Постанова № 72971992, 22.03.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. Справа № 909/1121/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Матущака О.І.

суддів Кравчук Н.М.

ОСОБА_1

при секретарю судового засідання: Грабовського В.В.

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_2 – згідно договору про надання правової допомоги від 14.02.2018 р.;

відповідача: ОСОБА_3 – за довіреністю №08-ю-09/2390 від 14.12.2017 р.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Баланс – інвест-плюс” м.Чернівці б/н від 18.12.2017 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 р.

у справі №909/1121/16

за позовом приватного підприємства “Баланс – інвест-плюс” м.Чернівці

до відповідача ОСОБА_4 автомобільних доріг в Івано-Франківській області м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 1 167 643, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 р. (суддя П.Я.Матуляк) відмовлено у задоволенні позову повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що наявний в матеріалах справи акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, який підписаний в односторонньому порядку підрядником, не є належним доказом, що підтверджує реальне виконання вказаних у ньому підрядних робіт за відповідним договором, прийняття таких робіт відповідачем, та настання обов'язку з оплати робіт.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що враховуючи умови договору, що стосуються строків оплати за виконані роботи на об’єкті з будівництва мостового переходу, відповідач повинен був здійснити оплату за виконані підрядні роботи в строк до 07.12.2013 р. ОСОБА_2 стверджує, що факт виконання спірних робіт підтверджується актом вибіркових контрольних обмірів та обстеження фактично виконаних будівельних робіт від 02.06.2015 р. та акта перевірки об'ємів виконаних робіт на об'єкті з будівництва мостового переходу на км 103+555 автомобільної дороги державного значення Стрий-Івано-Франкївськ-Чернівці-Мамалига від 17.02.2017 р., складений комісією з представників замовника, підрядника та ПП «Баланс-Інвест-Плюс». Скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги наявність вказаних актів, що є беззаперечними доказами виконаних робіт.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, експертом не визначено відповідність обсягів будівельних робіт, зазначених у спірному акті, фактично виконаним роботам, а згідно документальних даних експертом встановлено, що обсяги будівельних робіт, зазначених у спірному акті, не відповідають фактично виконаним роботам. При цьому, відповідач вважає, що судом першої інстанції правомірно не взято до уваги дані акту перевірки об'ємів виконаних робіт від 17.02.2017 р., оскільки станом на момент підписання акту юридична особа підрядника, яка підписала акт, була припинена, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач вважає, що суд також обґрунтовано вказав про неналежність доказу - акту вибіркових контрольних обмірів від 02.06.2015 р.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, 18.08.2008 р. між ОСОБА_4 автомобільних доріг в Івано-Франківській області (замовник) та ЗАТ «Трансмост»(підрядник) укладено договір №266.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1. 3.1, 5.1, 5.2, 19.2 вказаного договору, замовник зобов’язується доручити, а підрядник - виконати роботи по будівництву мостового переходу на км 103+555 автомобільної дороги державного значення Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига.

Вартість робіт, що доручені для виконання підряднику у 2008 році - 20500000,00грн., кінцевий строк закінчення робіт - грудень 2008 року (грудень 2013 року згідно укладеної між сторонами додаткової угоди №8 до спірного договору).

Розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно з актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Замовник розглядає і підписує або не підписує з обґрунтуванням причин довідку і акт протягом 3-х робочих днів з моменту пред’явлення їх підрядником і проводить оплату робіт в строк до одного місяця з моменту підписання.

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Термін дії договору - до повного виконання зобов’язань сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, додатковими угодами №1- №10 сторонами вносилися зміни до договору в частині вартості та фінансування робіт, строків виконання робіт та ін. Крім того, згідно додаткової угоди №5 до спірного договору замінено підрядника - ЗАТ «Трансмост» його правонаступником - ТОВ «Трансмост».

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, у період з грудня 2008 року по грудень 2011 року підрядником виконано, а відповідачем - оплачено підрядні роботи на загальну суму 63914613,00грн. Підрядні роботи згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (датованого 31.10.2013) на загальну суму 1618327,2грн. замовником не оплачено та не підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року та довідку про вартість робіт за листопад 2013 року.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2015 р. ТОВ «Трансмост» визнано банкрутом.

Матеріалами справи підтверджується що 05.10.2015 р. приватним виконавчим кодифікаційним підприємством «Фінансовий економічний союз» на підставі договору №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні придбано у власність дебіторську заборгованість, зокрема, заборгованість ОСОБА_4 автомобільних доріг в Івано-Франківській області у розмірі 1167643.20грн.

