Ухвала суду № 72971120, 22.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.03.2018Справа № 910/22392/13

За заявоюПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"пророз'яснення ухвали суду у справі №910/22392/13за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мол Інвест"простягнення заборгованості за Кредитним договором №39ВД від 03.08.2007Суддя Бойко Р.В.

при секретарі судового засідання: Бариновій О.І.

за участю представників сторін:

від позивача:Кокольський С.І.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мол Інвест" про стягнення заборгованості за Кредитним договором №39ВД від 03.08.2007.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі №910/22392/13 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мол Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" строкову заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 18 288 000,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014, складало 146 175 984,00 грн., прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 140 000,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014, складало 1 119 020,00 грн., строкову заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 143 328,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014, складало 1 145 627,89 грн., прострочену заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 083 637,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014, складало 8 661 517,01 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 44 877,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014, складало 358 705,69 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 7 138,74 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014, складало 57 059,95 грн., 3 % річних в загальному розмірі 13 677,97 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014, складало 109 328,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 788,72 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі №910/22392/13 на стадії виконання судового рішення було затверджено мирову угоду сторін.

01.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача (стягувача) надійшла заява про роз'яснення ухвали господарського суду міста Києва від 06.08.2014, за змістом якої заявник просив роз'яснити ухвалу суду від 06.08.2014 щодо питання: чи являється зверненням стягнення на предмет іпотеки погашення ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості за кредитним договором №39ВД від 03.08.2007 прийняттям у власність предмету іпотеки (торгово-розважальний центр) згідно затвердженої такою ухвалою суду мирової угоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2018 розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про роз'яснення ухвали суду призначено в судовому засіданні на 22.03.2018.

В судове засідання представник заявника (позивача) з'явився, подану заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

В судове засідання в якості вільного слухача з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент інвест - 2", яке в свою чергу було засновником відповідача (ТОВ "Мега Мол Інвест"), повідомив суд про те, що ТОВ "Мега Мол Інвест" з 03.11.2015 є припиненим шляхом ліквідації, на підтвердження чого надав відповідні документи.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

В даному випадку, предметом роз'яснення за заявою позивача є ухвала господарського суду міста Києва від 06.08.2014 якою було затверджено укладену між сторонами мирову угоду №2 на стадії виконання рішення суду.

У відповідності до змісту вказаної мирової угоди сторонами було погоджено, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03.08.2007 №39ВД, що відповідає стягнутій рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі №910/22392/13 сумі, відповідач передає у власність позивача в т.ч. майно, яке було предметом забезпечення виконання вказаного кредитного договору згідно іпотечного договору від 31.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстровим №1683, а саме: торгово-розважальний центр загальною площею 61 350,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 74.

При цьому, в п. 2.7 відповідної мирової угоди сторонами було погоджено, що з моменту переходу до позивача права власності на вказане майно іпотечний договір від 31.08.2009, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстровим №1683, вважатиметься припиненим.

За змістом ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

З огляду на викладені положення та враховуючи, що іпотека за своєю правовою природою є речовим правом на чуже майно, реалізація якого кредитором за основним зобов'язанням зумовлює задоволення його вимог до боржника, слід дійти висновку, що будь-які дії, не забороні законом, наслідком яких є задоволення вимог кредитора до боржника за рахунок нерухомого майна, переданого в забезпечення відповідних вимог (як в судовому, так і позасудовому порядку), є по своїй суті зверненням стягнення на таке майно.

Більш того, у відповідності до частин 1, 2 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Тобто, визначення в даному випадку сторонами в умовах затвердженої судом мирової угоди порядку виконання зобов'язання відповідача за кредитним договором від 03.08.2007 №39ВД шляхом передачі у власність позивача предмету іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2009, укладеним на забезпечення виконання такого кредитного договору, є по своїй суті укладенням договору про задоволення вимог іпотекодержателя в розумінні положень ст.ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", яким визначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття позивачем права власності на нього.

Із наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №28939183 від 03.11.2014 вбачається, що 24.10.2014 на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі №910/22392/13 за позивачем було зареєстровано право власності на торгово-розважальний центр загальною площею 61 350,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 74.

Відтак, має місце фактичного виконання укладеної між сторонами та затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі №910/22392/13 мирової угоди №2 щодо звернення стягнення на майно та визнання на нього права власності за позивачем в рахунок задоволення вимог останнього до відповідача за кредитним договором від 03.08.2007 №39ВД.

Тобто, ухвала господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі №910/22392/13 в заявленій до роз'яснення частині є виконаною.

Більш того, із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що з 03.11.2015 відповідач (ТОВ "Мега Мол Інвест") припинений шляхом його ліквідації, що в свою чергу свідчить про припинення всіх зобов'язань останнього (в т.ч. визначених ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі №910/22392/13).

Отже, враховуючи те, що за змістом ч. 2 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України роз'яснення судового рішення (в т.ч. ухвали суду) допускається виключно у випадку коли таке рішення ще не виконано, та встановлені судом обставини фактичного виконання ухвали господарського суду міста Києва від 06.08.2014 (в т.ч. за наслідками звернення стягнення позивачем на предмет іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2009) правові підстави для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про роз'яснення останньої відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 232-235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про роз'яснення ухвали господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі №910/2239213 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Повний текст складено 26.03.2018.

Суддя Р.В. Бойко