Ухвала суду № 72963745, 26.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

26 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1124/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши питання про повернення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Хлібопродукт» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області №618/10/14-03-12-04 від 17 лютого 2017 року про анулювання реєстрації Приватного підприємства «Хлібопродукт» платником єдиного податку 4 групи.

Зобов'язав Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області поновити реєстрацію Приватного підприємства «Хлібопродукт» платником єдиного податку 4 групи шляхом включення до реєстру платників єдиного податку відомості щодо ПП «Хлібопродукт» як платника єдиного податку 4 групи на 2017 рік.

Визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо відмови у прийнятті загальної податкової декларації платника єдиного податку 4 групи за 2017 рік від 16.02.2017р., №9021758445; відомості про наявність земельних ділянок від 16.02.2017р. №9021758328; розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2016 рік від 16.02.2017р. №9021757553; звітні податкові декларації платника єдиного податку 4 групи за 2017 рік від 16.02.2017р. №9021754839, № 9021755692 від 16.02.2017р.; відомості про наявність земельних ділянок від 16.02.2017р. №9021755875 за 2016 рік, поданих ПП «Хлібопродукт» та визнати зазначені звітні податкові декларації такими, що подані у день їх фактичного отримання ДПІ У Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

На зазначене рішення суду Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, проте не надала документ про сплату судового збору.

Крім цього, апеляційну скаргу було підписано представником Головного управління ДФС у Миколаївській області - ОСОБА_1, яка не надала довіреність на представництво інтересів Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

У зв'язку з цим, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк - 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення її недоліку.

Дану ухвалу отримано апелянтом 05 березня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

20 березня 2018 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору. Також надана довіреність, яка підтверджує повноваження представника апелянта.

В обґрунтування даного клопотання зазначено, що контролюючий орган немає можливості сплатити судовий збір через відсутність коштів, передбачених на такі витрати.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону №3674).

Вказана норма Закону №3674 кореспондується зі ст.133 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, аналізуючи вказані норми можливо дійти висновку, що підставою для відстрочення сплати судового збору є, зокрема, майновий стан сторони.

В той же час, апелянт звертаючись з відповідним клопотанням не надає суду жодних доказів на підтвердження обставин щодо відсутності коштів, призначених на сплату судового збору.

Крім цього, врахування майнового стану, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Більш того, відстрочення сплати судового збору, з урахуванням майнового стану сторони, є правом суду, а не обов'язком.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року підстав для відстрочення сплати судового збору немає.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене та те, що у строк, встановлений судом, недолік апеляційної скарги не усунений, суд апеляційної інстанції вважає за можливим повернути апеляційну скаргу апелянту, а матеріали справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.169, 298 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області повернути апелянту, а матеріали справи повернути до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту вручення судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова