (ч. 3 ст. 45 Закону про банкрутство).

Згідно ухвали господарського суду Харківської області від 07.06.2017 витрати ПАТ КБ "Приватбанк" зі сплати судового збору у розмірі 3200 грн. було включено до першої черги задоволення вимог кредиторів. Проте вказаний кредитор не отримав відповідного пропорційного задоволення своїх вимог першої черги від коштів, які були акумульовані на рахунку банкрута, а всі кошти були спрямовані лише на оплату винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у ліквідаційній процедурі, правомірність яких не було підтверджено.

Крім того, згідно ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу зазначив, що ліквідатором були направлені запити до установ з метою виявлення майна та згідно відповідей реєструючи органів встановлена відсутність майна у боржника.

Проте, такі доводи місцевого господарського суду є передчасними, з огляду на таке.

Дійсно матеріали справи містять відповіді:

- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2016 на запит від 14.11.2016, згідно якої ТОВ «Сенторі» станом на 30.09.2016 відсутнє серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10% і більше статутного капіталу);

- Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області від 10.11.2016 на запит від 08.11.2016, згідно якої у регіонального відділення відсутня інформації стосовно об'єктів державного майна, які знаходяться в оперативному віданні ТОВ «Сенторі»;

- Регіонального сервісного центру МВС у Харківській області від 10.11.2016 про відсутність на автоматизованому обліку РСЦ МВС України в Харківській області та державному реєстру МВС України транспортних засобів за ТОВ «Сенторі»;

- Харківської митниці ДФС від 08.11.2016 на запит від 03.11.2016, згідно якої ТОВ «Сенторі» не внесено до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами та відсутня інформація про заборгованість по сплаті обов'язкових митних платежів в митниці.

- Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 10.11.2016 на запит від 07.11.2016, згідно якої заборгованість перед Фондом зі сплати страхових внесків станом на 10.11.2016 за ТОВ «Сенторі» відсутня;

- Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 18.11.2016 на запит від 02.11.2016, в якій повідомлялось, що в управлінні станом на 29.12.2012 не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельні ділянки за ТОВ «Сенторі».

- роздруківку запиту та відповіді про відсутність інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з сайту Мінюсту України по ТОВ «Сенторі» від 22.10.2016.

Однак, зазначені відповіді були надані на запити, які направлялись головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) до звернення з заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст. 111 ЦК України. Інформації з відповідних установ станом на час проведення ліквідаційної процедури матеріали справи не містять.

Роздруківки відомостей з реєстру Держархбудінспекції, відомостей з Регістрової книги суден 2016 року Регістру судноплавства України надані ліквідатором до суду 02.03.2017 і зроблені 04.01.2017 та 10.01.2017 відповідно, тобто станом до постановлення ухвали про порушення справи банкрутство (від 19.01.2017). Також 02.03.2017 ліквідатором було надано роздруківки відомостей з реєстру повітряних суден України, відомостей з реєстру цивільних повітряних суден, відомостей з реєстру України топографії інтегральних мікросхем, відомостей з реєстру організацій колективного управління, відомостей з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, відомостей з державного реєстру патентів України на промислові зразки, відомостей з реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, відомостей з державного реєстру патентів України на корисні моделі, відомостей з державного реєстру патентів України на винаходи, які зроблені 30.01.2017, до ухвалення постанови про визнання боржником банкрутом.

Після прийняття постанови господарським судом Харківської області від 02.03.2017 та призначення ліквідатором банкрута Бакрадзе К.А., нею в підтвердження здійснення заходів щодо розшуку та виявлення майна банкрута надано лише копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.09.2017 та роздруківку відомостей з Автоматизованого банку парку вантажних вагонів країн СНД про те, що на ТОВ «Сенторі» не зареєстровано вантажних вагонів від 18.09.2017.

Крім того, лише 28.11.2017, тобто вже після постановлення оскаржуваної ухвали до господарського суду було надано клопотання про долучення до матеріалів справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника.

Вказане свідчить про те, що під час проведення процедури ліквідації ліквідатором не здійснювались заходи спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута.

Слушними також колегія суддів вважає доводи банку щодо не надання ліквідатором відповідей компетентних органів щодо об'єктів котлонагляду, підйомних споруд та котлів у боржника; наявності у боржника великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води; а також чи перебуває боржник на обліку як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, не відповідають обставинам справи посилання суду першої інстанції про встановлення ліквідатором в ході ліквідаційної процедури відсутності виконавчих проваджень.

Так, у звіті від 12.09.2017 ліквідатор зазначив, що ним було отримано витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, відповідно до якого, щодо боржника не відкрито виконавчі провадження. В той же час, в матеріалах справи наявна роздруківка з єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, зроблена 01.02.2017.

Проте, згідно матеріалів справи 30.03.2017 державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ у Харківській області на підставі п. 8 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №820/6241/16, виданим 25.01.2017 Харківським окружним адміністративним судом у справі про стягнення податкового боргу в сумі 8859,50грн., стягувачем за яким є Сарненська ОДПІ ГУДФС у Рівненській області.

Окрім того, в матеріалах справи відсутній акт знищення печатки банкрута, про який зазначено в оскаржуваній ухвалі.

Колегія суддів зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів за наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте за вказаних вище обставин, висновок суду першої інстанції про затвердження звіту та ліквідаційного балансу колегія суддів вважає передчасним.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ Комерційний Банк "ПриватБанк" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 21.11.2017 у справі № 922/4508/16 скасуванню.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2017 у справі №922/4508/16 скасувати.

Справу № 922/4508/16 передати на розгляд господарського суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.03.18

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.