Рішення № 72971480, 20.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/164/18

за позовом : Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ";

до відповідача: ОСОБА_1 організація „Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України”;

про стягнення 20 714,11 грн.;

суддя Гут С. Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2С- - за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_3Г- за довіреністю;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ"(далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 організації „Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України” (далі-Відповідач) 17077,04грн.- сума основного боргу, 332,36 грн.- 3% річних, 1915,38 грн.-пені, 1389,33 грн.- інфляційних витрат за неналажне виконання договірих відносин за використання природного газу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2018р. відкрито провадження у справі №916/164/18 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.Судове засідання по суті призначено на 06.03.2018 р. о 10:00год.

06.03.2018р. за вх.ГСОО№5567/18 Відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме: належним чином засвідчених копій платіжних доручень про сплату суми основного боргу. Оригінали платіжних доручень були надані суду для огляду у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2018р.справу було відкладено на 20.03.2018 р.,о 09:30год.

Позивач позовні вимоги підтримує частково, просить суд стягнути з Відповідача лише штрафні санкції та судові витрати в зв`язку з тим, що представник відповідача суму основного боргу сплатив у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.04.2016р. між Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" (позивач, Оператор ГРМ) та ОСОБА_1 організацією „Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України” (відповідач, Споживач) було укладено договір №008772 від 01.04.2016р. розподілу природного газу (далі Договір), який є договором приєднання, що був укладений на невизначений строк.

Листом від 28.02.2017 р.N65 Споживач просив приєднати Договір №000179 до Договору №008772.

Між Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" (позивач, Оператор ГРМ) та ОСОБА_1 організацією „Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України” (відповідач, Споживач) було укладено договір №008772 від 01.03.2017р. розподілу природного газу (далі Договір),який є договором приєднання, що був укладений на невизначений строк.

Відповідно до п.2.1.Договору Оператор ГРМ зобовязується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу,а споживач зобовязується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі,строки та порядку,визначені цим договором.

Оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ. (п.п. 6.1., 6.3., 6.4. договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати за договором він сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.8.2. договору).

Відповідно до п.12.1. договору договір укладається на невизначений строк.

Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови договору щодо розподілу газу, а саме у листопаді 2016р.- 6,696 тис.куб.м.газу на суму 3115,25, у грудні 2016р. – 5,877 тис.куб.м. газу на суму 2734,21грн., у січні 2017р. – 8,099 тис.куб.м. газу на суму 3587,21грн., у лютому 2017р. – 5,522 тис.куб.м. газу на суму 2445,80грн., у березні 2017р. – 3,943 тис.куб.м. газу на суму 1746,43грн., у квітні 2017р. – 5,342 тис.куб.м. газу на суму 2366,08грн.,у травні 2017р. – 3,319 тис.куб.м. газу на суму 1470,05 грн., у червні 2017р. – 0,752 тис.куб.м. газу на суму 333,07грн., у вересні 2017р. – 2,505 тис.куб.м. газу на суму 1109,52грн., у жовтні 2017р. – 5,520 тис.куб.м. газу на суму 2444,92грн., що підтверджується актами приймання-передачі (копії наявні в матеріалах справи), однак відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг розподілу газу.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо своєчасної оплати, позивач нарахував останньому 332,36грн. - 3% річних, 1915,38грн.- пені, 1389,33 грн.- інфляційних витрат.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 14869,91грн. у тому числі 12541,14грн. - основного боргу, 149,63 грн.- 3% річних, 1307,61 грн. - пені, 688,53 грн.- інфляційних витрат.

Відповідач позовні вимоги визнає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №008853 розподілу природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а відповідач зобов’язався прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначених договором

Оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ. (п.п. 6.1., 6.3., 6.4. договору).

Однак відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг розподілу газу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідачем після подачі позову було сплачено суму основного боргу в розмірі 17077,04 грн., що підтверджуються копіями платіжних доручень.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідач за надані позивачем послуги розподілу природного газу розрахувався, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17077,04 грн., підлягають закриттю.

Щодо стягнення з відповідача 1915,38 грн. пені слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, виходячи з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені Позивача з листопада 2016року по листопад 2017 року на суму 1915,38 грн., вважає його правильним .

Щодо стягнення з відповідача 332,36грн.- 3% річних, 1389,33грн.- інфляційних витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його правильним, а вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 332,36грн є. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних витрат, суд вважає його правильним, а вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 1389,33грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 організації „Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України” 332,36грн- 3% річних, 1915,38 грн.- пені, та 1389,33 грн.- інфляційних витрат, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі N916/164/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ до ОСОБА_1 організації „Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України” про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 17077,04грн.- закрити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208 р/р26001121611 в ПАТ „Марфін Банк” МФО 328168) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) недооплачений судовий збір у розмірі 162 (сто шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 організації „Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України”(65044 м.Одеса,Французький бульвар, 27 Код ЄДРПОУ 02942373) на користь Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208 р/р26001121611 в ПАТ „Марфін Банк” МФО 328168) 332,36 грн -. 3% річних, 1915,38 грн.- пені, та 1389,33 грн. - інфляційних витрат та судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 26 березня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут