Постанова № 72963713, 20.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/1033/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2017 року у справі № 461/7197/17 (суддя Юрків О.Р., постанова прийнята о 12:25 в м. Львів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції, третя особа - Інспектор взводу 2 роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції у м. Львові ДПП лейтенант поліції Чавс Роман Іванович про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції, третя особа - Інспектор взводу 2 роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції у м. Львові ДПП лейтенант поліції Чавс Роман Іванович, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №606043 від 11 жовтня 2017 року.

Рішенням від 19 грудня 2017 року Галицький районний суд м. Львова у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до пояснень, які були надані позивачем та представником позивача в судовому засіданні, слідує, що 11.10.2017 року після того, як позивач був зупинений екіпажем патрульної поліції та звинувачений у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме в тому, що він не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «напрямки руху по смугах», позивач заперечив вчинення даного адміністративного правопорушення, надав для огляду працівникам поліції посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Третьою особою по справі, в свою чергу було винесено щодо позивача постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, тобто за те, що позивач не пред'явив для огляду реєстраційний документ на транспортний засіб.

Звертає увагу суду на те, що в оскаржуваній постанові вказується, що позивач нібито вчинив порушення вимог правил дорожнього руху та не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах», але в той же момент дана постанова не містить кваліфікації даного діяння згідно КУпАП та його не притягнуто до відповідальності за вчинення даного правопорушення. Отже, постановою серії АР № 606043 від 11 жовтня 2017 року про адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за порушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апелянт зазначає, що в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення відповідач вказав, що розглянув матеріали адміністративного правопорушення, на підставі яких притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Насправді з таких матеріалів є лише постанова про адміністративне правопорушення, яка не відповідає законодавству, а саме КУпАП, та дійсності, а тому не може вважатись достатнім та належним доказом вчинення мною правопорушення.

Апелянт вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є незаконним та необґрунтованим.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, при відсутності доказів вчинення правопорушення. Позивача незаконно притягнуто до відповідальності за неіснуюче правопорушення, якого він не вчинив.

З огляду на викладене, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1

Позивач та представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримали вимоги апеляційної скарги та просять її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, що відповідно до приписів частини 2 статті 313 КАС України не є перешкодою для розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до постанови серії АР №606043 від 11 жовтня 2017 року, винесеної інспектором взводу 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП у м. Луцьку ДПП лейтенантом поліції Чавсом Р.І., позивач - ОСОБА_1 11.10.2017 року о 16:50 год., керуючи транспортним засобом VOLVO S 80, державний номер НОМЕР_1 по вул. Городоцькій не виконав вимогу дорожнього знаку S 16 «Напрямки руху по смугах» та не пред'явив для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.п. 2.4 «а» ПДР України.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та підданий стягненню у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірним і ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та врахуванні фактичних обставин справи. Крім того, у позовній заяві та поясненнях позивача відсутні дані про факт ненадання інспектору поліції реєстраційного документа на транспортний засіб, натомість позов ґрунтується на твердженні щодо незаконності зупинки автомобіля.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 16 цього Закону передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.

Згідно з частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.

За приписами частин 2 та 4 ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог 283 КУпАП.

Колегія суддів зазначає, щодо обов'язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення, а факт вчинення особою правопорушення в свою чергу має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи не надано доказів, зокрема, відсутні покази свідків чи відеозапис, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб. Фактично матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху, факт правопорушення зафіксовано лише в постанові серії АР №606043 від 11 жовтня 2017 року

В свою чергу, згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, у відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем правопорушення. Апелянт зазначає, що він пред'являв всі необхідні документи на вимогу інспектора патрульної поліції, а відповідачем не надано жодних доказів, які б це спростовували.

Крім того, відповідно до приписів ч.1 ст. 265-2 КУпАП інспектор патрульної поліції у даному випадку мав право тимчасово затримати транспортний засіб шляхом блокування або доставки його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова інспектора взводу 2 роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції у м. Львові ДПП лейтенант поліції Чавса Р.І. серії АР №606043 від 11 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, є необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм КУпАП, без з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з'ясував обставини, що мають значення для, а тому вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись статтями 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2017 року у справі № 461/7197/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №606043 від 11 жовтня 2017 року. Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

Т.І. Шинкар

Постанова в повному обсязі складена 23 березня 2018 року.