Постанова № 72969662, 06.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/313/18 Справа № 188/253/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Курочкіна О. М. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 14 вересня 2015 року о 10 год. 20 хв. відповідач, керуючи автомобілем марки Део-Ланос, не вибрав безпечної дистанції руху та не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода Фабія під керуванням батька позивача - ОСОБА_4. В результаті цієї ДТП обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року, яка набрала чинності 17.10.2015 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення. На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ТДВ «Страхове товариство «Домінанта». Позивач у вересні 2015 року звернувся до Павлоградського представництва ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» із письмовою заявою про відшкодування спричиненої шкоди належному йому транспортному засобу внаслідок ДТП, скоєної за вини відповідача під час керування забезпеченим транспортним засобом, та виконав всі дії визначені представниками страхової компанії для здійснення страховиком відшкодування. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження позивачу, як власнику автомобіля Шкода-Фабія, спричинено матеріальну шкоду в розмірі 28591,76 грн., а вартість відновлювального ремонту належного транспортного засобу складає 43018,44 грн. Належний позивачу транспортний засіб перебуває на технічному обслуговуванні приватного підприємства «Автоінтерсервіс», позивач отримав розрахунок відновлювального ремонту належного йому автомобіля на суму 35205,12 грн., що є реальними збитками. 26.08.2016 року на користь ПП "Автоінтерсервіс" третьою особою було перераховано в якості відшкодування 4730,07 грн. Позивач вважає, що вартість реальних збитків причинених йому пошкодженням транспортного засобу в результаті ДТП складає 38288,37 грн., виходячи із суми вартості відновлювального ремонту, встановленої за висновком автотоварознавця, але не меншу ніж 30475,05 грн., враховуючи встановлений центром обслуговування належного йому транспортного засобу розмір реальних збитків, з відрахування отриманого страхового відшкодуванні. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (реальні збитки) в розмірі 38788,37 грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., витрати понесені за правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. та сплату судового збору (а.с. 115-117).

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в сумі 30475,05 грн., моральну шкоду в сумі 3000,00 грн. та судові витрати в сумі 6102.40 грн., які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 1102,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовою розпискою на аркуші справи 249 та поштовим повідомленням про вручення судової повістки третій особі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржуване рішення скасувати з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що постановою Петропавлівського районного суду від 07.10.2015 року у справі № 188/1326/15-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340,00 грн.; постанова набрала чинності (а.с. 7).

Вказаною вище постановою встановлено, що 14.09.2015 року о 10 год. 20 хвил. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Део Ланос н/з НОМЕР_6, рухаючись по вул. Дніпровській в м. Павлограді на перехресті з вул. Іскровська не вибрав безпечної дистанції руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода-Фабія н/з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався попереду та зупинився на заборонений сигнал світлофора. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Автомобіль Шкода-Фабія н/з НОМЕР_3 зареєстрований за позивачем, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 6).

На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», що підтверджується відповідним полісом №АІ/4715052 обов»язкового страхування цтвільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 07.12.2014 року до 06.12.2015 року (а.с. 133).

Пунктами 4, 5 вказаного полісу передбачено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю, складає 100000,0 грн., за шкоду, заподіяну майну, - 50000,0 грн.; франшиза дорівнює нулю.

Позивач вчасно та належним чином повідомив ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про вищевказаний страховий випадок. У повідомленні про страхове відшкодування зазначено про пошкодження на автомобілі позивача кришки багажника та заднього бампера (а.с. 134 - 137).

24.09.2015 року спеціалістом ТОВ «Експертум-АВЕ» на замовлення ТДВ «СК «Домінантна» було проведено огляд автомобіля Skoda Fabia н/з НОМЕР_3 у присутності позивача, що стверджується відповідним протоколом на а.с. 144 - 147, який інформації про зауваження чи заперечення позивача не містить. Згідно вказаного протоколу огляду, у зв»язку з ДТП від 14.09.2015 року автомобіль позивача зазнав наступних пошкоджень: бампер задній - зміщено, счесано, холдинг заднього бампера - счесано, кришка багажника - деформовано, вм'ятина, підлога багажника - деформовано, підсилювач бампера - вигнуто.

Відповідно до звіту №14754 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Skoda Fabia н/з НОМЕР_3 від 01.11.2015 року, складеного оцінювачем ТОВ «Експертум-АВЕ» на замовлення ТДВ «СК «Домінантна» на підставі вищевказаного протоколу огляду від 24.09.2015 року, матеріальний збиток, завданий власнику КТЗ Skoda Fabia н/з НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження у ДТП, що відбулась 14.09.2015 року, з урахуванням ПДВ складає 5676,09 грн. та без врахування ПДВ - 4730,07 грн., вартість відновлювального ремонту - 5676,09 грн., ринкова вартість автомобіля на дату оцінки - 141258,85 грн. (а.с. 138 - 148).

