Постанова № 72963839, 21.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 658/3785/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Терещенко О.Є.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Бойка А.В. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Каховського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Каховського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Каховського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 був задоволений. Визнано рішення №138138 від 30.08.2017 року Каховського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо призначення ОСОБА_2 пільгової пенсії неправомірним. Зобов'язано Каховське об'єднане управління ПФ України в Херсонській області призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію за списком №2 з врахуванням його роботи в періоди з 17.03.2004 року по 30.12.2006 року та з 05.09.2006 року по 16.02.2015 року електрозварником ручного зварювання у ТОВ «МЖК-1» з 19 серпня 2017 року.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Каховське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясовано обставини справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

Апелянт/відповідач зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не застосовано норми постанови КМУ від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», в яких чітко зазначено вимоги до пільгових довідок, а саме правила їх оформлення і необхідні реквізити таких документів.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Каховського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області за №138138 від 30.08.2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовлено у призначенні пенсії за віком з 19.08.2017 року з зниженням пенсійного віку згідно п. 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутністю необхідного стажу роботи за Списком №2, а саме 12 років 06 місяців (а.с. 3-4).

Згідно довідки №2 від 10.05.2017 року, виданої ОСОБА_2, він дійсно працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МЖК-1» повний робочий день з 17.03.2014 року (наказ №24 від 12.03.2004 року) по 30.12.2005 року (наказ №80 від 30.12.2005 року) та з 05.09.2006 року (наказ №55-П від 06.09.2006 року) по 16.02.2015 року (наказ №12-П від 16.02.2015 року) за професією електрозварника ручного зварювання 4-го розряду. Пільговий стаж становить 10 років 2 місяці 26 днів. Атестація робочих місць по ТОВ «МЖК-1» була проведена згідно наказів «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці»: №22 від 08.07.2002 р., №55 від 05.07.2007 р., №37 від 04.07.2012 р. З моменту проведення атестації характер та умови праці не змінилися (а.с.5).

Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими важкими умовами праці за Списком № 2- жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам, і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Статтею 62 цього Закону визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відповідності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до витягу з трудової книжки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 працював у періоди з 17.03.2004 року по 30.12.2006 року та з 05.09.2006 року по 16.02.2015 року електрозварником ручного зварювання у ТОВ «МЖК-1» (а.с.18-25).

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що стаж роботи позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 ст. 19 та частиною 3 ст. 22 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії» (переглянутої) №137-V 14.09.2006, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, яка набрала чинності 21.08.1992 року (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 1 і 2 Порядку, атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами за умовами праці затверджено постановою КМУ від 01.08.1992 р. №442, що набрала чинності з 21 серпня 1992 р. А також для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці потрібно надати виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, висновки про атестацію».

Така робота проводилася на підприємстві, що підтверджується документами з проведення атестації на підприємстві.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем надані відповідачу усі необхідні документи, не підставі яких можна дійти висновку про наявність у нього необхідного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах за Списком №2 не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без врахування усіх фактичних обставин, з порушенням прав позивача.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відтак, апеляційна скарга Каховського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Каховського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 березня 2018 року.

Суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя А.В.Бойко

Суддя Ю.В.Осіпов