В подальшому згідно договору про відступлення права вимоги №27/11 від 27.11.2015 р., позивач став кредитором за вказаною дебіторською заборгованістю.

26.09.2016 р. позивачем на адресу відповідача направлено лист №.№26/09/16 з вимогою оплати вартості виконаних підрядником робіт за спірним договором на загальну суму 1167643,20грн.

У відповідь на зазначений лист відповідач відмовився від оплати у зв’язку з тим, що підрядник у період грудень 2011 - листопад 2013 років не повідомляв відповідача про здачу виконаних у грудні 2011 року робіт, а також пропуском позовної давності щодо такої вимоги.

Таким чином, предметом позову є вимога позивача про оплату вартості виконаних підрядником робіт за договором №266 від 18.08.2008 р. у розмірі 1167643,00грн. на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Відповідно до ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст.ст. 837, 882, 875 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, підрядні роботи згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (датованого 31.10.2013) на загальну суму 1618327,2 грн. замовником не оплачено та не підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року та довідку про вартість робіт за листопад 2013 року.

При цьому, судом також встановлено, що у період грудень 2011 - листопад 2013 років підрядник не повідомляв відповідача про здачу виконаних у грудні 2011 року робіт.

З метою встановлення факту реального проведення робіт за спірним актом та на зазначену у ньому загальну вартість робіт ухвалою суду від 11.04.2017 р. в межах даної справи призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз.

10.11.2017 р. до суду повернулися матеріали справи із висновком експерта №8919 від 08.11.2017 р. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи(вх.№11956/17 від 10.11.2017 р.).

Згідно висновку експерта №8919 від 08.11.2017 р. встановлено, що визначити відповідність обсягів будівельних робіт, зазначених у акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року згідно договору №266 від 18.08.2008 р. на суму 1618323,2 грн. зі зворотними сумами 450684,00 грн. по будівництву мостового переходу на км 103+555 автомобільної дороги Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига фактично виконаним роботам та обсяг фактично виконаних робіт за результатами обстеження не вбачається можливим, оскільки місце ведення робіт в межах будівництва в спірному акті не зазначено (відсутнє посилання на нумерацію осей, де виконувались роботи) та за фактом під час огляду виконувались будівельні роботи іншою підрядною організацією, направлені на закінчення будівництва; згідно документальних даних обсяги будівельних робіт, зазначених у акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року згідно договору №266 від 18.08.2008 р. на суму 1618323,2грн. зі зворотними сумами 450684,00 грн. по будівництву мостового переходу на км 103+555 автомобільної дороги Стрий-Твано-Франківськ-Чернівці-Мамалига, не відповідають фактично виконаним роботам.

Також експерт зазначив, що згідно документальних даних обсяги фактично виконаних будівельних робіт містить акт перевірки об'ємів виконаних робіт на об'єкті з будівництва мостового переходу на км 103+555 автомобільної дороги державного значення Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига від 17.02.2017 р., складений комісією з представників замовника, підрядника та ПП «Баланс-Інвест-Плюс». Вважається можливим прийняти дані зазначеного акту за виконані обсяги, оскільки: кошторисною документацією передбачено виконання робіт, що досліджуються; виробнича документація підрядника містить переліки та обсяги робіт, подібні до досліджуваних; виконання робіт з демонтажу технологічного мосту підтверджується актом від 28.02.2012 р.; термін виконання робіт частково співпадає з даними виробничої документації та датою складання акту від 28.02.2012 р.; загальний обсяг виконаних робіт з урахуванням робіт та обсягів, які містяться в попередніх (не спірних) актах КБ-2в, не перевищує обсяг, передбачений кошторисною документацією (після врахування спірних робіт залишаються певні об'єми до наступного виконання); перелік робіт погоджений в двосторонньому порядку - замовником та підрядником.

При цьому, експерт також вказав на те, що визначити відповідність вартості фактично виконаних будівельних робіт, визначеної в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року згідно договору №266 від 18.08.2008 р. на суму 1618323,2 грн. зі зворотними сумами 450684,00 грн. по будівництву мостового переходу на км 103+555 автомобільної дороги Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига, розрахункам договірної ціни, яка діяла на момент виконання робіт та яка їх фактична вартість на момент виконання за результатами обстеження, не вбачається можливим, оскільки не можливо визначити обсяги виконаних робіт, які є складовою частиною вартості; вартість фактично виконаних будівельних робіт, визначена в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року згідно договору №266 від 18.08.2008 р. на суму 1618323,2 грн. зі зворотними сумами 450684,00 грн. по будівництву мостового переходу на км 103+555 автомобільної дороги Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалиґа за документальними даними не відповідає розрахункам договірної ціни, яка діяла на момент виконання робіт, оскільки обсяги по окремих видах робіт, в порівнянні з даними акту від 17.02.2017 р., завищено (обсяги є складовою частиною вартості робіт).