26 серпня 2016 року на рахунок ПП «Автоінтерсервіс» для оплати ремонту автомобіля позивача, ТДВ «СК «Домінантна» перераховано страхове відшкодування в розмірі 4730,07 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №440 від 26.08.2016 року та визнано позивачем (а.с. 149).

Крім того, ТДВ «СК «Домінантна» було сплачено позивачу пеню в розмірі 1105,16 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1099 від 07.09.2016 року на визнається позивачем (а.с. 150).

Колегія звертає увагу, що позивач не оспорює правильність визначення страховою компанією розміру страхового відшкодування; страхове відшкодування у сумі 4730,07 грн. отримане 26 серпня 2016 року ПП «Автоінтерсервіс» для оплати ремонту автомобіля позивача.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано суду висновок №002/4/16 від 26.01.2016 року експертного автотоварознавчого дослідження, виконаного приватним підприємцем ОСОБА_5, який здійснено на підставі огляду транспортного засобу, що був проведений 26.01.2016 року. Згідно даного висновку, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Skoda Fabia дер. НОМЕР_3, складає 28591,76 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Fabia дер. НОМЕР_3 складає 43018,44 грн. (а.с. 173-199). У висновку №002/4/16 від 26.01.2016 року зазначено про наступні пошкодження автомобіля позивача аварійного характеру: бампер задній, молдинг бампера, балка протиударна, кронштейн правий, двері задка, панель боковини ліва задня зовнішня, панель боковини права задня зовнішня, панель підлоги задньої, панель задка, лонжерон підлоги заднього правий, пошкодження покриття підлоги задньої.

Крім того, згідно доводів позивача, ним укладено угоду про здійснення ремонту автомобіля Skoda Fabia дер. НОМЕР_3 з ПП "Автоінтерсервіс" (ІПН 303790504670), який є платником ПДВ, у зв»язку з чим останнім видано рахунок №0000004591 від 25 січня 2016 року на оплату ремонту вищезазначеного автомобіля на загальну суму 35205,12 грн. (без ПДВ - 29337,60 грн.) (а.с. 71). Докази оплати вказаного рахунку суду не представлені.

Згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, автомобіль Skoda Fabia н/з НОМЕР_3 до цього часу не відновлений; викладене стверджується протоколом та звукозаписом процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 за №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК України підстав (постанова Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі №6-2808цс15).

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши доведеність вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, що відбулась 14.09.2015 року, що підтверджується наведеними вище письмовими доказами; встановивши факт спричинення позивачу матеріальної шкоди у зв»язку з пошкодженням під час вказаної ДТП належного йому транспортного засобу Skoda Fabia н/з НОМЕР_3, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу матеріальної шкоди.

При вирішенні питання щодо розміру спричиненої позивачу матеріальної шкоди, колегія враховує, що на час розгляду справи апеляційним судом вказаний автомобіль позивача не відновлений та приймає до уваги звіт №14754 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Skoda Fabia н/з НОМЕР_3 від 01.11.2015 року, складений оцінювачем ТОВ «Експертум-АВЕ» на замовлення ТДВ «СК «Домінантна» на підставі протоколу огляду від 24.09.2015 року, який було проведено спеціалістом ТОВ «Експертум-АВЕ» у присутності позивача.

Судом встановлено, що ТОВ «Експертум-АВЕ» є сертифікованим суб»єктом оціночної діяльності, що підтверджується копіями відповідних сертифіката, свідоцтва на а.с. 111.

Правильність змісту вищевказаних протоколу огляду від 24.09.2015 року та звіту від 01.11.2015 року не заперечується позивачем; про їх неправильність ні у позовних заявах, ні у судових засіданнях ОСОБА_4 не зазначено. Більше того, позивачем отримане страхове відшкодування від ТДВ «СК «Домінантна» у розмірі 4730,07 грн., що відповідає висновкам звіту №14754 від 01.11.2015 року, який складений оцінювачем ТОВ «Експертум-АВЕ».

Враховуючи наведені вище правові норми та судову практику, колегія дійшла висновку, що, на підставі звіту №14754 від 01.11.2015 року, з відповідача на корить позивача підлягає стягненню матеріальна шкоди, що дорівнює вартості відновлювального ремонту, з відрахуванням отриманого позивачем страхового відшкодування, у доведеному розмірі 946,02 грн. (5676,09 грн. - 4730,07 грн.).