Вартість фактично виконаних робіт, що містяться в акті від 17.02.2017 р., з врахуванням умов, які детально описані в дослідницькій частині, становить 1481845,20 грн з ПДВ, в тому числі зворотні суми в розмірі 311600,40 грн з ПДВ (259667 грн без ПДВ).

У вказаному висновку також зазначено, що інформація торгівельних мереж будівельних матеріалів на грудень місяць 2011 року в регіоні, де виконувались будівельні роботи, станом на час складання висновку відсутня, у зв'язку з чим унеможливлюється виконання порівняння вартості матеріалів від розбирання (зворотні матеріали), визначені в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року згідно договору №266 від 18,08.2008 р. на суму 1618323,2грн. зі зворотними сумами 450684,00 грн. по будівництву мостового переходу на км 103+555 автомобільної дороги Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига, з цінами, що діяли станом на грудень місяць 2011 року. Проте, існує вартість будівельних матеріалів, визначена відомостями ресурсів до локальних кошторисів, які покладено в основу додаткових угод №5 та №6 до договору підряду, що відображають ціни станом на 2011 рік. В порівнянні із зазначеними даними поточна ціна одиниць виміру не перевищує визначену додатковими угодами №5 та №6 та є меншою за договірну приблизно на 50%.

Експерт у висновку зазначив, що визначити відповідність результатів фактично виконаних робіт вимогам проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил та договору №266 від 18.08.2008 р. не вбачається можливим, оскільки безпосередньо експертом не виконувався технічний нагляд, не здійснювалось спостереження за процесом будівництва мостового переходу та, окрім того, під час проведення візуального огляду на об'єкті - мостовому переході - виконувались будівельні роботи іншою підрядною організацією, направлені на закінчення будівництва.

Відтак, за результатами обстеження експертом не визначено відповідність обсягів будівельних робіт, зазначених у спірному акті, фактично виконаним роботам, а згідно документальних даних експертом встановлено, що обсяги будівельних робіт, зазначених у спірному акті, не відповідають фактично виконаним роботам.

Щодо тверджень апелянта про те, що згідно висновку експерта вважається за можливе прийняти дані акту перевірки об’ємів виконаних робіт від 17.02.2017 р., то судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що такий акт підписаний представниками підрядника, в той час як згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.02.2017 р. здійснено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Тобто, на момент підписання спірного акта представником підрядника підприємство-підрядник було припинено.

При цьому, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що зазначений акт суперечить висновку експерта, яким не визначено відповідність обсягів будівельних робіт, зазначених у спірному акті, фактично виконаним роботам.

Відтак, зважаючи на той факт, що відповідач заперечує наявність повноважень представника замовника на підписання вказаного акта, а позивачем не подано доказів наявності у представника замовника таких повноважень, вказаний акт не може бути належним та допустимим доказом у справі, а відповідно підставою для здійснення відповідачем оплати згідно акта приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2011 року.

Колегія суддів вважає також правомірною позицію суду першої інстанції щодо відхилення як належного та допустимого доказу для здійснення оплати акту вибіркових контрольних обмірів та обстеження фактично виконаних будівельних робіт від 02.06.2015 р.

Інші докази, які б підтверджували факт виконання підрядником робіт у грудні 2011 року згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року та на вказану у цьому акті суму в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта, виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (вказаної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02.10.2012 у справі № 23/236).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наявний в матеріалах справи акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, який підписаний в односторонньому порядку підрядником, не є належним доказом, що підтверджує реальне виконання вказаних у ньому підрядних робіт за відповідним договором, прийняття таких робіт відповідачем, та настання обов'язку з оплати робіт.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого господарського суду, а тому оспорюване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (відповідачем).

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 р. у справі

№ 909/1121/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації приватного підприємства “Баланс – інвест-плюс” без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції в порядку та строки, визначені ст.ст. 288, 289, 291 ГПК України.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.03.2018 р.

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді Н.М. Кравчук

ОСОБА_1