Колегія, при визначенні розміру шкоди, не бере до уваги наданий позивачем висновок №002/4/16 від 26.01.2016 року експертного автотоварознавчого дослідження, виконаний приватним підприємцем ОСОБА_5 на підставі огляду транспортного засобу, що був проведений 26.01.2016 року, тобто через тривалий час після дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 14.09.2015 року за участю відповідача.

Висновок ПП ОСОБА_5 (складений з урахуванням огляду автомобіля позивача 26.01.2016 року, тобто більше ніж через чотири місяці після ДТП за участю автомобіля відповідача) суттєво відрізняється за змістом, переліком і характером пошкоджень автомобіля, розрахунками та висновками від звіту №14754 ТОВ «Експертум-АВЕ», складеного за протоколом огляду транспортного засобу позивача від 24.09.2015 року, тобто проведеним на 10 день після ДТП.

Зважаючи на викладене, колегія бере до уваги звіт №14754 ТОВ «Експертум-АВЕ», як більш наближений у часі до події ДТП від 14.09.2015 року, складений належним суб»єктом оціночної діяльності та такий, що відповідає обсягу і характеру пошкоджень автомобіля позивача у дорожньо-транспортній пригоді від 14.09.2015 року. Крім того, колегія звертає увагу, що учасники справи, їх представники не зазначають про наявність вад звіту №14754 ТОВ «Експертум-АВЕ», що стверджується змістом первісної та уточненої позовних заяв, письмових пояснень, апеляційної скарги, що долучені до матеріалів справи, а також поясненнями сторін у судовому засіданні.

При визначенні розміру матеріальної шкоди не може бути взятий до уваги представлений позивачем рахунок ПП «Автоінтерсервіс» №0000004591 від 25 січня 2016 року на оплату ремонту автомобіля Skoda Fabia н/з НОМЕР_3, оскільки ремонт вказаного транспортного засобу до цього часу не проведений, зазначений рахунок не оплачений, що визнано представником позивача; вказаний рахунок не відповідає вимогам ст.ст. 77, 78 ЦПК України (ст.ст. 58, 59 ЦПК України в редакції, що діяла по 14.15.2017 року).

Колегія наголошує, що клопотань про призначення судової автотоварознавчої або судової автотехнічної експертиз позивачем чи його представником не заявлено; про можливість заявлення таких клопотань судом було роз»яснено учасникам справи, їх представникам; викладене стверджується протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.

Крім того, встановивши фактичні обставини справи; враховуючи доведеність вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, що відбулась 14.09.2015 року та потягла спричинення матеріальної шкоди позивачу у зв»язку з пошкодженням автомобіля останнього; приймаючи до уваги визначений звітом №14754 від 01.11.2015 року розмір спричиненої позивачу матеріальної шкоди, отримання позивачем страхового відшкодування; встановивши заподіяння ОСОБА_4 моральної шкоди, що пов»язана з переживаннями за життя та здоров»я його батька ОСОБА_4, який під час ДТП керував автомобілем, хвилюваннями у зв»язку з пошкодженням його, позивача, майна - автомобіля Skoda Fabia н/з НОМЕР_3, необхідністю відновлення даного транспортного засобу та неможливістю його експлуатації, необхідністю відвідувати державні установи, порушенням звичайного життєвого укладу, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 1500,0 грн., що є співмірним з характером та ступенем спричинених позивачу моральних переживань.

Твердження позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про спричинення йому моральної шкоди у зв»язку з виникненням внаслідок ДТП дратівливості, збудливості, емоційних спалахів, неврозів, страхів, відчуття фізичного болю «у всіх органах організму», через що потребує медикаментозного лікування, - не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки позивачем не доведено факту наявності у нього перелічених розладів здоров»я та прямого причинно-наслідкового зв»язку таких розладів з дорожньо-транспортною пригодою, що відбулась 14.09.2015 року.

Клопотань про надання відповідних доказів чи витребування їх судом позивачем або його представником не заявлено, що стверджується протоколом та звукозаписом судових засідань.

На викладене вище місцевий суд увагу не звернув, у повному обсязі фактичні обставини справи не встановив, належної оцінки доказам не надав, що призвело до неправильного вирішення спору та ухвалення неправомірного рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 3 ч. 2 вказаної статті інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом п. 2 ч. 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» N 4191-VI від 20 грудня 2011 року, який був чинним на час розгляду даної справи (втратив чинність 15.12.2017 року), передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягають стягненню на користь ОСОБА_4судові витрати в розмірі 1127,40 грн., які складається із сплаченого позивачем судового збору в сумі 1102,40 грн. (а.с. 1, 20), а також витрат на правову допомогу, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у розмірі 250,0 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, колегія дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2017 року - скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5) матеріальну шкоду в сумі 946 (дев'ятсот сорок шість) грн. 02 коп., моральну шкоду в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 1127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді